Рішення № 138033647, 01.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2026Справа № 910/4971/26Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Пром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиця-Агро»

про стягнення 2.825.729,39 грн.

Представники сторін:

від позивача: Яківець М.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Пром» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиця-Агро» про стягнення 2.825.729,39 грн, з яких 2.772.100,08 грн основного боргу, 7.013,71 грн 3% річних та 46.615,60 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що він на виконання умов Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 надав відповідачу експедиторські послуги на суму 6.760.900,08 грн, з яких відповідач оплатив лише 3.988.800,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 2.772.100,08 грн. Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 7.013,71 грн 3% річних та 46.615,60 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 відкрито провадження у справі №910/4971/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2026, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 27.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.06.2026.

17.06.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 17.06.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляд по суті на 01.07.2026.

У судове засідання 01.07.2026 з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 01.07.2026 не з`явився, про призначене судове засідання повідомлявся належним чином шляхом отримання ухвали суду в своєму електронному кабінеті, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 01.07.2026 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео Пром» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиця-Агро» (клієнт) укладено Договір №НЕО-1010-1 транспортного експедирування, відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом (надалі «Послуги»); згідно з письмовою/електронною заявою клієнта експедитор може також надавати додаткові послуги: вивантаження вантажу та здавання вантажоодержувачу; перевірка кількості та стану вантажу, зважуванню вантажів, визначення якості товару (за результатами досліджень спеціалізованих лабораторій), підбір зразків товару; сплата мита, зборів та витрат, покладених на клієнта, виконання митних формальностей, одержання інших необхідних документів.

Згідно з п. 3.1 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 за надання послуг експедитор виставляє клієнтові рахунок по погодженим ставкам в додатках, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.3 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 розрахунки між експедитором та клієнтом здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора по кожному додатку окремо.

Загальна договірна ціна за договором не є фіксованою, її розмір в кожному окремому випадку визначається видом та обсягом наданих транспортно-експедиторських послуг і встановлюється у відповідних додатках до договору (п. 3.4 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025).

Згідно з п. 3.6 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 по закінченню виконання робіт/надання послуг з відправлення заявленого вантажу експедитор надсилає клієнтові акт виконаних робіт.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (якщо інше не вказано в Договорі) та діє протягом 1 (одного) року з моменту його підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025).

10.12.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025, якою конкретизовано умови надання окремої партії послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 від 10.12.2025 експедитор зобов`язується від імені та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів залізничним транспортом за такими параметрами заявки: - станція відправлення Роток, станція призначення Чорноморська екс. для ОПЗ, назва вантажу кукурудза, партія вантажу 2980 т (+-5%).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 10.12.2025 комплексна ставка з організації перевезень вагонами-зерновозами встановлюється за 1 (одну) тонну вантажу і становить 1600,00 гривень, разом з ПДВ.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди №1 від 10.12.2025 комплексна ставка включає: надання залізничного вагона під перевезення, провізну плату по залізниці за перевезення порожнього та завантаженого вагону, станційні збори, вартість запірно-пломбувальних пристроїв, винагороду експедитора.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №1 від 10.12.2025 у разі перебування вагона під вантажними операціями більше 48 годин, починаючи з 49-ї години, за кожен вагон додатково нараховується сума у розмірі 2500,00 грн, в т.ч. ПДВ, за добу.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що він на виконання умов Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 надав відповідачу експедиторські послуги на суму 6.760.900,08 грн, з яких відповідач оплатив лише 3.988.800,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 2.772.100,08 грн. Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 7.013,71 грн 3% річних та 46.615,60 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на такі обставини.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. ч. 11-13 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill)- міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до Глави 1 Правил, товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 та Додатковою угодою №1 від 10.12.2025 на загальну суму 6.760.900,08 грн, що підтверджується актами, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.

Зокрема, Актом надання послуг №1 від 04 січня 2026 року на суму 1688800,00 грн (з ПДВ 281466,67 грн) за організацію перевезення 1055,5 тонн кукурудзи за ставкою 1600,00 грн/тонна. Вказаний Акт підписано обома сторонами із застосуванням кваліфікованих електронних підписів та електронних печаток у сервісі «Вчасно»: з боку позивача 12.01.2026 о 13:29 (директор Стельмашенко А.Р.), з боку відповідача 12.01.2026 о 17:48 (директор Прокопець О.М.), що підтверджується протоколом підписання електронного документа (серійний номер КЕП відповідача: 10300B0800000000000000000000000000000001). Відповідач у тексті Акту підтвердив, що «Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має».

Крім того, у п. 2.2.4 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 визначено, що клієнт зобов`язаний оплатити експедиторові надані послуги за цим договором протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання Акту виконаних робіт та отримання всіх документів, передбачених п. 2.1.10 цього договору.

Відповідно до п. 2.2.5 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 клієнт зобов`язаний протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури відшкодувати погоджені з клієнтом та здійснені в його інтересах додаткові документально підтверджені витрати експедитора, що виникли у останнього при виконанні цього договору.

Клієнт зобов`язаний після закінчення надання послуг за цим договором у разі відсутності претензій до експедитора підписати Акт виконаних робіт. У разі незгоди клієнта з Актом він зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дня його одержання надіслати/надати експедиторові лист із зазначенням мотивованих причин відмови від підписання (п. 2.2.6 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025).

