Рішення № 138038755, 07.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2735/26Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Державної казначейської служби України (надалі також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо відмови у перерахуванні коштів на користь ОСОБА_1 відповідно до ухвал Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 440/14218/24, від 13.10.2025 по справі №440/1311/25;

зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити перерахування коштів ОСОБА_1 в погашення першої черги заборгованості у розмірі 300173,3 гривень на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов`язання в загальній сумі 17833,88 грн за виконавчими листами Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/14218/24, №440/1311/25.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з огляду на часткове невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області судових рішень, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі №440/14218/24, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025, змінено спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 440/14218/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області 167138 грн., видано відповідний виконавчий лист, а також ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі №440/1311/25 змінено спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі № 440/1311/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області 133035,30 грн., видано відповідний виконавчий лист. Листом від 26.02.2026 №5-12-12/5215 Державна казначейська служба України підтвердила, що виконавчі листи по судовим справам №440/14218/24, №440/1311/25 перебувають на виконанні з 18.04.2025 та 07.11.2025 відповідно та повідомила про неможливість їх виконання. Щодо нарахування та виплати компенсації за порушення строку перерахування коштів, Державна казначейська служба повідомила, що така компенсація не нараховувалась та не виплачувалась. Такі дії Державної казначейської служби України щодо відмови перерахувати ОСОБА_2 суму коштів, визначену виконавчими листами у справах №440/14218/24, №440/1311/25, та відмови у нарахуванні та виплаті компенсації у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, позивач вважає протиправними, такими, що порушують її конституційне право на судовий захист, невід`ємною складовою якого є виконання судового рішення, а також конституційне право на соціальний захист, невід`ємною частиною якого є право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 13 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №440/15067/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач оскаржила її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року, серед іншого, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2026 по справі №440/2735/26 скасовано, адміністративну справу №440/2735/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Матеріли справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 05 травня 2026 року.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 травня 2026 року передані судді Ясиновському І.Г.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року залишено без задоволення заперечення представника Державної казначейської служби України проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/2735/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /а.с. 79-85/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що згідно з пунктом 31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення. Після вчинення дій передбачених пунктами 28, 29 Порядку № 845, орган Казначейства встановив, що в Головному управлінні Казначейства у Полтавській області відсутні відкриті рахунки на ім`я ГУ ПФУ в Полтавській області, на яких можуть бути обліковуватись кошти безпосередньо цього органу, і з яких можна здійснити безспірне списання коштів на виконання Виконавчих листів у справах № 440/14218/24, № 440/1311/25. Відповідно до пункту 33 Порядку № 845, коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. Пункт 47 Порядку № 845 визначає, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником. Аналогічні положення передбачає також частина перша статті 3 Закону про гарантії. Зважаючи на вищевикладене, в силу приписів частини першої статті 3 Закону про гарантії та пунктів 33, 47 Порядку № 845, Виконавчі листи у справах №440/14218/24, №440/1311/25 обліковуються на виконанні за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Зазначено, що заборгованість ГУПФУ в Полтавській області перед позивачем за рішеннями суду від 23.12.2024 у справі №440/14218/24 та від 04.03.2025 у справі №440/1311/25 відноситься до першої черги. Станом на 13.05.2026, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 перебуває 4525 справ на загальну суму 131160754,91 грн, що мають бути виконані в порядку черговості перед виконавчим документом у справі №440/14218/24 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованості з пенсійних виплат у сумі 167138,66 гривень. Станом на 13.05.2026, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 перебуває 8825 справ на загальну суму 750713468,25 грн, що мають бути виконані в порядку черговості перед виконавчим документом у справі №440/1311/25 щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованості з пенсійних виплат у сумі 133035,30 гривень. Зважаючи на вищенаведену хронологію та з огляду на постійні звернення Казначейства до Міністерства фінансів України, Казначейство безумовно зацікавлене у відповідному виконанні Виконавчих листів у справах №440/14218/24, №440/1311/25 щодо стягнення коштів на користь позивача, та як наслідок у виконанні Рішень суду від 23.12.2024 у справі №440/14218/24 та від 04.03.2025 у справі №440/1311/25, та робить усі кроки, які зазначені законодавчо для виконання рішень суду.

