Рішення № 138033675, 06.05.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2026 р. м. Київ Справа №911/3813/25

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» (08051, Київська обл., Бучанський р-н, с. Мар`янівка, вул. Агробудівельна, 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бучанської районної державної адміністрації (08293, Київська обл., м. Буча, вул. Тарасівська, 12-Б)

про визнання припиненими трудових відносин, видалення запису з державного реєстру

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники учасників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Обставини справи:

В грудні 2025 ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) через систему «Електронний суд» звернулась до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» (далі відповідач, Товариство) про визнання трудових відносин позивачки з Товариством припиненими, видалення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про позивачку як директора Товариства та зобов`язання Бучанської районної державної адміністрації провести відповідні реєстраційні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства від 25.09.2012 її призначено директором Товариства. В подальшому позивачка звернулась до загальних зборів учасників Товариства із письмовою заявою про звільнення її з посади директора Товариства за власним бажанням з 07.10.2025 та скликала загальні збори учасників Товариства на 21.10.2025 для розгляду заяви про звільнення. Однак, як посилається позивачка, 21.10.2025 загальні збори учасників Товариства не відбулися у зв`язку із неявкою учасників Товариства, рішення про звільнення позивачки з посади не було прийнято.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3813/25 за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій, підготовче засідання призначено на 04.02.2026. Ухвала суду від 29.12.2025 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу, який не має зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, рекомендованим поштовим відправленням №R067074147124 від 06.01.2026, яке поштовим відділенням за місцезнаходженням відповідача повернуто до суду 26.02.2026 без вручення адресату, причина невручення відповідачу - адресат відсутній за адресою.

У підготовче засідання 04.02.2026 з`явилась позивачка та її представник, не з`явився відповідач, який про причини неявки суд не повідомив, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 27.02.2026. Про відкладення підготовчого засідання відповідачу направлено ухвалу суду від 04.02.2026 рекомендованим поштовим відправленням №R067097325208 від 10.02.2026, яке поштовим відділенням за місцезнаходженням відповідача повернуто до суду 23.02.2026 без вручення адресату, причина невручення відповідачу згідно з даними трекінгу «Укрпошти» - адресат відсутній за адресою.

25.02.2026 до Господарського суду Київської області від позивачки надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивачка уточнила свої позовні вимоги у цій справі, надалі заява про зміну предмета позову. З урахуванням поданих уточнень предметом позову позивачки у цій справі є такі вимоги до Товариства як відповідача: 1) визнати трудові відносини позивачки з Товариством припиненими з 07.10.2025; 2) видалити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про позивачку як директора Товариства.

Також 25.02.2026 до Господарського суду Київської області від позивачки надійшло клопотання про залучення третьої особи до участі у справі. У вказаному клопотанні позивачка просила суд залучити Бучанську районну державну адміністрацію до участі у справі №911/3813/25 в якості третьої без самостійних вимог на предмет спору. Клопотання обґрунтовано тим, що внесення змін до відомостей про Товариство як юридичну особу входить до компетенції відділу державної реєстрації Бучанської районної державної адміністрації і тому рішення у цій справі може вплинути на права або обов`язки Бучанської районної державної адміністрації.

У підготовче засідання 27.02.2026 з`явився представник позивачки, не з`явився відповідач, який про причини неявки суд не повідомив. В підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою прийняв заяву позивачки про зміну предмета позову. Протокольною ухвалою підготовче засідання було відкладено на 18.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2026 за клопотанням позивачки залучено до участі у справі №911/3813/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бучанську районну державну адміністрацію (надалі третя особа). Про залучення третьої особи та відкладення підготовчого засідання на 18.03.2026 відповідачу направлено ухвалу суду від 02.03.2026 рекомендованим поштовим відправленням №R067113083392 від 03.03.2026 (яке поштовим відділенням за місцезнаходженням відповідача повернуто до суду 16.03.2026 без вручення адресату, причина невручення відповідачу згідно з даними трекінгу «Укрпошти» - за закінченням терміну зберігання).

У підготовче засідання 18.03.2026 з`явився представник позивачки, не з`явилися відповідач та третя особа, які про причини неявки суд не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли. Протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.04.2026. Про призначення справи до судового розгляду по суті відповідача та третю особу, які не з`явились в підготовче засідання, повідомлено ухвалою суду від 18.03.2026, яка третій особі доставлена в електронний кабінет ЄСІТС, а відповідачу направлена поштовим відправленням №R067132799510 від 30.03.2026 (яке відділенням пошти повернуто до суду 14.04.2026 без вручення адресату, причина невручення відповідачу адресат відсутній за адресою).

