Ухвала суду № 138035653, 07.07.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1648/26

Провадження № 1-кп/147/657/26

УХВАЛА

іменем України

07 липня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024022420000432 від 04.10.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

02 липня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024022420000432 від 04.10.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України.

Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.

07 липня 2026 року прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а тому існує необхідність у подальшому застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується. Зазначає, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін якого спливає 08.07.2026. Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до Тростянецького районного суду Вінницької області для розгляду по суті. Обставини, які зумовили обрання найсуворішого запобіжного заходу, не втратили своєї актуальності, а навпаки загострилися у зв`язку із скеруванням обвинувального акта до суджу, що значно підвищує мотивацію обвинуваченого до уникнення відповідальності. У зв`язку з цим просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підтримав, посилаючись на доводи, викладені у ньому, та зазначив, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не зменшилися, а підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не встановлено.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважаючи його необґрунтованим, та просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід: у виді домашнього арешту за адресою місця фактичного проживання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання, дослідивши їх доводи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому та, відповідно, задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

Так, метою застосування запобіжного заходу, згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тоді як підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити бодай одну з передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 трвня 2026 рок, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк тримання під вартою до 08 липня 2026 року включно. Визначено розмір застави у сумі 133120 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Отже, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 встановлений ухвалою суду, закінчується 08 липня 2026 року, однак судовий розгляд даного кримінального провадження потребує значного часу, а тому, враховуючи наявність відповідного клопотання прокурора, необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, наразі ризик переховування ОСОБА_4 від суду є актуальним. Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років (ч. 5 ст. 407 КК України).

Врахування тяжкості кримінального правопорушення має свій раціональний зміст, оскільки така обставина свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що можливість призначення покарання у виді позбавлення волі за тяжке кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

Разом із тим суд зазначає, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, сама по собі не є безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється лише у сукупності з іншими встановленими ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності такого ризику суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні. Так, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду шляхом безпосереднього допиту особи у судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом їх показань та дослідження судом усіх доказів.

Суд також зазначає, що на теперішній час у кримінальному провадженні не допитані свідки, не досліджені письмові докази, а тому можливість незаконного впливу на учасників кримінального провадження не може бути виключена.

Будь-яких нових обставин, які мають значення для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу та які не існували і не оцінювалися судом під час попереднього продовження строку тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Наведені обставини формують у суду переконання щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Також, оцінюючи доводи прокурора щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що самі лише характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не можуть свідчити про існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується. При цьому прокурором не наведено конкретних обставин та не надано належних доказів, які б підтверджували існування зазначеного ризику саме на даній стадії судового розгляду.

Водночас суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, його поведінку під час кримінального провадження, а також відсутність належного обґрунтування цього ризику у клопотанні прокурора, доходить висновку, що існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення належним чином не доведено.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховування від суду; 3) незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання судом вивчалася можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Разом із тим суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим судом ризикам.

Сторона захисту просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 , однак суду не надано жодних доказів на підтвердження факту користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , як і не зазначено про те, хто є власником такого домоволодіння. Як випливає зі змісту обвинувального акта місце проживання обвинуваченого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої продовження тримання особи під вартою може бути виправданим лише за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає право особи на свободу. У даному випадку, з огляду на характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, встановлені судом ризики, стадію судового розгляду та необхідність забезпечення належного здійснення кримінального провадження, суд вважає, що такий суспільний інтерес існує.

Будь-яких нових обставин, які б свідчили про зменшення або відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, порівняно з тими, які були встановлені під час попереднього продовження строку тримання під вартою, судом не встановлено.

За таких обставин суд переконаний, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити на шістдесят днів.

Водночас суд зазначає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою був застосований щодо обвинуваченого із визначення розміру застави. Оскільки нових обставин, які б зумовлювали необхідність зміни запобіжного заходу в цій частині, судом не встановлено, суд вважає за можливе залишити розмір застави визначений ухвалою слідчого судді вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2026 року.

Щодо призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Під час підготовчого судового засідання судом поставлено на обговорення питання про можливість призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, не встановлено, угод, передбачених главою 35 КПК України, не укладено, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта прокурору немає, обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувачений та його захисник отримали, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Дане кримінальне провадження підсудне Тростянецькому районному суду Вінницької області.

Обвинувальний акт складений із дотриманням вимог кримінального процесуального закону України та відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження, зупинення провадження у справі чи повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду, не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, судом не встановлено.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 314316, 331, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів тобто до 04 вересня 2026 року включно.

Розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2026 у справі №127/16364/26 - залишити без змін.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42024022420000432 від 04.10.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, на 14:00 годину 16 липня 2026 року в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Визначити резервну дату судового засідання у вказаному кримінальному провадженні - 10:00 годину 24 липня 2026 року.

Копію ухвали направити прокурору, захиснику та до ДУ «Вінницька УВП №1» для виконання та вручення обвинуваченому.

На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 45 хвилин 08 липня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1