Вирок № 138038677, 08.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3118/25

Номер провадження 1-кп/495/622/2025

08 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.11.2024 року за №12024162240001671 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Удобне, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

18 листопада 2024 року приблизно о 18-00 годині, більш точний час встановити не можливо, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (матеріали за фактом вчинення кримінального правопорушення, виділено в окреме провадження, надалі - Особа 1), маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без належного дозволу, у заборонений законом спосіб, а саме з використанням електроструму, направився до водного каналу ставкового господарства в районі населеного пункту Красна Коса, Білгород-Дністровського району Одеської області, точне місце встановити не представилось можливим, з метою вилову водних біоресурсів для особистого вживання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 18 листопада 2024 року ОСОБА_4 разом з Особою 1 перебуваючи на березі водного каналу ставкового господарства в районі населеного пункту Красна Коса, Білгород- Дністровського району Одеської області, вийшли на воду за допомогою плав засобу, а саме гумового човна «AVALON», зеленого кольору використовуючи знаряддя лову -електричну вудку, що є забороненою для любительського і спортивного рибальства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, без належного законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, здійснили незаконний вилов водних біоресурсів в акваторії водного каналу ставкового господарства в районі населеного пункту Красна Коса, Білгород-Дністровського району, Одеської області, а саме:

- риба щука в кількості 20 одиниць;

- риба окунь в кількості 17 одиниць;

- риба карась в кількості 1 одиниця;

- риба сонячний окунь, в кількості 1 одиниця,

які ОСОБА_4 разом з Особою 1 діючи умисно без належного дозволу, виданого відповідним компетентним органом, використанням заборонених знарядь лову, a саме електричної вудки (електроструму), що є способом масового знищення риби, виловлювали її для особистого вживання.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 та Особа 1, порушили вимоги ст.ст. 12, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.7 17, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», ст.1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 №1126 «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», пункту 2 розділу 3 та пункту 1 розділу 4 Наказу №700 від 19.09.2022 «Про затвердження правил любительського і спортивного рибальства», в яких визначено зокрема що забороняється лов водних живих ресурсів з використанням промислових та інших знарядь лову, в тому числі електроловильними системами (електровудки) та інших матеріалів усіх видів і найменувань із застосуванням заборонного знаряддя лову без належного закону дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 та Особа 1 незаконно добули водні живі ресурси, а саме: риба щука в кількості 20 одиниць, риба окунь в кількості 17 одиниць, риба карась в кількості 1 одиниця, риба сонячний окунь кількості 1 одиниця, спричинивши збиток на загальну суму 124 746,00 грн. чим заподіяли істотну шкоду водним природним екосистемам водного каналу ставкового господарства в районі населеного пункту Красна Коса, Білгород- Дністровського району, Одеської області.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 249 КК України, тобто незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу.

3. Оцінка доказів.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого, підтверджують розмір завданої майнової шкоди та процесуальних витрат.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_7 погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, підтверджують розмір завданої майнової шкоди та процесуальних витрат.

ОСОБА_4 , було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 , пояснив, що визнає вину в інкримінованих їй діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю доведена.

Обвинувачений не вчинив кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено обставин, що пом`якшує покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено обставини, що обтяжують покарання.

5. Мотиви призначення покарання.

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_4 , кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.2 ст. 249 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини скоєного нею кримінального правопорушення.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, його вік, стан здоров`я, те, що він раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є не тяжким злочином, вину у вчиненому визнав, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

А тому, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 , необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст. 249 КК України.

Разом з тим суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, відтак суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 , ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, призначеного вироком суду з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на неї обов`язки.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування суд сприймає як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах, при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх. На думку суду, застосування до обвинуваченого саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_4 , з урахуванням іспитового строку та певних обмежень, встановлених судом.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

У цьому кримінальному провадженні проводилася судова інженерна -екологічна експертиза, витрати на проведення якої відповідно становлять 9 948 грн 75 коп.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи, відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню ОСОБА_4 , оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах кримінального провадження.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 96-1 КК України сконфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідно застосувати спеціальну конфіскацію щодо майна, оскільки воно було використано як засоби для вчинення кримінального правопорушення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , не обирався.

Крім того, Державна-екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) звернулась з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 124 746,00 грн.

Частиною 1 статті 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В статті 22 ЦК України, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статті 1166, 1167 ЦК України, регламентують підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та моральну шкоду.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищенаведене, па підставі ст. 128, 129 КПК України, ст. 1166 ЦК України цивільний позов Державної-екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 124 746,00 грнслід задовольнити, оскільки він повністю визнаний обвинуваченим та підтверджується належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. ст.. 100,174,368,370,371,373, 374,376, 381, 382, ч.15 ст.615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1(один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт накладений ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2024 року на гумовий човен «AVALON», сачок з ручкою, до якої під`єднано електричний дріт, перетворювач енергії білого кольору з регулятором, акумуляторну батарею INTER 600А.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КК України застосувати спеціальну конфіскацію речового доказу у кримінальному провадженні, а саме гумовий човен «AVALON», сачок з ручкою, до якої під`єднано електричний дріт, перетворювач енергії білого кольору з регулятором, акумуляторну батарею INTER 600А, яку передано на зберігання ПП «Клест ЛТД» відповідно до акту приймання-передачі №36 від 19.11.2024 року та конфіскувати вказане знаряддя злочину в дохід держави.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Позов Державної-екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (код ЄДРПОУ 43879780, м.Одеса, Лінія 12, 6 ст.Люстдорфської дороги,22) до ОСОБА_4 (с. Удобне, Білгород-Дністровського району Одеської області) задовільнити.

В задоволенні позову Державної-екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (код ЄДРПОУ 43879780, м.Одеса, Лінія 12, 6 ст.Люстдорфської дороги,22) до ОСОБА_5 (с. Удобне, Білгород-Дністровського району Одеської області) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (с. Удобне, Білгород-Дністровського району Одеської області) на користь Державної-екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) (код ЄДРПОУ 43879780, м.Одеса, Лінія 12, 6 ст.Люстдорфської дороги,22) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу в сумі 124 746,00 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1