У відповіді на відзив, позивач, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив задовольнити позов у повному обсязі /а.с. 225-228/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Позивач реалізував право на державне пенсійне забезпечення та отримує пенсію відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що не заперечується сторонами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 440/14218/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_2 з 25.07.2024 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням фактично проведених виплат /https://reyestr.court.gov.ua/Review/124022686/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі №440/14218/24, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025, змінено спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 440/14218/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області 167138 грн., видано відповідний виконавчий лист /а.с. 128-129/.

Заявою від 18.04.2025 ухвала суду від 10.04.2025, виконавчий лист у справі № 440/14218/24 та актуальні реквізити банківського рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» подані для виконання до Головного управління Казначейства у Полтавській області та з 18.04.2025 перебувають на обліку для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» у першу чергу /зв.а.с.126-127/.

Також, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі № 440/1311/25, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат /https://reyestr.court.gov.ua/Review/125577902/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі №440/1311/25 змінено спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі № 440/1311/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області 133035,30 грн., видано відповідний виконавчий лист /зв.а.с. 132-133/.

Заявою від 07.11.2025 ухвала суду від 13.10.2025, виконавчий лист у справі № 440/1311/25 та актуальні реквізити банківського рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» подані для виконання до Головного управління Казначейства у Полтавській області та з 07.11.2025 перебувають на обліку для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» у першу чергу /а.с. 131-132/.

Позивачем направлено звернення від 24 лютого 2026 року до Державної казначейської служби України щодо:

надання інформації про перерахування коштів у сумі 167 138 грн. по справі № 440/14218/24 та у сумі 133 035,30 грн. по справі №440/1311/25 стягувачу ОСОБА_1 у тримісячний термін з 18.04.2025 та з 07.11.2025 відповідно.

надання доказів нарахування та виплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішеннями судів ОСОБА_1 у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми.

Листом від 26.02.2026 № 5-12-12/5215 Державна казначейська служба України підтвердила, що виконавчі листи по судовим справам № 440/14218/24, № 440/1311/25 перебувають на виконанні з 18.04.2025 та 07.11.2025 відповідно та повідомила про неможливість їх виконання. Щодо нарахування та виплати компенсації за порушення строку перерахування коштів, Державна казначейська служба повідомила, що така компенсація не нараховувалась та не виплачувалась.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження розглядається як завершальний етап судового процесу, а також як процедура примусового виконання рішень інших органів чи посадових осіб. Воно являє собою комплекс дій органів та посадових осіб, визначених цим Законом, спрямованих на забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Такі дії здійснюються на підставах, у межах повноважень та у спосіб, передбачені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, а також іншими законами. Крім того, виконанню підлягають і ті рішення, які відповідно до цього Закону визначені такими, що можуть бути виконані у примусовому порядку.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення від імені України. Прийняте судом рішення є обов`язковим для виконання. Держава, у свою чергу, забезпечує виконання такого рішення у порядку, встановленому законом, а контроль за його виконанням покладається на суд.

Частинами першою та другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 юридичних позицій, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. А в іншому Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, виконання судового рішення необхідно розглядати як одну з стадій судового процесу і невід`ємну складову права кожного на справедливий судовий захист.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 2а-1646/2010, у якій звернуто увагу й на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в рішеннях цього Суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України", у яких прослідковується однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Стаття 25 Бюджетного кодексу України передбачає, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація;

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

За змістом частини першої статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною другою статті 3 Закону № 4901-VI визначено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що встановлений частиною четвертою статті 3 Закону № 4901-VI строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень. У будь-якому разі, черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак у тримісячний строк.

Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 160/6770/19 та від 21.02.2023 у справі № 500/5748/21.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно із пунктом 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 845, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Пунктами 24-34 Порядку № 845 встановлено механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Так, відповідно до пунктів 24, 25 вказаного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Пунктом 26 Порядку визначено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Пунктом 28 Порядку № 845 передбачено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Відповідно до пункту 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Разом з тим, згідно з пунктами 47, 48 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Відповідно до пункту 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні листи ДКС України, адресовані Мінфіну, із проханням збільшити бюджетні призначення за КПКВК 3504040 /зв.а.с.87-126/.

Однак за насідком їх дослідження, суд зазначає, що вказані листи містять тільки загальну інформацію про суму коштів, яких не вистачає на виконання рішень судів.

Отже, відповідачем не доведено дотримання пункту 49 Порядку № 845, а саме подання у 10-ти денний строк з дня надходження виконавчих документів, а саме щодо Позивача у цій справі, Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання виконавчих листів та ухвал Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/14218/24 та №440/1311/25/21, які набрали законної сили.

Абзацом 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4901-VI визначено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач зверталася до Державної казначейської служби України із заявами щодо виконання виконавчих листів та ухвал суду у справах №440/14218/24 та №440/1311/25 18.04.2025 та 07.11.2025 відповідно, однак доказів звернення відповідача до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання виконавчого листа №440/14218/24, а також виконавчого листа №440/1311/25 - матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у не направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання виконавчого листа №440/14218/24 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/14218/24, а також виконавчого листа №440/1311/25 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №440/1311/25, які набрала законної сили, зобов`язавши Державну казначейську службу України вчинити дії щодо повного виконання виконавчого листа №440/14218/24 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/14218/24, а також виконавчого листа №440/1311/25 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №440/1311/25.

В свою чергу, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог стосовно протиправних дій Державної казначейської служби України щодо відмови у перерахуванні коштів на користь ОСОБА_1 відповідно до ухвал Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 440/14218/24, від 13.10.2025 по справі №440/1311/25, оскільки в межах даної справи суд прийшов до висновку про бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у не направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання виконавчого листа №440/14218/24 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/14218/24, а також виконавчого листа №440/1311/25 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №440/1311/25, які набрала законної сили, тобто відповідач ще не виконав дії, передбачені законодавством, направлені на отримання відповідного фінансування для виконання вказаних рішень суду, а відтак відповідач ще не вчиняв дій в частині перерахуванні коштів на користь ОСОБА_1 , які в свою чергу будуть наслідком лише після здійснення відповідачем дій щодо звернення до Міністерства фінансів України з пропозицією про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік та отримання відповідного фінансування на вказані цілі. Відтак,вказана вимога є передчасною

Як наслідок, позовні вимоги стосовно зобов`язання відповідача здійснити перерахування коштів ОСОБА_1 в погашення першої черги заборгованості у розмірі 300173,3 гривень на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» фактично є передчасними, оскільки вчинення відповідачем дій щодо повного виконання виконавчого листа №440/14218/24 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/14218/24, а також виконавчого листа №440/1311/25 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №440/1311/25, що полягають у тому числі, але не обмежуючись направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень передують відповідному здійсненню перерахування коштів ОСОБА_1 в погашення першої черги заборгованості у розмірі 300173,3 гривень на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Надаючи оцінку вимогам позивача стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов`язання в загальній сумі 17833,88 грн за виконавчими листами Полтавського окружного адміністративного суду у справах №440/14218/24, №440/1311/25, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 845, компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відтак, законодавством чітко передбачено, що виплаті компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів передує заява стягувача та виплачується вона після погашення заборгованості за рішенням суду.

Відповідно до пункту 51 Порядку № 845 в рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону № 4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З наведених вище положень Порядку № 845, норм статей 3, 5 Закону № 4901-VI слідує, що відповідальним за виконання судових рішень, що гарантовані державою, а також виплати компенсації стягувачу, у разі неперерахування коштів за рішенням суду, є саме ДКС України (Казначейство), яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Тому суд не погоджується з твердженнями відповідача, що останній не повинен нести відповідальність за несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем.

Отже, виходячи з аналізу норми статті 5 Закону № 4901-VI, підставою для виплати стягувачу компенсації, передбаченої цим Законом, слугує порушення органом казначейства строків перерахування коштів на виконання рішення суду про стягнення коштів з органу державної влади.

