Рішення № 138035082, 07.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 611/1082/25

Номер провадження 2/629/1627/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Уваренко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 46607,21 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн. та судові витрати в розмірі 2422,20 грн. Зазначає, що 03.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 101756666. 01.09.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір № 75111827. 17.12.2021 було укладено договір № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101756666. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101756666. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 101756666. 27.01.2022 було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75111827. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75111827. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 75111827. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №101756666 від 03.09.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 15176,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12796.00 грн., заборгованість за комісіями 580,00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №75111827 від 01.09.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 31431,21 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 10000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 21248,20 грн., інфляційні збитки 160,00 грн., нараховані 3% річних 23,01 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 46607,21 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 11800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34044.20 грн., заборгованість за комісіями 580,00 грн., інфляційні збитки 160,00 грн., нараховані 3% річних -23,01 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив провести розгляд справи за його відсутності, у наданій відповіді на відзив просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що зазначені договори було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач об`єктивно позбавлений можливості надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження факту видачі кредитних коштів, оскільки є небанківською фінансовою установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», так само і первісні кредитори ТОВ «Мілоан» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Зауважує, що кредитодавці не отримують повні реквізити банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через інтернет. Для платіжних операцій по картах товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту pci dss». В обох випадках відповідачем для отримання кредитних коштів було вказано один і той самий номер платіжної картки - № НОМЕР_1 . Враховуючи вищевикладене, зазначені квитанція від платіжної системи liqpay та довідка від платіжної організації ТОВ «ФК «Фінекспрес» є належними доказами видачі кредиту. Відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував факт отримання ним грошових коштів за вказаними договорами. Щодо питання нарахування відсотків за Договором про споживчий кредит №101756666 від 03.09.2021 зазначає, що сплата комісії за пролонгацію строку кредитування та сплата процентів за цей день прямо передбачені умовами кредитного договору, з якими ознайомився і погодився відповідач під час укладання Договору. При виконанні умов, передбачених п. 2.3.1.2. Договору, відбувається пролонгація строку кредитування на час фактичного користування кредитом, але не більше 60 днів. Тобто, тривалість строку кредитування змінюється. Звернула увагу, що позивачем, який набув право вимоги до відповідача за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, не здійснювалось жодних нарахувань за Договором №101756666. Щодо нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за Договором №101756666, звертаємо увагу суду, що, як було зазначено вище, такі нарахування здійснювались як міра відповідальності, передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Щодо питання нарахування відсотків за Договором позики № 75111827 від 01.09.2021 вказує, що Розділом 6 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», визначено Порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики. Також, нові кредитори: ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому - ТОВ «Коллект Центр», набули права вимоги до відповідача в такому ж самому обсязі, в якому вони були у кредитодавця. Водночас, позивачем не здійснювалось жодних нарахувань за договором №75111827, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр». Періоди нарахування процентів за Договором про споживчий кредит № 101756666 від 03.09.2021 та Договором позики № 75111827 від 01.09.2021 повністю відповідали строкам правомірного користування кредитними коштами (включаючи погоджені періоди пролонгації та граничні строки понадстрокового користування), що цілковито узгоджується з вимогами чинного законодавства. Підписавши вказані договори, відповідач погодився з усіма їхніми умовами, зокрема щодо розміру процентних ставок та порядку їх нарахування. Факт здійснення відповідачем часткових платежів за обома договорами беззаперечно доводить повне визнання ним укладених правочинів та їхніх умов. Нарахування процентів здійснювалося виключно в межах строків, передбачених самими договорами та правилами кредитування. Повідомлення про заміну кредитора не є обов`язковим при укладанні договорів відступлення прав вимоги. матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань як на користь первісних кредиторів, так і на користь Позивача. Крім того, зазаначає, що відповідач (або його представник) зазначає, що відповідач не заперечує проти укладених ним кредитних договорів, проте вказує, що перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 29.10.2022 по теперішній час, у зв`язку з чим має статус учасника бойових дій, а тому просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення нарахованих відсотків по кредитним договорам. Проте, нарахування відсотків за всіма трьома кредитними договорами було здійснено до 24.02.2022, тобто до дати, з якої було оголошено воєнний стан, та відповідно до моменту мобілізації відповідача та до початку перебування відповідача на військовій службі.