У судове засідання 15.04.2026 з`явився представник позивачки, не з`явились відповідач та третя особа, протокольною ухвалою судове засідання було відкладено на 06.05.2026. Про відкладення судового засідання відповідачу та третій особі направлено ухвалу суду від 15.04.2026, яка третій особі доставлена в електронній кабінет ЄСІТС, а відповідачу направлена поштовим відправленням №067152135219 від 21.04.2026.

У судове засідання 06.05.2026 учасники справи не з`явились, при цьому судом були вчинені усі належні дії щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Щодо повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Також за приписами частини 1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 1 ст.2 та частини 1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд справи №911/3813/25 шляхом направлення вказаній стороні на адресу її місцезнаходження рекомендованих поштових відправлень з ухвалами суду у даній справі.

При цьому відповідно до частини 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Також відповідно до частини 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, одержувати чи не одержувати адресовану стороні поштову кореспонденцію у відділенні поштового зв`язку є правом самої сторони, яким сторона розпоряджається на власний розсуд, а тому у разі невчинення самою стороною дій щодо фактичного одержання у розумний строк адресованої їй поштової кореспонденції така суб`єктивна поведінка сторони не може розглядатись як порушення прав сторони на участь в судовому засіданні і сторона має самостійно нести ризик невчинення нею дій щодо фактичного одержання у розумний строк адресованої їй поштової кореспонденції.

Крім того, відповідач та третя особа не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач у судові засідання не з`являвся, відзив на позов на подав, про поважні причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Третя особа також не подавала клопотань про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» (відповідач у справі, Товариство) є юридичною особою за законодавством України із місцезнаходженням: 08051, Київська обл., Бучанський р-н (колишній Макарівський р-н), с. Мар`янівка, вул. Агробудівельна, 2.

Державну реєстрацію Товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було проведено 06.11.2012, номер запису: 13401020000001393, місцезнаходження реєстраційної справи Макарівська районна державна адміністрація Київської області.

Учасниками Товариства згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_2 (розмір частки 1200,00 грн) та ОСОБА_3 (розмір частки 400,00 грн). Розмір Статутного капіталу Товариства - 1600,00 грн.

25.09.2012 загальними зборами засновників Товариства Директором Товариства було призначено ОСОБА_1 (позивачку у справі), рішення про що оформлено протоколом загальних зборів засновників Товариства від 25.09.2012 №1.

Згідно з наказом директора Товариства від 25.09.2012 №1-К позивачка приступила до виконання обов`язків директора Товариства з 25.09.2012.

18.09.2025 позивачка подала заяву про звільнення її з посади директора Товариства за власним бажанням у порядку ст. 38 КзПП України з 07.10.2025 та направила учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів Товариства, а саме учаснику Товариства ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення №0207202933380 від 19.09.2025 та учаснику Товариства ОСОБА_3 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення №0207202933371 від 19.09.2025.

Однак, 21.10.2025 загальні збори учасників Товариства проведені не були, в призначений день і час учасники Товариства не з`явились, питання про звільнення позивачки з посади директора не було вирішено. На підтвердження зазначеного позивачкою надано проєкт протоколу загальних зборів учасників Товариства від 21.10.2025, який підписаний позивачкою як директором Товариства та не підписаний учасниками Товариства.

Звертаючись в грудні 2025 до суду з даним позовом до відповідача з урахуванням заяви позивачки від 25.02.2026 про уточнення позовних вимог, позивачка вказує, що оскільки загальні збори учасників Товариства-відповідача не відбулися, вона не має можливості звільнитись із займаної посади без рішення загальних зборів Товариства, а тому просить вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між нею та Товариством у судовому порядку.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

За приписами частини 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною 3 ст.99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у ст. 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №757/230/20.

Конституційний Суд України в абз. 2 та 4 п. 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину 1 ст. 98 та частину 1 ст. 99 Цивільного кодексу України, а також чинні на той час частину 1 ст. 23, пункт «г» частини 5 ст. 41, частину 1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину 5 ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини 3 ст.99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини 3 ст.99 Цивільного кодексу України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі №562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до частини 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини 1 та 2 ст.97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 та 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з частинами 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини 2 ст.98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Судом встановлено, що позивачка 25.09.2012 була призначена на посаду директора ТОВ «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» та приступила до виконання обов`язків директора зазначеного Товариства з 25.09.2012.

19.09.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про звільнення з посади директора за власним бажанням з 07.10.2025, однак загальні збори ТОВ «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» в особі учасників зазначеного Товариства заяву позивачки про її звільнення з посади директора у встановленому порядку не розглянули.

Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між позивачкою як керівником Товариства та Товариством.

Питання щодо звільнення керівника Товариства вирішується за рішенням загальних зборів, тому позивачка як член виконавчого органу не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади.