Однак, як зазначив суд вище, виплаті компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів передує заява стягувача, подана до ДКС України та виплачується вона після погашення заборгованості за рішенням суду.

З матеріалів справи судом встановлено та сторонами не надано доказів протилежного.

Відтак, відсутня одна із подій яка має враховуватися під час визначення розміру компенсаторних виплат, а саме подія виплати заборгованості.

Крім того, як вже зазначалося, відповідно до положень пункту 50 Порядку № 845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів.

Тобто, компенсація нараховується Казначейством на підставі заяви стягувача.

Стосовно права на виплату компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів, Верховний Суд у постанові від 29.05.2025 у справі № 580/3002/23 вказав: "Ураховуючи, що з 16 березня 2018 року норма пункту 50 Порядку № 845 встановлює, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів, а такої заяви ОСОБА_1 до ДКС не подавав і йому не відмовлено, то позовні вимоги про визнати протиправною бездіяльності ДКС щодо ненарахування з 13 жовтня 2021 року компенсації в розмірі 3% річних від несплаченої суми та зобов`язання її нарахувати задоволенню не підлягають".

Суд вказує, що у матеріалах даної справи відсутні докази подання заяви позивачем до ДКС України щодо нарахування йому компенсації за не перерахування коштів, а тому вимоги щодо стягнення 3% річних від несплаченої суми є передчасними.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що між сторонами справи відсутні договірні зобов`язання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, а також зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, оскільки питання стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, врегульоване статтею 236 Кодексу законів про працю України.

В постанові від 26.07.2021 у справі № 712/23614/12 Верховний Суд вказав: "31. Питання щодо застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України до трудових відносин було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду. Так, у постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду було сформовано висновок, відповідно до якого приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Вказана правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 у цивільній справі №6-2759цс15.

32. Крім того, Верховний Суд також неодноразово вказував на безпідставність застосування положень статті 625 ЦК України до трудових відносин, зокрема у постановах від 15.04.2020 у справі №807/542/17 та від 19.08.2020 у справі №826/7444/16.

33. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, стягнення з боржника інфляційних втрат регулюється статтею 625 ЦК України, відповідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

34. В силу частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якими є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

35. Законодавцем окреслено, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, які мають бути виражені у грошових одиницях.

36. У цій справі у відповідача не виникло перед позивачем грошового зобов`язання в порядку статті 11 ЦК України як зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак Воловецька сільська рада Закарпатської області не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні статті 625 ЦК України.

37. Також, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у цій справі не встановлено цивільно-правової відповідальності відповідача, оскільки правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем, є трудовими правовідносинами, а не цивільно-правовими".

За результатами системного аналізу законодавчих приписів, які регулюють спірні відносини, та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність цивільно-правових відносин між позивачем та відповідачами.

Таким чином, в цій справі у відповідачів не виникло перед позивачем грошового зобов`язання в порядку статті 11 Цивільного кодексу України, як зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак відповідачі не є боржниками, що прострочили виконання грошового зобов`язання, у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, тому положення статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних відносин.

Крім того, суд зазначає, що компенсація пенсіонерам втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, врегульовані спеціальним законом - Законом України № 2050-ІІІ, а тому норми статті 625 ЦК України в такому випадку не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена Верховного Суду у постанові від 29.04.2025 у справі № 580/9536/23.

Таким чином позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Частиною 8 ст. 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2129,92 грн /а.с. 11/.

Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2129,92 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд.6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у не направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений пунктом 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання виконавчого листа №440/14218/24 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/14218/24, а також виконавчого листа №440/1311/25 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №440/1311/25, які набрала законної сили.

Зобов`язати Державну казначейську службу України вчинити дії щодо повного виконання виконавчого листа №440/14218/24 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №440/14218/24, а також виконавчого листа №440/1311/25 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі №440/1311/25.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд.6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень дев`яносто дві копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський