Ухвала суду № 138038626, 06.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14559/26

Провадження № 1-кс/752/5333/26

У Х В А Л А

06 липня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 42026102010000015 від 22.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -

встановив:

до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, що має значення речового доказу, в рамках кримінального провадження № 42026102010000015 від 22.01.2026 року за фактом вчинення кримінального, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за місцем проживання 19.06.2026 року у період часу з 07 год. 11 хв. по 10 год. 12 хв. за адресою АДРЕСА_1 , а саме у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено в спец.пакет NPU5077481.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026102010000015 від 22.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.05.2025 посадовими особами спеціального комунального підприємства «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС» оголошено проведення відкритих торгів щодо закупівлі товарів за лотом Комплекти джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури; 31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (31154000-0 Джерела безперебійного живлення) ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника (ID закупівлі UA-2025-05-20-003817-a).

За результатами проведеного 02.06.2025 аукціону, переможцем стало ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 41076495) з пропозицією 68 390 010,18 грн. При цьому, участь в аукціоні приймало ТОВ «Т ЕСКОРТ» з пропозицією 68 550 000,00 грн у які з «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 41076495) зареєстровані за однією юридичною адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги буд. 4, що дає підстав вважати про штучну конкуренцію при проведенні аукціону.

Між Спеціалізованим комунальним підприємством «Київтелесервіс» (Код ЄДРПОУ 31815760) в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 41076495), в особі директора ОСОБА_4 підписано договір №76 від 12.06.2025 відповідно до якого постачальник зобов`язаний поставити замовнику обладнання та надати послуги до 25.12.2025.

Відповідно до Додатку №1 (специфікація) договору №76 від 12.06.2025 року предметом закупівлі являються комплекти джерел безперебійного живлення у складі якого закуповувалися також гібридні сонячні інвертори, 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU у загальній кількості 213 од. на суму 11 795 120 грн. без ПДВ.

В ході проведення аналізу цін на вищевказаний гібридний інвектор було встановлено різницю, а саме:

1.Відповідно до сайту «Інвертор Deye SUN-6K-SG05LP1-EU 1ф 48В 6 кВт: продаж, ціна у Вінниці. Інвертори від "Evrotorg" - 2860562929» гібридний сонячний інвертор 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU станом на 2025 рік продається за ціною 46 000,00 грн. (з ПДВ)

2.Відповідно до сайту «Гібридний сонячний інвертор (hybrid) Deye SUN-6K-SG05LP1-EU купити Україна, Києв, Дніпер, Харков, Одеса, Львів, Запорожи - ціна, опис, огляди, характеристики» гібридний сонячний інвертор 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU станом на 2025 рік продається за ціною 36 180,00 грн. (з ПДВ).

3.Відповідно до сайту «Deye SUN-6K-SG05LP1-EU - купити інвертор: ціни, відгуки, характеристики > вартість в магазинах України: Київ, Дніпро, Львів, Одеса» гібридний сонячний інвертор 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU станом на 2025 рік продається за ціною від 33 149,00 грн. до 52 205,00 грн. (з ПДВ).

Таким чином було встановлено завищення вартості гібридного сонячного інвертора 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU на суму 3 034 478,00 грн. (з ПДВ).

Так, 19.06.2026 року в період часу з 07 год. 11 хв. по 10 год. 12 хв. за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 (керівник та засновник переможця торгів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 41076495) проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено в спец.пакет NPU5077481.

19.06.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

На запитання слідчого судді повідомив, що під час обшуку ОСОБА_4 було надано доступ до телефона та огляд вилученого телефона уже закінчується.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні категорично заперечував щодо арешту майна та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Звертав увагу, що клопотання про арешт майна сформульовано суперечливо, оскільки у клопотанні прокурор посилається на ч. 2 ст. 170 КПК України та зазначає про можливу конфіскацію майна як вид покарання за ч. 5 ст. 191 КК України, проте у прохальній частині клопотання прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно як на майно, що має значення речового доказу.

Вважає, що клопотання прокурора є необгрунтованим, формальним та таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170, 171, 173 КПК України.

Зазначив, що прокурором не доведено, що вилучений телефон відповідає критеріям речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, не обгрунтовано, які саме відомості містяться на цьому пристрої, яке значення вони мають для кримінального провадження, чому такі відомості неможливо отримати менш обмежувальним способом, а також чому для досягнення мети досудового розслідування необхідним є саме подальше фізичне утримання мобільного телефону, про що надав письмові заперечення.

Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку адвоката.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду прихожу до наступних висновків.

Порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026102010000015 від 22.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження 19.06.2026 року в період часу з 07 год. 11 хв. по 10 год. 12 хв. за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 (керівник та засновник переможця торгів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ІНФОРМСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 41076495) проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено в спец.пакет NPU5077481.

19.06.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Разом з тим, як установлено у судовому засіданні під час обшуку ОСОБА_4 було надано доступ до телефона та огляд вилученого телефона уже закінчується.

Таким чином, виходячи із того, що мобільний телефон вже більше двох тижнів, з моменту вилучення, перебуває у органу досудового розслідування, тому інформація, яка зберігається на ньому уже мала бути скопійована.

У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, установлених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна не дотримався.

Згідно частини третьої статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Частиною першою статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Оцінюючи вказані доводи прокурора слідчий суддя вважає їх неналежними та необґрунтованими, таким чином, заявлені вимоги клопотання не виправдовують мету необхідності арешту майна.

Враховуючи вищевикладене у слідчого судді відсутні підстави накладення арешту, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

у задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 42026102010000015 від 22.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1