Ухвала суду № 138033407, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/12614/23

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан - Т" (адреса: 21005, місто Вінниця, вулиця Скалецького Р., будинок 38 а, оф. 120)

на дії (бездіяльність) державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни (адреса: 02232, місто Київ, вулиця Оноре де Бальзака, будинок 64) у справі № 910/12614/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан-Т"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Буд"

про стягнення 735 398,83 грн.

Представники учасників справи:

від стягувача (заявника): Касьянов М.М.;

від боржника: не з`явились;

від державного виконавця: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флоріан-Т" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Буд" (далі - відповідач) про стягнення суми невикористаного авансу в розмірі 735 398,83 грн відповідно до Договору підряду №759/21 від 17.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору підряду № 759/21 від 17.12.2021 в частині повернення суми невикористаного авансу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 по справі № 910/12614/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан- Т" до Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Буд" про стягнення 735 398, 83 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А Плюс Буд" (адреса: 02660, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 22, офіс 103; ідентифікаційний код 38290026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан -Т" (адреса: 21018, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Родіона Скалецького, 38а/120І ідентифікаційний код 33623240) суму невикористаного авансу у розмірі 735 398 (сімсот тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн 83 коп та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 030 (одинадцять тисяч тридцять) грн 98 коп.

19.02.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 видано наказ.

29.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника стягувача (заявника) надійшла скарга на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни, в якій стягувач просить суд:

- визнати неправомірним винесення заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксаною Василівною у виконавчому провадженні НОМЕР_3 постанови від 28.04.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни від 28.04.2026 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОРІАН-Т" на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни, судове засідання по розгляду скарги призначено на 18.05.2026.

11.05.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан - Т" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан - Т" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник стягувача (заявника) у судовому засіданні 18.05.2026 підтримав скаргу на дії державного виконавця.

Державний виконавець у судове засідання 18.05.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання по розгляду скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуальних документів до електронного кабінету особи від 19.05.2025.

Представник боржника у судове засідання 18.05.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання по розгляду скарги був повідомлений належним чином.

На виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення боржника про розгляд справи, ухвала від 04.05.2026 про призначення скарги до розгляду була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ R067166414994) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 04.05.2026, який направлявся на адресу: 02094, місто Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 22, оф. 103 був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку Укрпошта з відміткою за закінчення встановленого терміну зберігання.

Судом у судовому засіданні 14.05.2026 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду скарги на 08.06.2026.

Представник стягувача (заявника) у судовому засіданні 08.06.2026 надав пояснення щодо поданої скарги.

Державний виконавець у судове засідання 08.06.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання по розгляду скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуальних документів до електронного кабінету особи від 08.06.2026.

Представник боржника у судове засідання 08.06.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання по розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Судом у судовому засіданні 08.06.2026 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду скарги на 15.06.2026.

Представник стягувача (заявника) у судовому засіданні 15.06.2026 підтримав скаргу на дії державного виконавця, надав пояснення щодо поданої скарги.

Державний виконавець у судове засідання 15.06.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання по розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Представник боржника у судове засідання 15.06.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання по розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан - Т" на дії (бездіяльність) державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни у справі № 910/12614/23 судом вирішено задовольнити її, з огляду на наступне.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (частина 1 стаття 3391 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина 1 стаття 343 Господарського процесуального кодексу України).

Скарга на бездіяльність державного виконавця мотивована наступним:

- в ході примусового виконання наказу у справі № 910/12614/23 заступником начальника Деснянського ВДВС було направлено запити до Державної фіскальної служби України щодо відкритих рахунків та до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, винесено постанову про арешт коштів в розмірі 821 341,79 грн.

Як стверджує заявник, з 14.11.2024 року у розпорядженні заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві (Зленко О.В.) знаходиться офіційно отримана від ГУ ДПС у м. Києві інформація щодо наявності у ТОВ «А ПЛЮС БУД» в якості ліквідного фінансового активу дебіторської заборгованості на суму більше 12 мільйонів гривень. Даних, що ця дебіторська заборгованість з 2022 року зменшилася чи відсутня у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_3 немає.

Проте, державний виконавець необхідних виконавчих дій для звернення стягнення на дебіторську заборгованість не здійснив.

Як зазначає заявник, постанова заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни від 28.04.2026 року про повернення виконавчого документа стягувачу винесена протиправно і передчасно, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, заявник звернув увагу суду на те, що вищевказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена з порушенням п. 2 ч. 1 ст. 37 «Про виконавче провадження».

З огляду на вищевикладені обставини, заявник просить суд:

- визнати неправомірним винесення заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксаною Василівною у виконавчому провадженні НОМЕР_3 постанови від 28.04.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни від 28.04.2026 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

Так, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 06.09.2024 року заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною була розглянута заява ТОВ «ФЛОРІАН-Т» про примусове виконання наказу № 910/12614/23, виданого Господарським судом міста Києва та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання вказаного наказу у справі № 910/12614/23.

Також, 06.09.2024 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною винесено ряд постанов, а саме:

- Постанову про арешт коштів боржника;

- Постанову про стягнення виконавчого збору;

- Здійснено запит до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Акціонерного товариства "Універсал Банк", Акціонерного товариства "АЛЬТБАНК", Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний», АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРСИББАНК", Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", "Акціонерного товариства "ТАСкомбанк", Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", Акціонерного товариства "Банк 3/4", Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК", Публічного акціонерного товариства "Банк Восток про надання інформації, що становить банківську таємницю щодо рахунків ТОВ «А ПЛЮС БУД» (38290026);

В матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_3 наявна відповідь на запит № 224888772 від 06.09.2024 до Державної фіскальної служби України та відповідь на запит № 224888771 від 06.09.2024 до Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відповідно до яких в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

08.11.2024 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною направлено вимогу до ГУ ДПС у м. Києві про надання інформації щодо фінансової звітності за останні 3 роки щодо ТОВ «А ПЛЮС БУД» (38290026).

Так, 14.11.2024 Державною податковою службою України надано відповідь на запит державного виконавця.

В подальшому, 03.02.2025 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною винесено вимогу до АТ «Приватбанк» та до АТ «Перший український міжнародний Банк» про надання всіх виписок за останні 3 роки по рахункам ТОВ "А Плюс Буд" (як існуючим так і закритим), зокрема по рахунку № НОМЕР_1 , який використовувався боржником у 2021-2023 роках та по рахунку № НОМЕР_2 , на який боржником отримувались кошти у 2021-2023 роках.

АТ «Перший український міжнародний Банк» надав відповідь на вимогу державного виконавця та надав виписки по рахункам ТОВ "А Плюс Буд" з 17.12.2021 по 12.07.2024 та з 17.12.2024 по 28.05.2024.

АТ «Приватбанк» повідомив, що ТОВ «А ПЛЮС БУД» не має відкритих рахунків в банку.

В матеріалах виконавчого провадження наявна відповідь АТ «Перший український міжнародний Банк» про те, що надання інформації про контрагентів у виписках по рахунках боржників Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено.

08.07.2025 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною надіслано запит до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві в якому державний виконавець просив терміново надати такі документи та інформацію стосовно ТОВ «А Плюс Буд» (код ЄДРПОУ 38290026) за всі звітні періоди 2021-2025 р.р.; витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо виданих і отриманих податкових накладних; копії фінансової звітності (форма №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»; форма №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»; форма №3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» або форма №3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»; форма №4 «Звіт про власний капітал»; форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» і форма №6 «Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами») та інформацію про дебіторську заборгованість ТОВ "А Плюс Буд (код ЄДРПОУ 38290026) (в розрізі платників податків (дебіторів)).

Державна податкова служба України надала відповідь на запит державного виконавця, в якому зазначила, що надання копій документів, крім тих, що містять інформацію про дебіторську заборгованість боржника, чинним законодавством не передбачено. З огляду на викладене, наразі відсутні правові підстави для надання інформації по ТОВ «А Плюс Буд» щодо отриманих та виданих податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, 11.12.2025 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною надіслано виклик керівнику ТОВ «А ПЛЮС БУД» та зобов`язано надати розширений баланс підприємства та повні відомості дебіторів з 2021 по 2025 роки.

Заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною повторно 08.01.2026 надіслано виклик керівнику ТОВ «А ПЛЮС БУД» та зобов`язано надати розширений баланс підприємства та повні відомості дебіторів з 2021 по 2025 роки.

З наданого листа № 2666 від 27.03.2026 Міністерства Оборони України повідомлено, що Свинцицький Я.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на службі у Збройних Силах України.

28.04.2026 заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, з якої вбачається, що вжитими державним виконавцем заходами стягнути кошти не виявилося можливим. Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києва за боржником транспортні засоби не зареєстровано. Державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника. Кошти на рахунках відсутня. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - за боржником нерухоме майно не зареєстровано. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «А Плюс Буд» перебуває в процесі припинення з 19.06.2023. Згідно відповіді ліквідатора ТОВ "А Плюс Буд" рішенням власника від 14.06.2023 ТОВ "А Плюс Буд" вступило в ліквідацію. Відповідно до рішення ліквідаційної комісії прийом кредиторів здійснювався протягом 2-х місяців з дня оприлюдненя про ліквідацію товариства. ТООВ "ФЛОРІАН-Т" з вимогою щодо погашення заборгованості не зверталося.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛОРІАН - Т» у скарзі зазначено, що станом на 29.04.2026 наказ Господарського суду від 19.02.2024 по справі № 910/12614/23 не виконаний, а заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко Оксаною Василівною не проведено всіх необхідних виконавчих дій для звернення стягнення на дебіторську заборгованість, та твердження у постанові про те, що стягувач не звертався до боржника для стягнення заборгованості не відповідає дійсності, а тому стягувач вважає постанову про повернення виконавчого документу протиправною та передчасною.

Поряд із цим, відповідно до аналізу положень Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2832/5, норми даної Інструкції доповнюють та/або розширюють умови та порядок здійснення заходів примусового виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону.

Завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання, є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення божнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем: 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Положеннями частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відтак, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки виконавця, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

У статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» наведені підстави повернення виконавчого документа стягувачу.

Так, пунктом 2 частини 1 цієї статті передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, у тому числі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Частиною 8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України № 1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 19.08.2019 у справі №913/438/16).

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника, може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (правова позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/25970/14).

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України (п.п.1, 4 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Суд наголошує, що обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про внесення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження, передбачена Законом України "Про виконавче провадження", Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Згідно ст. 53 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Стаття 62 Закону «Про банки та банківську діяльність» визначає, що інформація щодо юридичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків/електронних гаманців, номери рахунків/електронних гаманців, залишок коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Порядок та обсяги розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, визначаються Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими Постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 (далі - Правила № 267).

Пункт 14 Розділу 3 Правил № 267 належним чином конкретизує порядок та межі розкриття інформації, що становить банківську таємницю. Так, банки, за запитом уповноважених державних органів та осіб, визначених у Законі про банки, надають у паперовому або електронному вигляді згідно з вимогами, викладеними в додатку до цих Правил, інформацію щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, серед яких, операції без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: 1) наявність рахунків; 2) номери рахунків; 3) інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів; 4) залишок коштів на рахунках; 5) операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки; 6) призначення платежу; 7) ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, власне ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків України; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ); 8) номер рахунку контрагента; 9) інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента; 10) єдиний ідентифікатор Національного банку України (далі - код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента; 11) найменування надавача платіжних послуг контрагента.

Крім того, п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону «Про банки та банківську діяльність» операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки чітко відносить до тієї категорії інформації, яка розкривається банками органам державної виконавчої служби, незважаючи на те, що вона становить банківську таємницю.

Суд звертає увагу, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 ГУ ДПС у м. Києві на вимогу державного виконавця не був наданий перелік дебіторів боржника, яким далі потрібно було би направити відповідні запити державного виконавця про надання підтверджуючих документів про заборгованість перед ТОВ «А ПЛЮС БУД». Така інформація про перелік дебіторів боржника міститься у повних виписках по закритих рахунках ТОВ «А ПЛЮС БУД», які у 2022-2023 роках обслуговувалися у АТ «ПУМБ» (рахунок № НОМЕР_2 ). Перераховані аванси, не закриті постачанням товарів і послуг складають зобов`язання контрагентів перед ТОВ «А ПЛЮС БУД».

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що АТ «ПУМБ» так і не надало до матеріалів виконавчого провадження повноцінні виписки, які би містили обов`язкові реквізити щодо учасників платіжних операцій, проведених ТОВ «А ПЛЮС БУД», в тому числі найменування контрагентів за останні три роки.

Так, у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 стороною стягувача 19 травня 2025 року

державному виконавцю подавалися повторні клопотання про витребування повних виписок банку та звернення до відповідного районного суду за місцезнаходженням банку з заявою про розкриття АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «ПУМБ» інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи - ТОВ «А ПЛЮС БУД» за попередні роки.

В подальшому, лише 02.04.2026 року на адвокатський запит і дев`яте клопотання начальником Деснянського ВДВС у м. Києві Артуром Дубасом було надано відповідь, зокрема, про те, що 18.03.2026 року до Подільського районного суду м. Києва було підготовано та направлено заяву про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, проте 09 квітня 2026 року суддя Подільського районного суду м. Києва Захарчук С. С., розглянувши заяву заступниці начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни про розкриття акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» інформації, яка містить банківську таємницю щодо банківських рахунків постановлено ухвалу про залишення вказаної заяви без руху через наявні недоліки, роз`яснивши, що у разі не усунення недоліків в зазначений строк, заява буде повернута заявнику.