Відповідач та його представник адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання не з`явились, у наданому відзиві представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відповідача не було повідомлено про факт перепродажі та заміни сторони за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Мілоан». Також, зазначає, що у матералах справи відсутні первинні документи (квитанція, платіжне доручення, меморіальний ордер, виписка по рахунку), які підтверджують виконання первісними кредиторами умов кредитних договрорів щодо перерахунку коштів на банківський рахунок саме ОСОБА_1 . Вказує, що будь-який формуляр заяви на отримання кредиту, який мав би бути складеним і підписаним електронним підписом відповідача, електронна ідентифікація (автентифікація) якого здійснена з дотриманням вимог законодавства, та який би був підтверджений і не викликаав сумнівів, в матеріалах справи відсутній. Посилання позивача на заповнення відповідачем форми на сайті товариства їз зазначенням власної банківської картки є бездоказовими та нічим не підтвердженими. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Зазначений розрахунок заборгованості не можна покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього не можливо встановити формування заборгованості та й складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, даний розрахунок не є належним доказом суми заборгованості в розумінні положень ч.1 ст. 77 ЦПК України. Зауважує, що право вимоги за основним зобов`язанням переходить не в момент «передачі» суми заборгованості в обліку первісного кредитора, не в момент передачі Кредитного договору, не и момент передачі судового рішення, яким стигпено (чи визнано) суму боргу, а в момент передачі оригіналів документів, які с доказами права вимоги. Таким чином, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор мав би надати правонаступникам належні та достовірні докази переказу коштів на рахунок відповідача, саме у тих розмірах, які заявляє позивач. Однак позивачем, таких документів надано не було, хоча вони мають бути створені на момент здійснення господарської операції, або одразу після її завершення. Крім того, зазаначає, що відсотки за кредитними договорами нараховані поза межами користування кредитними коштами, оскільки нові строки кредитування між сторонами не погоджувались і договром не пердбачені. Доказів того, що в подальшому сторонами пролонговано вказані договори матеріали справи не містять. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказані обставини. Так, передача боргу за договром відступлення на певну суму не підтверджує обгрунтованість такого боргу, з огляду на відсутність будь-яких інших доказів його наявності. Разом з тим, вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому нараховані відсотки за кредитними договорами є незаконними та підлягають списанню, так як позичальнику як військовослужбовцю Збройних Сил Укарїни проценти за кредитним договором не повинні нараховуватись, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

01.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 75111827, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн. строком на 30 днів.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору процентна ставка (базова) за користування кредитом становить 1,99% (фіксована) в день, знижена процентна ставка 1,59% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7% в день.

27.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №27/01/2022, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75111827 від 01.09.2021.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75111827 від 01.09.2021.

Згідно Реєстру боржників до зазначеного договору про відступлення права вимоги, заборгованість відповідача становить 31431,21,00 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 21248,20 грн., інфляційні збитки 160,00 грн., нараховані 3% річних 23,01 грн.

03.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №101756666, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 2000 грн., строком на 15 днів з 03.09.2021.

Відповідно до п. 1.5.2 вказаного договору проценти за користування кредитом 900,00 грн., які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, п. 1.6 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Крім того, умовами кредитного договору передбачено пролонгацію строку кредитування.

17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №17/12-2021-62, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101756666 від 03.09.2021.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101756666 від 03.09.2021.

Згідно Реєстру боржників до зазначеного договору про відступлення права вимоги, заборгованість відповідача становить 15176,00 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1800,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12796,00 грн., заборгованість за комісіями 580,00 грн.

Загальний розмір заборгованості за вищевказаними договорами становить 46607,21 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 11800,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34044,20 грн., заборгованість за комісіями 580,00 грн., інфляційні збитки 160,00 грн., нараховані 3% річних -23,01 грн.

Суд зазначає, що в силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку погашення кредиту.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Таким чином, до ТОВ «Коллект Центр» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами №101756666 від 01.09.2021 та №75111827 від 01.09.2021.

Договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладені між фінансовими установами та позивачем договори факторингу є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитними договорами.

Отже, судом було встановлено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Посилання представника відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують виконання первісними кредиторами умов кредитних договорів щодо перерахунку коштів на банківський рахунок саме ОСОБА_1 , судом не приймається, оскільки спростовується матеріалами справи.

Відповідно до Довідки від платіжної організації ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 19.05.2025, яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку 01.09.2021 було здійснено переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 10000,00 грн. згідно Договору №75111827 від 01.09.2021 на номер картки № НОМЕР_1 .

Згідно з квитанцією від платіжної системи ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 03.09.2021, було здійснено переказ грошових коштів ОСОБА_1 03.09.2021 у сумі 2000,00 грн згідно кредитного договору № 101756666 від 03.09.2021 на номер картки № НОМЕР_1 .

Також перерахування зазначених коштів підтверджується інформацією про рух коштів, наданою 25.06.26 АТ «Універсалбанк».

Отже, грошові кошти були перераховані на платіжні картки, які зазначались відповідачем у договорах для отримання позики/кредиту.

Щодо нарахування відсотків за Договором про споживчий кредит №101756666 від 03.09.2021 суд зазначає таке.

Умовами Договору №101756666 від 03.09.2021 визначено, що ТОВ «Мілоан» надає ОСОБА_1 позику в розмірі 2000,00 грн. строком на 15 днів, тобто до 18.09.2021 відповідно.

Пунктом 2.3 договору визначено умови щодо пролонгації строку кредитування, на пільгових та стандартних умовах. Зокрема, пунктом 2.3.1.1. Договору визначено порядок пролонгації на пільгових умовах, а саме: Позичальник має право, неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб сайті Товариства miloan.ua і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці, з якої вбачається, що максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3.00% при продовженні строку на 3 дні; 5.00% при продовженні строку на 7 днів; 10.00% при продовженні строку на 15 днів.

