Рішення № 13803746, 01.02.2011, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2/0108/246/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року.

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді - Левченка В.П.

при секретарі - Котелевец О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні і визнання права власності на частку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила припинити право власності відповідача на 1/6 частку автомобіля НОМЕР_1. У подальшому позивач уточнила позов і просить також визнати за нею право власності на 1/6 частку цього автомобілю.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що зазначений автомобіль належить на праві власності у 5/6 часток їй самій, а у 1/6 частці відповідачу, який є її сином. Так як відповідач, керуючи автомобілем, порушував правила дорожнього руху, був позбавлений судом права керування автомобілем. Позивач закрила автомобіль у автобоксі і запропонувала відповідачу відмовитися від його частки на її користь, на що той відмовив. Так як спільне володіння автомобілем і його виділ в натурі неможливі, і позивач внесла на депозитний рахунок суду вартість 1/6 частки автомобіля у сумі 4206 грн., то припинення права відповідача на його частку не завдасть йому шкоди.

Представник позивача позов підтримала.

Відповідач позов визнав і пояснив, що позбавлений судом водійських прав. Півроку назад він віддав ключі від автомобіля позивачу, яка є його матірю. Він не проти оформити на матір свою частку автомобіля. З питання оформлення права власності на автомобіль на матір вони з матірю приходили до нотаріальної контори, але до нотаріуса вона заходила сама, він не заходив.

У подальшому відповідач у судове засідання не зявився, був сповіщений про час і місце засідання належним чином, причини неявки не повідомив.

Зі згоди позивача ухвалено заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, відповідача і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 19.06.2010 р., свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.06.2010 р. позивач є власником у 5/6 часток автомобіля НОМЕР_1. (а.с.5,7) Відповідач відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.2010 р. є власником у 1/6 частці цього автомобіля.

У своїх вимогах позивач посилається на ст. 365 ЦК України, згідно якої право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Згідно із ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд погоджується з такими доводами позивача, що належна відповідачу частка автомобіля у 1/6 є незначною і не може бути виділена в натурі, що річ є неподільною.

В той же час позивачем не доведено, що спільне володіння і користування автомобілем є неможливим. Навпаки, сама позивач вказує, що автомобіль вона закрила у автобоксі, тобто, може у будь-який час ним користуватися.

Відповідач також підтвердив у судовому засіданні, що півроку назад віддав ключі від автомобіля своїй матері, і це підтверджує, що також виконується вимога закону, що припинення права на частку у власності не завдасть істотної шкоди його інтересам, але водночас спростовує ствердження позивача, що вона із сином не можуть спільно володіти і користуватися автомобілем.

ОСОБА_2 за постановою судді Керченського міського суду від 23.06.2009 р. позбавлений права керування транспортними засобами строком на два роки (а.с.18) і тому не може ним керувати, що також підтверджує можливість позивачу спільно з відповідачем володіти і безперешкодно користуватися автомобілем.

Таким чином, вимоги позивача не доведені, і у позові має бути відмовлено.

За таких обставин суд вважає повернути позивачу внесену нею на депозитний рахунок суду суму вартості 1/6 частки автомобіля у розмірі 4206 грн. за квитанцією № 0510050035 від 24.01.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 60, ст.ст. 209, 213 215, 218 ЦПК України, ст. 365 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації в АР Крим повернути ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, суму 4206 грн., внесену нею у Керченському філіалі ПАО Банк «Морський»за квитанцією № 0510050035 від 24.01.2011 р. на рахунок № 37319012000604 Територіального управління Державної судової адміністрації в АР Крим, код ЄДРПОУ отримувача: 26273942, банк отримувача: Головне Управління Держказначейства України в АРК м. Сімферополь, МФО банку отримувача: 824026 на депозитний рахунок для перерахування коштів у забезпечення позову до ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Левченко В.П.