Суд зазначає, що інформація від АТ «ПУМБ» у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 щодо дебіторів боржника відсутня, від ліквідатора боржника ні звітності за 2023-2025 роки, ні первинних документів щодо дебіторської заборгованості, ні переліку дебіторів державним виконавцем не отримано, будь-яких пояснень щодо структури активів і їх місцезнаходження - також, тобто матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що перевірка майнового стану боржника заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксаною Василівною належним чином проведена не була. Державним виконавцем не було своєчасно та в повній мірі вжито всіх можливих, необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду.

Відповідно, дії з винесення заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксаною Василівною постанови від 28.04.2026 року про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 є неправомірними, а постанова винесена передчасно і з порушенням п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із п.3 ч.3, ч.ч.4, 5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Тому суд вважає, що бездіяльність заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксаною Василівною щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 по справі № 910/12614/23 є наслідком та слугує причиною фактичного невиконання в примусовому порядку грошового зобов`язання згідно наказу суду від 19.02.2024 по справі № 910/12614/23.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Положеннями ст.76 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за нявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Нормами п.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння. приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно. що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «А ПЛЮС БУД» від 14.06.2023 припинено повноваження директора ОСОБА_1 та звільнено його з посади з 16.06.2023, призначено ліквідатором Товариства Семашка Д.М. та судом встановлено, що керівник Боржника та/або ліквідатор Відділом ДВС відповідно до положень чинного законодавства України за невиконання рішення суду, ухилення від його виконання, перешкоджання у його виконанні, а також невиконання законних вимог державного виконавця, до адміністративної та/або кримінальної відповідальності не притягався, що є порушенням Відділом ДВС приписів п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.337 ГПК України.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з 06.09.2024 року до 02.04.2026 року на адресу дійсного керівника - ліквідатора ТОВ «А ПЛЮС БУД» Семашка Дмитра Миколайовича було направлено вимогу чи виклик.

Відповідно до п.п.2, 5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Отже, державний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу лише у разі, якщо ним у встановленому порядку вжито всіх передбачених законом заходів щодо з`ясування майнового стану боржника та розшуку майна боржника, проте як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксаною Василівною не було вжито всіх передбачених законом заходів, тому винесення постанови від 28.04.2026 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 є передчасним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що до матеріалів скарги стягувачем додана вимога кредитора за вих. № 109 від 13.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРІАН -Т» надіслана ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «А ПЛЮС БУД» на адресу: 04116, місто Київ, пр. Берестейський, 22, кв. 57 про перерахування коштів у розмірі 735 398, 83 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03 червня 2020 року у справі №464/5990/16-а, основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Згідно із правовою позицією, яка викладена в п.15 постанови Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №923/182/13-г, судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Визначальним фактором та обставиною належності вжитої/застосованої виконавчої дії є не лише її винесення та існування серед матеріалів виконавчого провадження, а й встановлює необхідність її оцінки щодо реальності здійснення - докази скерування запитів до відповідних установ, організацій, співвідношення запитам направлених на адреси відповідних установ/організацій із наявністю відповідей на них, доказів прийняття постанов органу ДВС до виконання банківськими установами, сервісними центрами МВС України, державними реєстраторами речових прав, тощо (постанова Верховного Суду від 19 серпня 2019 року у справі №913/438/16).

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2018 року у справі №12/57, зазначив, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 05.07.2012р. у справі «Глоба проти України», Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Торнобі проти Греції", Reports 1997-11, п.40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, п. 34, ECHR 2002-1II, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п.84). Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Виконавці мають виключно обов`язок на здійснення та вжиття заходів примусового виконання наказу суду, котрий кореспондується із правом вибору здійснення необхідного заходу такого примусового виконання. Адже, в протилежному випадку, вибір одного заходу примусового виконання і повна відмова від іншого примусового виконання, не відповідала б та порушувала вказані вище як рішення Європейського Суду, так і рішень Конституційного та Верховного судів.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст.129-1 Конституції України (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2021р. у справі №619/562/18).

Також, суд звертає увагу, що періодичність проведення перевірок чітко визначено Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не разово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч.8 ст. 48 зазначеного Закону України, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність документального підтвердження належного, повного та систематичного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок як щодо повноти вчинення державним виконавцем усіх, визначених законом дій, так і щодо відсутності відповідного майна у боржника.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією.

Відповідно до ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан - Т" на дії (бездіяльність) державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 по справі № 910/12614/23 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 3391, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріан - Т" на дії (бездіяльність) державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни про визнання неправомірним винесення постанови від 28.04.2026 про повернення виконавчого документа та скасування постанови у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 задовольнити.

2. Визнати неправомірним винесення заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксаною Василівною у виконавчому провадженні НОМЕР_3 постанови від 28.04.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу.

3. Скасувати постанову заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко Оксани Василівни від 28.04.2026 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні НОМЕР_3.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2026 року.

Суддя М.Є. Літвінова