Позивач також долучив до позовної заяви копію Акту надання послуг №3 від 14 січня 2026 року на суму 1576320,00 грн (з ПДВ 262720,00 грн) за організацію перевезення 985,2 тонн кукурудзи за ставкою 1600,00 грн/тонна. Вказаний Акт підписано позивачем із застосуванням КЕП та направлено відповідачу через сервіс «Вчасно» 15.01.2026 о 15:34. Відповідач того самого дня (15.01.2026 о 15:34) отримав Акт в електронному кабінеті, що підтверджується протоколом сервісу «Вчасно». Відповідач у встановлений п. 2.2.6 договору строк (10 робочих днів, тобто до 29.01.2026 включно) жодних мотивованих заперечень щодо обсягу, якості або строків надання послуг не направляв і Акт не підписав, що відповідно до умов договору свідчить про прийняття ним послуг у повному обсязі;

- копію Акту надання послуг № 2 від 20 січня 2026 року на суму 1513360,00 грн (з ПДВ 252226,67 грн) за організацію перевезення 945,85 тонн кукурудзи за ставкою 1600,00 грн/тонна. Вказаний Акт підписано позивачем із застосуванням КЕП та направлено відповідачу через сервіс «Вчасно» 23.02.2026 о 15:46. Відповідач того самого дня (23.02.2026 о 15:46) отримав Акт в електронному кабінеті. Відповідач у встановлений п. 2.2.6 договору строк (до 09.03.2026 включно) жодних мотивованих заперечень не направляв і Акт не підписав;

- копію Акту надання послуг №7 від 20 січня 2026 року на суму 105000,00 грн (з ПДВ 17500,00 грн) щодо компенсації витрат за понаднормативний простій вагонів під вантажними операціями відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1. Вказаний Акт підписано позивачем із застосуванням КЕП та направлено відповідачу через сервіс «Вчасно» 23.02.2026 о 15:46. Відповідач того самого дня отримав Акт в електронному кабінеті. Відповідач у встановлений строк (до 09.03.2026 включно) жодних мотивованих заперечень не направляв і Акт не підписав;

- копію Акту надання послуг №11 від 23 лютого 2026 року на суму 1847414,40 грн. Вказаний Акт підписано позивачем із застосуванням КЕП та направлено відповідачу через сервіс «Вчасно» 23.02.2026 о 15:46. Відповідач того самого дня (23.02.2026 о 15:46) отримав Акт в електронному кабінеті. Відповідач у встановлений п. 2.2.6 договору строк (до 09.03.2026 включно) жодних мотивованих заперечень не направляв і Акт не підписав;

- копію Акту надання послуг №21 від 22 лютого 2026 року на суму 30005,68 грн. Вказаний Акт підписано позивачем із застосуванням КЕП та направлено відповідачу через сервіс «Вчасно» 11.03.2026 о 09:11. Відповідач того самого дня (11.03.2026 о 09:11) отримав Акт в електронному кабінеті. Відповідач у встановлений п. 2.2.6 Договору строк (до 25.03.2026 включно) жодних мотивованих заперечень не направляв і Акт не підписав.

Так як відповідач не надав суду доказів висловлення ним мотивованої відмови від підписання вказаних актів наданих послуг, суд дійшов висновку, що послуги та їх вартість, які наведені в актах, слід вважати погодженими відповідачем та останній зобов`язаний їх оплатити у строк, встановлені у Договорі №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025.

Крім того, надання позивачем послуг підтверджується залізничними накладними та податковими накладними (копії долучені до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 оплата даних послуг проводиться клієнтом протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання акту виконаних робіт та отримання всіх документів, передбачених п. 2.1.10 цього договору.

У п. 2.1.10 Договору №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 вказано, що після закінчення завантаження експедитор надає клієнту оригінали рахунків-фактур, податкові накладні у формі, передбаченій чинним законодавством; товарно-транспортні накладні; акти виконаних робіт, дублікати або копії сертифікатів; копії залізничних накладних (лицьову та зворотну сторони).

Відповідач під час розгляду судом справи не висловив заперечень щодо невиконання позивачем свого обов`язку, передбаченого п. 2.1.10 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не у повному обсязі оплатив надані позивачем експедиторські послуги, сплативши грошові кошти у сумі 3.988.800,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 2.772.100,08 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 2.772.100,08 грн станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиця-Агро» за Договором №НЕО-1010-1 транспортного експедирування від 10.10.2025 у сумі 2.772.100,08 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Пром» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиця-Агро» суми основного боргу у розмірі 2.772.100,08 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7.013,71 грн та інфляційні втрати у розмірі 46.615,60 грн

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обгрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Пром» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиця-Агро» 7.013,71 грн 3% річних та 46.615,60 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиця-Агро» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41; ідентифікаційний код: 41027144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Пром» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 1-А, офіс 16; ідентифікаційний код: 43465875) суму основного боргу у розмірі 2.772.100 (два мільйони сімсот сімдесят дві тисячі сто) грн 08 коп, 3% річних у розмірі 7.013 (сім тисяч тринадцять) грн 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 46.615 (сорок шість тисяч шістсот п`ятнадцять) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 33908 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісім) грн 75 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 08.07.2026

Суддя О.М. Спичак