Рішення № 138033971, 08.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2105/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

справу № 916/2105/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2, прим. 71-Н, код ЄДРПОУ 41322529);

до відповідача Компанії TRANS TRADE RK SA (rue Francois-Versonnex 11, 1207, Geneva, Switzerland/вулиця Франсуа -Версонне, 11, 1207 Женева, Швейцарія)

про стягнення 29 464,68 доларів США, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2152/26) до Компанії TRANS TRADE RK SA, в якій просить суд стягнути з відповідача 29 464,68 доларів США, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання стивідорних послуг № 150925-TR від 15.09.2025 в частині оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 позовну заяву ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

03.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№19295/26), згідно якої останнім такі недоліки усунуто.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/2105/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

19.06.2026 до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову (вх. №21422/26), згідно якої останній - на підставі ч. 4 ст. 191 ГПК України - просить суд ухвалити рішення у справі № 916/2105/26, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» про стягнення з TRANS TRADE RK SA 29 464,68 доларів США. Також, просить суд вирішити питанння про повернення ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» з Держаного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Зазначений відзив на позовну заяву підписаний представником TRANS TRADE RK SA Коноваловою Н.О. на підставі довіреності.

25.06.2026 до суду від позивача надійшла заява (вх.№ 22085/26), згідно якої останній просить суд повернути 50% судового збору, сплаченого ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» за подання позовної заяви, відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому, правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Як встановлено матеріалами справи, між ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» (виконавець) та TRANS TRADE RK SA (замовник) було укладено договір про надання стивідорних послуг №150925-TR від 15.09.2025.

Відповідно до п. 7.2 договору, сторони узгодили, що вci невирiшенi суперечки, що виникають iз або у зв`язку з даним договором, включаючи будь-якi питання щодо його iснування, дiйсностi або припинення, вiдшкодування збиткiв, стягнення штрафiв, пені та iнше передаються на розгляд до вiдповiдного господарського суду України за мiсцем знаходження виконавця та розглядаються у вiдповiдностi до норм матерiального i процесуального права України.

Так, згідно п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2801764 від 28.05.2026 , сформованої судом, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» є: Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2, прим. 71-Н.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Вирішуючи питання щодо права, яке застосовується судом, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до ст. 43 розділу VI "Колізійні норми щодо договірних зобов`язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Як вже зазначалось вище, пунктом 7.2 договору передбачено, що діючим матеріальним правом є матеріальне право України.

Враховуючи погодження сторонами при вирішення спорів застосування матеріального права України, саме вказане законодавство підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вище зазначено судом, 15.09.2025 між ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» (виконавець) та TRANS TRADE RK SA (замовник) було укладено договір про надання стивідорних послуг №150925-TR, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах договору виконавець зобов`язався надати замовнику за плату стивiдорнi послуги, а замовник зобов`язався своєчасно їх прийняти i оплатити.

Пiд стивiдорними послугами вiдповiдно до умов даного договору слiд розумiти: перевантаження силами i засобами виконавця вантажу з території замовника на судна вiдповiдно до затверджених в установленому порядку Тимчасових технологiчних iнструкцiй з перевантаження, з дотриманням вимог чинного законодавства України (надалi по тексту послуги/ п. 1.2 договору).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п. 3.1, 3.2 договору, виконавець надає замовнику акт приймання-передачi наданих послуг, складений на дату коносаменту(-ів). У разi вiдсутностi претензiй до наданих послуг замовник зобов`язаний прийняти наданi послуги, шляхом пiдписання та передачi виконавцю акту приймання - передачi наданих послуг протягом 2- х робочих днiв з моменту надання цього акту виконавцем або надати вмотивованi зауваження у вiдмовi.

Згідно п. 4.1 договору, вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання і визначається у актах приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №150925-TR від 15.09.2025 ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» було надано TRANS TRADE RK SA комплекс стивiдорних послуг, а саме: перевантаження вантажу у кількості 7015,400 метричних тон, за ставкою 4,20 дол. США на суму 29 464,68 доларів США, що підтверджується підписаним з обох сторін та скріпленим печатками актом виконаних послуг від 28.11.2025.

Також, ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» було виставлено TRANS TRADE RK SA рахунок № 2811 від 28.11.2025 на оплату наданих послуг з перевантаження вантажу у кількості 7015,400 метричних тон на суму 29 464,68 доларів США.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства, тощо.

Положеннями ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, згідно п. 4.2 договору, сторони погодили, що оплата послуг здійснюється замовником протягом 90 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг із розрахунку обсягу фактично перевантаженого вантажу, який був перевантажений відповідно до умов даного договору та зазначений у коносаменті на підставі виставленого рахунку за курсом НБУ, встановленим на дату рахунка.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При цьому, як встановлено судом, TRANS TRADE RK SA не оплатило вартість наданих ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» стивідорних послуг на суму 29 464,68 доларів США.

Наявність вказаної заборгованості, також, підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2025 по 22.05.2026.

Отже, за результатами розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, відповідач не оплатив вартість наданих стивідорних послуг за договором №150925-TR від 15.09.2025 в зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 29 464,68 доларів США є обґрунтованими. При цьому, зазначені обставини повністю визнаються відповідачем.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням встановлених обставин та враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29 464,68 доларів США.

Здійснюючи розподіл судових витрат по сплаті судового збору, виходячи із встановлених судом обставин та результату розгляду справи, з урахуванням поданих сторонами заяв, суд зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України ,,Про судовий збір, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Приймаючи до уваги, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу наступним чином: 7 832,11 грн. підлягає поверненню з державного бюджету позивачу та 7 832,12 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Компанії TRANS TRADE RK SA (rue Francois-Versonnex 11, 1207, Geneva, Switzerland, VAT number: CHE-440.939.434/вул. Франсуа-Версонне, 11, 1207 Женева, Швейцарія) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2, прим. 71-Н, код ЄДРПОУ 41322529) заборгованість у сумі 29 464 (двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят чотири) долари США 68 центів та 7 832 (сім тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 2, прим. 71-Н, код ЄДРПОУ 41322529) з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) 7 832 (сім тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 11 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 8336-9534-3726-2559 від 02.06.2026 на загальну суму 15 664,23 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко