Ухвала суду № 138036970, 08.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

08 липня 2026 р. м. Рівне Справа №918/1354/23(918/732/26)

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід у справі

за позовом ОСОБА_2

до відповідача-1: ОСОБА_1 ,

до відповідача-2: ОСОБА_3 ,

до відповідача-3: ОСОБА_4 ,

про визнання недійсними правочинів та витребування майна,

без участі представників сторін,

УСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними правочинів та витребування майна.

Ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1354/23(918/732/26) в межах провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.07.2026.

09.06.2026 від ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді О. Андрійчук від розгляду справи № 918/1354/23(918/732/26), яка обґрунтована тим, що: 1) суддею О. Андрійчук ведуться прямі перемовини з ОСОБА_6 у позасудовому порядку; 2) суддею О. Андрійчук за тотожними позовними заявами було ухвалено полярно різні судові рішення в справах №918/1354/23(918/1108/24), № 918/1354/23(918/396/25), № 918/1354/23(918/879/25), а саме: залишено без розгляду, відмовлено у відкритті провадження та залишено без руху і повернуто позовну заяву відповідно, у справі № 918/1354/23(918/1108/24) не розглянуто заяву про стягнення в дохід Держави судового збору з ОСОБА_2 ; 3) відповідно до висновку Секретаріату Вищої ради правосуддя від 27.06.2025 за №13840/0/9-25 про результати спеціальної перевірки кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 слідує, що відповідно до Довідки про результати спеціальної перевірки кандидата було виявлено інформацію, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_7 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.

Наявні обставини, на думку заявника, вказують на упередженість судді О. Андрійчук та неможливість ухвалення нею об`єктивних судових рішень.

Розглянувши заяву ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду справи, ухвалою суду від 15.06.2026 визнано доводи, викладені у заяві ОСОБА_5 про відвід суддів О. Андрійчук від розгляду справи № 918/1354/23(918/732/26), необґрунтованими, передано заяву ОСОБА_5 про відвід судді О. Андрійчук від розгляду справи № 918/1354/23(918/732/26) на автоматизований розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення ним питання про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 заяву про відвід судді О. Андрійчук у справі № 918/1354/23(918/732/26) передано на розгляд судді Р. Романюку.

Ухвалою суду від 16.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід судді О.Андрійчук від розгляду справи № 918/1354/23(918/732/26) відмовлено.

07.07.2026 від ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді О. Андрійчук від розгляду справи № 918/1354/23(918/732/26).

Вказана заява обґрунтована тим, що суддею О. Андрійчук, зокрема ухвалено судове рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на підставі клопотання учасника справи, яке імперативно підлягало залишенню без розгляду, оскільки його невід`ємною частиною є докази направлення копії відповідного клопотання учасникам справи. Заразом представником ОСОБА_8 додано докази відправлення клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції, яке ним подавалося до Північно-західного апеляційного господарського суду у червні 2025 року.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, мета заявленого відводу полягає в усуненні судді від розгляду конкретної справи у визначений ГПК України спосіб для забезпечення справедливого, неупередженого вирішення судом спорів.

Вочевидь, у поданій заяві про відвід судді йдеться про клопотання представника ОСОБА_8 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 02.07.2026, яке задоволено ухвалою суду від 06.07.2026.

Водночас частиною четвертої статті 35 ГПК України імперативно передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Окрім того, такі підстави для відводу як наявність позапроцесуальних стосунків у судді О. Андрійчук з ОСОБА_6 /його представником та висновку Секретаріату Вищої ради правосуддя від 27.06.2025 за №13840/0/9-25 про результати спеціальної перевірки, були предметом оцінки та відображені в ухвалі суду від 15.06.2026.

Як зазначалося, ОСОБА_9 у вказаній справі подав дві заяви про відвід (окрім того, заявив відвід у справі № 918/1354/23(918/433/24)) практично з ідентичних підстав (позапроцесуальні стосунки та висновок Секретаріату ВРП, тобто з підстав, яким судом вже надавалася оцінка в ухвалі від 15.06.2026), а також у зв`язку з поставленням судом ухвали, що в силу імперативного припису частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

При цьому у поданій заяві про відвід ОСОБА_9 сам визнає відсутність безпосередніх доказів змови судді О. Андрійчук з ОСОБА_6 та його представниками.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_5 на той факт, що він, звертаючись до суду із аналогічними клопотаннями (про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а саме: у справі № 918/1354/23 від 17.07.2025, від 04.12.2025, у справі № 918/1354/23(918/1048/24) від 10.12.2025, від 21.05.2026, 12.06.2026) поза межами строку, встановленого частиною другою статті 197 ГПК України (з урахуванням вимог статті 116 ГПК України), жодних проблем з власним порушенням норм процесуального права не вбачав, так само як у нього не виникало запитань до упередженості суду, який вказані клопотання задовольняв, відводів судді з огляду на вказаний факт не заявляв.

У силу вимог частин першої, другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

До основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК України).

Зловживання процесуальними правами це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах (постанова ВС від 03.06.2020 у справі № 318/89/18).

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.

При цьому принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова ВС від 08.05.2018 справі № 910/1873/17).

У свою чергу, за усталеною судовою практикою зловживанням процесуальними правами може бути визнане неодноразове подання заяв про відвід з одних й тих самих підстав у разі, якщо попередні заяви визнані безпідставними (постанова ВС від 29.04.2020 у справі № 520/5083/16-ц), а також завідомо безпідставний відвід, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді (ухвали ВП ВС від 10.05.2018 у справі № 800/592/17, від 01.10.2018 у справі № 9901/673/18).

Частинами третьою, четвертою статті 43 ГПК України врегульовано, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Ураховуючи, що Р. Дубініним заявлено відвід з підстав, які вже були визнані безпідставними, а також у зв`язку із непогодженням з процесуальними рішеннями судді, тобто завідомо безпідставний, відтак заява про відвід підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 35, 38 - 39, 113, 115 - 116, 118 - 119, 234 - 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Андрійчук Оксани Василівни залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 08.07.2026.

Суддя О.Андрійчук