Відповідно до частин 2 та 3 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною 3 вказаної статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (частини 4 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Отже, чинним законодавством визначено право виконавчого органу скликати загальні збори товариства шляхом надсилання повідомлення про це учасникам товариства, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Доказів встановлення іншого строку та порядку повідомлення учасників Товариства про загальні збори, ніж ті, що встановлені в ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», матеріали справи не містять.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Судом встановлено, що на підставі вказаних положень законодавства позивачка як директор Товариства направила учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників на 21.10.2025 о 12:00 год. із порядком денним зборів, зокрема, про звільнення позивачки з посади директора Товариства. Вказані повідомлення були направлені учасникам Товариства 19.09.2025 листом з описом вкладення, докази чого містяться в матеріалах справи.

Однак, 21.10.2025 загальні збори учасників ТОВ «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» проведені не були. Надані позивачкою докази та обставини скликання загальних зборів на 21.10.2025, на яких не було вирішено питання про звільнення позивачки з посади директора, іншими учасниками справи не спростовані.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку були дотримані вимоги ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо порядку скликання загальних зборів учасників цього товариства.

Неявка учасників Товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивачки та невчинення загальними зборами відповідача належних дій щодо розгляду питання про звільнення позивачки з посади директора на підставі поданої нею заяви є прямим порушенням права позивачки на припинення трудових відносин.

Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення члена виконавчого органу, зокрема, через не проведення загальних зборів та не здійснення розгляду заяви позивача про звільнення з посади, такому члену виконавчого органу надано можливість звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом відповідача заяви позивачки про звільнення з посади, а також доказів фактичного звільнення позивачки з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про відповідача-юридичну особу стосовно звільнення позивачки з посади члена виконавчого органу та припинення повноважень позивачки діяти від імені відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивачка, з метою захисту своїх прав, просить визнати припиненими трудові відносини між Товариством та позивачкою як директором з 07.10.2025 (з дати, яка була первісно вказана у заяві позивачки від 18.09.2025 про звільнення з посади).

Суд відмічає, що саме факт неприйняття відповідачем в особі загальних зборів відповідача рішення від 21.10.2025 про припинення повноважень позивачки свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з дати набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, а не з 07.10.2025 (дати, яка була первісно вказана у заяві позивачки від 18.09.2025 про звільнення з посади).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» про визнання припиненими трудових відносин у зв`язку зі звільненням із займаної посади є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але з не з 07.10.2025, а з дати набрання рішенням законної сили.

Поряд з цим, позивачка просить суд із виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про позивачку як директора Товариства, що може вчиняти дії від імені відповідача.

Вказана вимога по суті є похідною від вимоги позивачки про визнання припиненими трудових відносин у зв`язку зі звільненням із займаної посади.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту 3 ч. 5 ст. 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини 1 цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених п.п. 1 та 2 цієї частини).

Процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи. Так, в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено в тому числі висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Також, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2020 у справі № 914/393/19, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент розгляду цієї справи судом міститься запис (відомості) про ОСОБА_1 (позивачку у цій справі) як про особу, що є керівником та представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО».

Отже, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин між позивачкою як членом виконавчого органу відповідача та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що вказані відомості про позивачку як про керівника та представника, що може вчиняти дії від імені ТОВ «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО», підлягають виключенню з метою ефективного захисту порушеного права позивачки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення також похідної вимоги позивачки про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про ОСОБА_1 як про керівника та представника, що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО».

За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини 2 ст. 73 цього Кодексу).

З огляду на вищезазначене та беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» про визнання припиненими трудових відносин та видалення запису з державного реєстру, а саме про задоволення цих позовних вимог не з 07.10.2025, а з дати з дати набрання рішенням законної сили у цій справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн за подання позову (в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3028,00 грн, до якого підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт 0,8 у зв`язку із поданням позову в електронній формі відповідно до частини 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»: 3028 х 0,8 = 2422,40) покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 2, 4 - 9, 11, 13, 14, 18, 20, 73 - 80, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» про визнання припиненими трудових відносин та видалення запису з державного реєстру задовольнити частково, а саме з дати набрання рішенням законної сили у цій справі.

2. Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» (08051, Київська обл., Бучанський р-н, с. Мар`янівка, вул. Агробудівельна, 2, код ЄДРПОУ 38341976) та директором ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв`язку зі звільненням із займаної посади з дати набрання рішенням законної сили.

3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (відомості) про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як про керівника та представника, що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» (08051, Київська обл., Бучанський р-н, с. Мар`янівка, вул. Агробудівельна, 2, код ЄДРПОУ 38341976).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС КОНСАЛТИНГ-АГРО» (08051, Київська обл., Бучанський р-н, с. Мар`янівка, вул. Агробудівельна, 2, код ЄДРПОУ 38341976) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2026.

Суддя О.О. Третьякова