Ухвала суду № 138033879, 06.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

06.07.2026 Справа № 914/2888/25

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря судового засідання Перейми Х.О., розглянувши матеріали справи

за позовом:Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львівдо відповідача:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар», м.Львів-Винникипро:витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представники сторін:

від прокуратури: Машталяр Ю.А. прокурор;

від позивача: Поліщук О.С. представник;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар», м.Львів-Винники про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, одночасно зупинивши провадження у справі №914/2888/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2555/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.02.2026 провадження у справі №914/2888/25 було поновлено, підготовче засідання призначено на 12.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.05.2026.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

01.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» надійшло клопотання про залишення позову без руху та зобов`язання прокуратури надати оцінку спірної земельної ділянки, сплатити судовий збір та внести на депозитний рахунок cуду кошти у сумі вартості спірної земельної ділянки (вх.№15381/26 від 01.06.2026).

Представник відповідача вважає, що наданий прокурором Витяг № НВ-9974234242025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок містить низку недоліків, оскільки з нього неможливо встановити видавника, з`ясувати, на підставі якої саме технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок його сформовано, станом на яку дату така технічна документація була затверджена та чи була чинною нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на день подання позову, що унеможливлює правомірне визначення ціни позову на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Також відповідач зазначає, що недобросовісність набувача майна підлягає доведенню в судовому порядку, а до моменту її встановлення судом добросовісність набувача презюмується. Відтак, на підставі статей 164, 174 ГПК України, на переконання відповідача, недобросовісність відповідача не доведена, а тому прокурор зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі вартості спірної земельної ділянки незалежно від того, чи вважає позивач відповідача недобросовісним на момент звернення до суду з позовом, а також чи є така недобросовісність доведеною або очевидною.

Відповідач просить залишити позовну заяву без руху та надати прокурору строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом.

Ухвалою суду від 01.06.2026 судове засідання відкладено на 06.07.2026.

08.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від прокурора надійшло заперечення на клопотання про залишення позову без руху (вх.№ 16171/26 від 08.06.2026).

06.07.2026 у судове засідання з`явилися прокурор та представниця позивача.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Суд заслухав думку присутніх представників сторін щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без руху.

Прокурор заперечив проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, посилаючись на відсутність законних підстав для покладення на прокурора обов`язку щодо визначення грошової оцінки спірного майна та попереднього внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості такого майна. Просив відмовити у задоволенні заявленого відповідачем клопотання.

По-перше, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку позивача проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову, на стадії подання позовної заяви. Водночас відповідач не надав жодних доказів щодо вартості спірної земельної ділянки та в інший спосіб не спростував визначену прокурором у межах та у спосіб, встановлених законом, ціну позову.

По-друге, прокурор подав позовну заяву про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння, посилаючись на положення ст. 387 ЦК України, та навів обставини, які, на його думку, свідчать про те, що спірне майно вибуло з володіння держави внаслідок неправомірних і недобросовісних дій Рясне-Руської сільської ради та набувача Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар», який усвідомлював незаконність підстав набуття ним спірної земельної ділянки. Оскільки прокурор у цій справі пред`явив позов про витребування нерухомого майна у недобросовісного набувача (першого набувача), приписи ч. 5 ст. 390 ЦК України, ч. 6 ст. 164 та ч. 4 ст. 174 ГПК України, на його думку, у такому випадку не підлягають застосуванню.

Представниця позивача підтримала позицію прокурора та зазначила, що у клопотанні відповідача не зазначено, яка саме сума судового збору, на думку відповідача, підлягає доплаті. Водночас, як зазначила представниця, грошова оцінка спірного майна може бути визначена лише його власником, тоді як прокуратура власником цього майна не є.

Заслухавши думку сторін, розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без руху та зобов`язання прокуратури надати оцінку спірної земельної ділянки, сплатити судовий збір та внести на депозитний рахунок cуду кошти у сумі вартості спірної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

На підставі ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Встановлено, що прокурор у додатках до позовної заяви на підтвердження ціни позову надав Витяг № НВ-9974234242025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у якому зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0084 становить 1 305 794, 89 грн.

