Постанова № 138034602, 08.07.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/971/26

Провадження № 3/395/446/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Новомиргород

Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Забуранний Р.А., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №3 Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який проживає в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

Судом встановлено, що 10.05.2026 року о 23 годині 01 хвилин в м. Новомиргород, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, по вул. Соборності, 157, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки ROVER 820 І, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, млява мова, хитка хода), від проходження огляду у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим водій порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На розгляд матеріалів ОСОБА_2 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується судовими повістками про виклик на судове засідання в справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2026 року, від 27.05.2026 року, від 17.06.2026 року, та за допомогою СМС-повідомлень, надісланих на номер телефону ОСОБА_2 , причини неявки суду не відомі. Крім того, на офіційному сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області (https://nm.kr.court.gov.ua/sud1115/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.

Такі дії мають очевидні ознаки штучного створення підстав для закінчення передбаченого ст. 38 КпАП України строку накладення адміністративного стягнення і намагання уникнути в такий спосіб адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Неявка ОСОБА_2 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повністю стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662706 від 10.05.2026 року, рапортом поліцейського від 10.05.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 10.05.2026 року, копією постанови серії ЕНА № 7173509 від 10.05.2026 року, копією постанови серії ЕНА №7173518 від 10.05.2026 року.

Більш того, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) поліцейських, які здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2 на ДВД-диску, який було долучено до матеріалів справи.

У зв`язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Призначаючи ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує, що він притягується до адміністративної відповідальності вперше, від його дій настали негативні наслідки, вчинені ним адміністративні правопорушення являються суспільно-небезпечними.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч. 1, 299-300 КУпАП,-

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, який потрібно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл. / 21081300; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача р/рUA658999980313000149000011001; Ідентифікаційний код 37918230; Код бюджетної класифікації 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Суддя: Р. А. Забуранний