Рішення № 138034063, 02.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/522/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В. Д.,

при секретарі судового засідання Дурович А.А.,

розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали справи № 916/522/26

за позовом: ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАВОД АРТУЗ АКВА (65490, вул. Комунальна, 4 Одеська обл, м. Теплодар, 65490, ЄДРПОУ 41329283)

про стягнення 97185.60грн.

Представники сторін:

Представник відповідача - Кисіль А.Б., довіреність

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 р. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «АРТУЗ АКВА» про стягнення пені та штрафу у загальному розмірі 97 185,60 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2026 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено Позивачу строк у 5 днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору на суму 2662,40 грн.

03.03.2026 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.03.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/522/26 за правилами спрощеного позовного провадження.

24.03.2026 р. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, у відзиві до Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «АРТУЗ АКВА» зазначає, що Позивачем за період з 17.09.2025 по 07.10.2025 (21 день) за порушення строку поставки 20 000 л товару пеню помилково нараховано двічі, у зв`язку з чим загальний розмір пені складає 55 488,00 грн., а не 57 201, 60 грн.

31.03.2026 р. від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України підтримує свої позовні вимоги, але погоджується з допущенням арифметичної помилки в розрахунку розміру пені на суму 1 713,60 грн., і зазначає, що розмір пені складає 55 488,00 грн, а не 57 201,60 грн. Отже, загальний розмір санкцій, які просить стягнути Позивач, складає 95 472,00 грн.

08.04.2026 р. від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

23.06.2026р. протокольно оголошено перерву до "02" липня 2026 р. о 11:00.

01.07.2026р. від Позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

02.07.2026р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив:

Між ВІЙСЬКОВОЮ ЧАСТИНОЮ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (далі Позивач, Замовник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАВОД АРТУЗ АКВА (далі - Відповідач; Постачальник) укладено Договір на поставку товару № 59/ВОЗ-2025 від 17.03.2025. Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Замовникові якісні товари, зазначені у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а Замовник прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:41110000-3 Питна вода (далі Товар). Кількість Товару за Договором 420 000 літрів.

Відповідно до додатку № 1 до Договору (Специфікації) передбачено, що найменування товару (асортимент): вода питна бутильована (далі Товар).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що його ціна складає 1 713 600 (один мільйон сімсот тринадцять тисяч шістсот) грн 00 коп, у тому числі податок на додану вартість 20% - 285 600,00 грн.

Пунктом 6.1. Договору сторони узгодили, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці Замовника, яка вручається під особистий підпис Постачальнику (представнику Постачальника).

Не пізніше 5 числа кожного місяця або в інші дні за викликом Замовника по телефону Постачальник (представник Постачальника) прибуває до Замовника для отримання письмової заявки. У разі неприбуття вищезазначених осіб, вона надсилається Постачальнику рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу Постачальника, зазначену в розділі 15 цього Договору. У разі надіслання заявки засобами поштового зв`язку вона вважається врученою Постачальнику з дня отримання Замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення.

У заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару.

Відповідно до п. 8.3. Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 13.9. Договору не пізніше дати укладання договору Постачальник перераховує на розрахунковий рахунок Замовника забезпечення виконання договору, грошові кошти в розмірі 5 % ціни вказаної в п. 4.1. Договору.

Відповідно до п. 13.11. Договору за порушення умов Договору передбачених розділом 2 (щодо якості та безпечності) або розділом 6 (прострочення поставки понад 30 календарних днів) Договору, Замовник не повертає забезпечення виконання умов Договору, внесеного Постачальником та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього Договору за рахунок грошових коштів, переданих Постачальником у забезпечення виконання договору.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, ч. 2 ст. 546 ЦК України передбачено право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань.

З урахуванням приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

12.03.2025 р. Відповідачем на виконання п. 13.9. Договору оплачено на рахунок позивача в якості забезпечення виконання договору грошову суму у розмірі 85 680,00 грн (5% від загальної ціни договору), що підтверджується платіжною інструкцією № 2270 від 12.03.2025.

Відповідно до заявки Позивача від 30.05.2025 № 78/1/10-2074-2025 відповідач мав поставити Товар у кількості 80 000 літрів.

Відповідно до заявки Позивача від 01.07.2025 № 78/1/10-2595-2025 відповідач мав поставити Товар у кількості 40 000 літрів.

Відповідно до заявки Позивача від 03.09.2025 № 78/1/10-3903-2025 відповідач мав поставити Товар у кількості 40 000 літрів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв`язку з непоставкою Відповідачем товару за зазначеними заявками Позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «АРТУЗ АКВА» претензію від 04.12.2025 № 78/1/5/1-6218-2025 про сплату пені та штрафу за порушення строків поставки товару. Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 57 201.6 грн та штраф у розмірі 39 984.00 грн за порушення строків поставки товару.

23.03.2026 р. Відповідач направив Позивачеві лист «Про задоволення вимог щодо сплати штрафних санкцій у порядку, встановленому договором», яким повідомив, що претензію виконано ним у повному обсязі, зазначив, що забезпечувальний платіж частково компенсує розмір нарахованих штрафних санкцій, а саме в частині 85 680,00 грн. Також Відповідач долучив до листа платіжну інструкцію № 190 від 23.03.2026, яка підтверджує оплату на користь Позивача санкцій, не покритих забезпеченням, у розмірі 9 792,00 грн.

Враховуючи те, що Відповідач прострочив поставку товару за договором (понад 30 календарних днів), суд погоджується з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «АРТУЗ АКВА» порушило умови укладеного між сторонами договору в частині поставки товару у встановлений строк.

Зазначене в силу положень п. 13.11 договору є підставою для неповернення відповідачу сплаченого ним забезпечення виконання умов договору та, відповідно, одержання Позивачем задоволення своїх грошових вимог за рахунок грошових коштів, переданих відповідачем у забезпечення виконання договору.

Тобто, Позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право в позасудовому порядку, а тому, право позивача не є порушеним, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem - "двічі за одне й те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2025 у справі № 910/1128/23)

Виходячи з положень Договору, забезпечувальний платіж виконує функцію компенсації за порушення відповідачем як постачальником умов договору, його метою є одержання позивачем (замовником) задоволення своїх грошових вимог за рахунок грошових коштів, переданих відповідачем у забезпечення виконання договору.

Таким чином, додаткове стягнення з відповідача штрафних санкцій понад утримане забезпечення суперечило б узгодженим сторонами умовам договору, оскільки призвело б до подвійної відповідальності за одне і те ж порушення, що є недопустимим. Такий підхід забороняється принципом non bis in idem, закріпленим у статті 61 Конституції України.

Отже, суд погоджується з твердженням відповідача, що забезпечувальний платіж компенсує розмір нарахованих штрафних санкцій в частині 85 680,00 грн. Окрім цього, для оплати санкцій, не покритих забезпеченням, відповідачем добровільно сплачено грошову суму у розмірі 9 792,00 грн.

У зв`язку з цим заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

До відповіді на відзив Позивач в якості судової практики долучив рішення судів першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, проте суд зазначає, що наведені позивачем справи не є подібними до даного спору, оскільки в них відповідачами заявлялися зустрічні позови про повернення забезпечення. У даній справі Відповідач не заявляв вимоги про повернення забезпечення, а, навпаки, погодився із задоволенням за його рахунок грошових вимог по сплаті штрафних санкцій і добровільно сплатив залишок штрафних санкцій, не покритих забезпеченням. Крім того, суд ввадає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладених обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити у повному обсязі з наведених вище підстав.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАВОД АРТУЗ АКВА (65490, вул. Комунальна, 4 Одеська обл, м. Теплодар, 65490, ЄДРПОУ 41329283) про стягнення 97185.60грн.- відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне рішення складено 07.07.2026р.

Суддя В.Д. Найфлейш