Відповідно до пункту 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 753) (далі Методика), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою, форму якої наведено в додатку 16 до зазначеної Методики, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно форми, визначеної додатком 17 до Методики.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що наданий прокурором витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9974234242025, яким визначено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, відповідає формі, встановленій додатком 17 до Методики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» експертна грошова оцінка земельних ділянок це результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту;

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 918/188/21 встановлено, що чинним процесуальним законодавством позивача не зобов`язано проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову, до того ж прокурор не має можливості замовити оцінку спірного майна, оскільки відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об`єкта.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28.02.2022 по справі 910/15316/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надання прокурором витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9974234242025 на підтвердження вартості спірної земельної ділянки з метою визначення ціни позову є правомірним. Доводи відповідача щодо наявності недоліків у зазначеному витязі не знайшли свого підтвердження, оскільки його форму складено відповідно до вимог чинного законодавства та вона відповідає формі, встановленій Методикою. Крім того, вимога відповідача щодо подання прокурором експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки є безпідставною та суперечить вимогам законодавства.

09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025, яким, зокрема, внесено зміни до ст.164, 174, 238 Господарського процесуального кодексу України, а також до ст.388, 390, 391 Цивільного кодексу України, якими передбачено нові правові підходи до витребування майна у добросовісного набувача, у тому числі обов`язкове внесення компенсації вартості майна на депозитний рахунок суду.

Згаданим законом, зокрема, було доповнено ст. 164 Господарського процесуального кодексу України частиною шостою, згідно з якою у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Предметом спору у даній справі, є вимога прокурора про витребування земельної ділянки з незаконного володіння у комунальну власність на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України, тобто заявлений позов відповідає ознакам віндикації.

Прокурор у позовній заяві вказав, що Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар», на його думку, є недобросовісним набувачем права власності на земельну ділянку. Таким чином, прокурор звернувся з позовом в порядку, який встановлено ст. 387 ЦК України, тоді як правовий інститут витребування майна у добросовісного набувача врегульовано нормами ст. 388 ЦК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 28 січня 2026 року в cправі № 922/2555/21 сформулював висновок про те, що положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. У випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача приписи частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування приписів частини п`ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

За висновками Касаційного господарського суду, за умов, що прокурор заявляє вимоги про витребування майна до фізичної особи як недобросовісного набувача, внесення вартості спірного майна на депозитний рахунок суду (ч. 6 ст. 164, ч. 2 ст. 174, ч. 13 ст. 238 ГПК України) не є обов`язковим для подальшого розгляду справи.

Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 01 грудня 2025 року у справі № 354/419/25, від 10 грудня 2025 року у справі № 354/417/25 від 10 червня 2026 у справі № 399/296/25, від 21.01.2026 у справі № 127/34295/24 та від 28.01.2026 у справі № 363/4768/25, що свідчить про сформовану й сталу практику застосування норм права у спірних правовідносинах.

Відтак, вирішення питання щодо добросовісності чи недобросовісності відповідача у спірних правовідносинах має здійснюватися судом лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, тоді як суд не вправі відхиляти ці твердження прокурора на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі і залишати позов без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без руху та зобов`язання прокуратури надати оцінку спірної земельної ділянки, сплатити судовий збір та внести на депозитний рахунок cуду кошти у сумі вартості спірної земельної ділянки (вх.№15381/26 від 01.06.2026).

Суд продовжив розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представників сторін.

Прокурор та представниця позивача виклали зміст та підстави своїх доводів щодо предмета позову, підтримавши позовні вимоги, та просили задовольнити позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 164, 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» про залишення позову без руху та зобов`язання прокуратури надати оцінку спірної земельної ділянки, сплатити судовий збір та внести на депозитний рахунок cуду кошти у сумі вартості спірної земельної ділянки (вх.№15381/26 від 01.06.2026).

2. Відкласти судове засідання на 20.07.2026 о 10:20 год.

3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

4. Явка повноважних представників учасників справи в судове засідання обов`язкова.

5. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

7. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

8. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Мазовіта А.Б.