Ухвала суду № 138034526, 19.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4250/26

провадження № 1-кс/405/1903/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026120000000166 від 22 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 5, ст. 407 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

слідчий звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з вказаним вище клопотанням, яке посилаючись на обставини кримінального провадження просив задовольнити.

Слідча не з`явилась в судове засідання, надала заяву, відповідно до якої просила розглянути клопотання без її участі.

Власник майна надав суду заяву, відповідно до якої просив розглянути клопотання без його участі та не заперечував у задоволені клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, беручи до уваги положення ст. 172 КПК України слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд даного клопотання відповідно до наявних матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, в тому числі заперечення подані представником власника майна, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що у провадженні ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026120000000166 від 22.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України, відповідно до якого 20.05.2023 року ОСОБА_4 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №112-РС від 26.07.2025 року ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 . 31.07.2025 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №217 ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення і вважається таким що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.05.2025 №134дск, зведений підрозділ військової частини НОМЕР_1 , у тому числі стрілець 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону солдат ОСОБА_4 відряджений у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 для виконання завдання за призначенням на території Херсонської області.

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.07.2025 №193, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 прибув у службове відрядження з метою виконання завдань за призначенням, до окремого розпорядження з 31 липня 2025 року та останнього зараховано з 01 серпня 2025 року на продовольче забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відтак, з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби за призовом по мобілізації.

Так, відповідно до п. п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проходячи військову службу на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець відповідно до ст. ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов`язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов`язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 2, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 , також був зобов`язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов`язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зважаючи на викладене, 28.10.2025 року ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу по мобілізації та перебуваючи на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків самовільно залишив тимчасове розташування підрозділу в населеному пункті АДРЕСА_1 , без поважних причин в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи у різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, починаючи з 28.10.2025 року до моменту його затримання 17.06.2026 року працівниками правоохоронного органу в м.Олександрія Кіровоградської області.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст. 407 КК України, а саме: у самовільному залишенні місця служби без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , переслідуючи мету нетрудового збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій і свідомо бажаючи настання результату, став на шлях одержання матеріальної вигоди за рахунок незаконного збуту майна, яке, відповідно до чинних нормативно-правових документів, не може перебувати у власності громадян, без передбаченого законом дозволу, а саме: боєприпасів.

Так, під час проведення досудового розслідування за матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи протиправні наміри, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 р., у невстановлений досудовим розслідуванні час, але не пізніше 14 год. 27 хв. 27.05.2026 року, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав (отримав у володіння та розпорядження) з метою подальшого збуту такі боєприпаси, а саме дві бойові ручні осколкові гранати оборонної дії типу Ф-1, після чого зберігав їх у невстановленому в ході досудового розслідування місці аж до реалізації власного умислу направленого на збут боєприпасів, який був реалізований ОСОБА_4 27.05.2026 року.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, а саме: у придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

17.06.2026 року о 20:02 навпроти домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в порядку ст.208, 615 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. В ході затримання проведено особистий обшук ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено:

- предмет, зовні схожий на ніж;

- мобільний телефон марки «Motorolla»;

- 3 купюри номіналом по 100 доларів США з номерами: 1) СВ 16393198В; 2) АВ90465704R; 3) НB 70230355K.

Того ж дня, 17.06.2026 року о 23:45 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України.

Слідчий суддя також встановив, що 18.06.2026 вилучені речі визнані речовими доказами.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене вище клопотання слідчий подав з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя також звертає увагу на той факт, що завданням арешту майна є саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, слідчим суддею дослідивши матеріали клопотання не встановлено негативних наслідків арешту майна та зазначається, що такі обмеження є пропорційними меті, заради досягнення якої застосовується такий арешт, оскільки він пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Більш того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії кримінальним правопорушенням.

Беручи до уваги зазначене, враховуючи, що майно, яке просить слідчий арештувати постановою слідчого від 18.06.2026 визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 309 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 17.06.2026 в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 проведеного напроти домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:

- предмет, зовні схожий на ніж;

- мобільний телефон марки «Motorolla»;

- 3 купюри номіналом по 100 доларів США з номерами: 1) СВ 16393198В; 2) АВ90465704R; 3) НB 70230355K.

Заборонити відчужувати, користуватися та розпоряджатися вказаним майно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5