Пункт 2.3.1.2 передбачає пролонгацію на стандартних (базових) умовах, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але на строк не більше 60 днів. При цьому, у період такої пролонгації проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у пункті 1.6 цього договору.

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Мілоан» за Договором про споживчий кредит № 101756666, вбачається, що 03.09.2021 відповідачу ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн.

Починаючи з 04.09.2021 здійснювалось щоденне нарахування процентів за користування кредитом у межах 15-денного строку кредитування, визначеного п. 1.3 Договору, що повністю відповідає його умовам. Після закінчення строку, передбаченого п. 1.3 Договору, а саме 18.09.2021, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та заборгованість за Договором не погасив. У зв`язку з цим відбулась автоматична пролонгація строку кредитування на стандартних (базових) умовах відповідно до п. 2.3.1.2 Договору, яка тривала з 19.09.2021 по 21.09.2021. Надалі, 22.09.2021 відповідачем було здійснено часткове погашення тіла кредиту, процентів, а також сплачено комісію за пролонгацію, що зумовило подальше продовження строку кредитування вже на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 Договору, яке тривало з 23.09.2021 по 07.10.2021. З 08.10.2021, через повторне невиконання зобов`язань, нарахування процентів знову здійснювалося на стандартних (базових) умовах згідно з п. 2.3.1.2 Договору. Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та заборгованість за Договором не погасив, автоматична пролонгація строку кредитування на стандартних (базових) умовах тривала з 08.10.2021 по 02.12.2021, тобто сукупно не більше 60 днів.

Таким чином, згідно відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» сума заборгованості по процентам з урахуванням пролонгації за кредитним договором №101756666 від 03.09.20212 становить 6586,00 грн., яка є законною, обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд не бере до уваги відсотки, нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №101756666 від 03.09.20212 у сумі 6210,00 грн, оскільки з наданого розрахунку заборгованості та позовної заяви не вбачається вимоги, що дану заборгованість слід стягнути у відповідності до ст. 625 ЦПК України.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21248,20 грн. - суми заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги за кредитним договором №75111827 від 01.09.2021, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).

Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження №12-16гс22).

Судом встановлено, що відповідач отримав від первісного кредитора кредитні кошти в сумі 10000,00 грн.

Згідно умов договору позики, сума позики надається строком на 30 днів, а саме до 01.10.2021, зі сплатою процентів за ставкою 1,59, які нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики (п.п. 2.3).

Таким чином, сторони погодили строк позики, який становить 30 днів.

Суд зазначає, що термін дії кредитного договору є його істотною умовою. Термін дії кредитного договору вказує на період, протягом якого позичальник зобов`язаний повернути кредит, а кредитор має право вимагати його повернення.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відсотки за договором підлягають стягненню у визначений п. 2.2 договору строк, а саме 30 днів з моменту укладення договору позики.

Тобто, аналізуючи умови договору позики, судом встановлено, що ним визначено строк кредитування, який становить 30 днів.

Так, за підрахунками суду, розмір відсотків протягом строку дії договору позики, а саме 30 днів, виходячи з розміру процентної 1,59 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним становить: 4770 грн. (10000,00 (тіло кредиту)х1,59% = 159 грн. (відсотки в день) х 30 днів).

Також, як вбачається з розрахунку, 22.11.2021 відповідач вніс платіж у розмірі 2631,80 грн., який повністю пішов на погашення заборгованості за нарахованими процентами

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі та за період встановлений договором №75111827 від 01.09.2021, а також з урахуванням суми внесеного платежу, в сумі 2138,20 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 580 грн. за кредитним договором №101756666 від 03.09.2021, суд зазначає на таке.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 27.03.2026 ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) з 29.10.2022 по теперішній час.

Відповідно до копії посвідчення УБД серії НОМЕР_4 від 07.12.2023 ОСОБА_1 має пільги для учасників бойових дій.

Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, відповідачу дійсно з 29.10.2022 року (дати, з якої відповідач згідно з довідкою перебуває на службі) не повинні нараховуватись проценти за користування кредитом.

Однак, з розрахунків заборгованості за кредитними договорами, доданими до позовної заяви, вбачається, що нарахування відсотків за всіма трьома кредитними договорами було здійснено до 24.02.2022, тобто до дати, з якої було оголошено воєнний стан, та відповідно до моменту мобілізації відповідача та до початку перебування відповідача на військовій службі.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики № 101756666 від 03.09.2021 у розмірі 8386,00 грн., з яких 1800 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 6586,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; за договором позики №75111827 від 01.09.2021 у розмірі 12321,21 грн, з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2138,20 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 160,00 грн. інфляційні збитки; 23,01 грн. нараховані 3% річних, законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову у розмірі 20707,21 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу до суду надано документи, які підтверджують понесені витрати.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість в розмірі 20707 грн. 21 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у сумі 1076 грн. 25 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: м. Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Олексій ПОПОВ