Рішення № 138033655, 08.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2026Справа № 910/2819/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будвіксім»

про стягнення 226400,00 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернувся Мобільний рятувальний центр швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будвіксім» про стягнення 226400,00 грн, зокрема 170400,00 грн пені, 56000,00 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов`язання щодо поставки за договором № 42 про закупівлю товарів за державні кошти від 08.07.2025 (далі Договір) товару - воріт промислових секційних з вбудованими хвіртками у кількості 4 штуки.

Суд своєю ухвалою від 17.03.2026 відкрив провадження у справі № 910/2819/26, постановив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, послався на те, що прострочення відбулось через спробу позивача в односторонньому порядку змінити предмет Договору шляхом висунення вимоги про встановлення трьох додаткових вбудованих хвірток, що не передбачено умовами Договору.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08 липня 2025 року Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Луганській області, правонаступником якого є Мобільний рятувальний центр швидкого реагування «Донецьк Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій, (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Будвіксім» (постачальник) уклали договір про закупівлю товарів за державні кошти № 42 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовнику товар згідно з додатком 1, що є невід`ємною частиною договору (далі товар), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Найменування товару: Ворота промислові секційні, код згідно з ДК 021-2015 44210000-5 Конструкції та їх частини, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару визначені згідно із специфікацією (додаток 1) (п. 1.2 Договору).

Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі визначені у додатку № 2 до Договору. Зокрема у пункті 1 визначено, що предметом закупівлі є 4 штуки воріт промислових секційних розміром 3710 х 3680 мм з вбудованою 1 хвірткою.

Згідно з пунктом 2.2 Договору його ціна 800000,00 грн.

Пунктом 4.7 Договору визначено місце поставки товару: місто Дніпро, вулиця Василя Савенка, будинок 11.

Граничний термін поставки (передачі) товару замовнику 15.08.2025 (п. 4.8 Договору)

08.08.2025 відповідач листом № 0808/25-1 повідомив позивача про необхідність продовження строку поставки товару, посилаючись на виникнення проблем у логістичному ланцюгу поставок сировини від постачальника. Разом із зазначеним листом відповідач не надав жодних доказів наявності обставин непереборної сили, зокрема сертифіката Торгово-промислової палати України або її регіонального відділення.

У відповідь позивач листом від 21.08.2025 № 5736/01-1762/5736/06 повідомив відповідача про відсутність підстав для зміни строків поставки та звернув увагу на положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», відповідно до яких зміна істотних умов договору можлива лише у випадках, прямо передбачених законодавством, зокрема у разі підтверджених форс-мажорних обставин.

15.08.2025 відповідач листом № 1508/25-2 повторно повідомив про необхідність продовження строку поставки та запропонував укласти відповідну додаткову угоду до Договору.

Листом від 18.08.2025 № 5736/01-1737/5736/07 позивач повідомив відповідача про відсутність правових підстав для внесення таких змін до Договору.

19.08.2025 (тобто після спливу строку виконання зобов`язання) відповідач листом № 1908/25-1 запропонував позивачу збільшити суму договору на 165000,00 грн у зв`язку з необхідністю встановлення додаткових хвірток.

Позивач листами від 21.08.2025 № 5736/01-1761/5736/06 та № 5736/01-1762/5736/06 повідомив відповідача про відсутність законодавчих підстав для збільшення вартості договору, оскільки тендерною документацією та тендерною пропозицією відповідача вже передбачено наявність вбудованих хвірток у кожних воротах.

25.08.2025 позивач листами № 5736/01-1790/5736/07 та № 5736/01-1796/5736/06 запропонував відповідачу врегулювати питання виконання договору та надав реквізити для сплати штрафних санкцій за порушення умов Договору.

08.10.2025 відповідач направив лист № 255, у якому зазначив, що технічними вимогами до предмета закупівлі передбачено встановлення лише однієї вбудованої хвіртки, а вимога позивача щодо встановлення хвірток у кожних воротах, на його думку змінює умови Договору. Також відповідач заперечив правомірність нарахування штрафних санкцій та запропонував розірвати договір за згодою сторін без взаємних претензій.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не поставив товар.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Укладання договору є наслідком збігу волі та волевиявлення сторін, що забезпечує свободу договору.

Сторонами договору, тобто суб`єктами зобов`язання, є управомочена сторона кредитор, та зобов`язана сторона боржник.

За загальним правилом договір повинен бути незмінним на весь час протягом його дії, а договірне зобов`язання виконуватись відповідно до тих умов, які сторони визначили при укладенні договору.

Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину встановлюється не лише за буквальним значенням його слів, але й з урахуванням наміру сторін, мети правочину, звичаїв ділового обороту та поведінки сторін після його укладення.

Усталена практика Верховного Суду виходить з того, що тлумачення договору не може здійснюватися ізольовано від його економічного змісту та фактичних обставин виконання, а повинно забезпечувати досягнення господарської мети правочину.

Предметом Договору є поставка чотирьох одиниць товару воріт промислових секційних. Технічна специфікація визначає характеристики саме одиниці товару як виробу, а не умовний «комплект» усієї поставки. У такому контексті формулювання щодо наявності вбудованої хвіртки є елементом конструкції кожної одиниці товару.

Тлумачення, запропоноване відповідачем щодо існування однієї хвіртки на чотири окремі одиниці товару є економічно беззмістовним та суперечить призначенню предмета закупівлі.

У контексті спірних відносин обов`язок відповідача щодо поставки чотирьох одиниць товару з хвірткою у кожній одиниці товару заснований на спільній домовленості сторін.

У ст. 14 ЦК України закріплені основні принципи виконання цивільних обов`язків. Так само як і цивільні права, що кореспондуються з ними, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З метою гарантії стабільності суспільних відносин закон визначає загальні умови виконання зобов`язання такі як виконання його належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України) та встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність порушення зобов`язання є достатньою підставою для застосування передбачених договором штрафних санкцій, якщо інше не доведено боржником (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).

Обов`язок доведення обставин, які звільняють від відповідальності, покладаються на боржника.

Відповідач не довів відсутність його вини, наявність форс-мажорних обставин, а також неможливість виконання зобов`язання з незалежних від нього причин.

З огляду на положення статей 3, 13 Цивільного кодексу України дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки, (п. 55 постанови Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/1654/19, постанова Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 915/411/19).

Фактично відмовившись від виконання договору, відповідач порушив принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також - доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки відповідач діючи всупереч своїй попередній поведінці не поставив позивачу товар в погодженій кількості.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 робочих днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача слід стягнути 170400,00 грн пені, 56000,00 грн штрафу за період з 16.08.2025 по 16.03.2026 (213 календарних днів).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій до товариства з обмеженою відповідальністю «Будвіксім».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будвіксім» (вул. Кирилівська, 82, офіс 256, м. Київ, 04080, код 44483994) на користь Мобільного рятувального центру швидкого реагування «Донецьк-Луганськ» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. ім. Беліменків, селище Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код 08588599) 170400,00 грн пені, 56000,00 грн штрафу, 2716,80 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун