Ухвала суду № 138033406, 07.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/100/26

У Х В А Л А

07.07.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Косівської окружної прокуратури

(вул. Шевченка, буд. 39, м. Косів, Косівський район,

Івано-Франківська область, 78600)

в інтересах держави в особі:

Івано-Франківської обласної ради

(вул. М. Грушевського буд. 21, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76004)

до відповідача: Зеленської сільської ради

(с. Зелене, Верховинський район,

Івано-Франківська область, 78730)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Верховинська районна рада Івано-Франківської області

(вул. І. Франка, буд. 20, селище Верховина, Верховинський

район, Івано-Франківська область, 78700)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Верховинський районний лісгосп

(вул. І. Франка, буд. 58, селище Верховина, Верховинський

район, Івано-Франківська область, 78700)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

(вул. Академіка Сахарова, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014)

про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельних ділянок із незаконного володіння,

за участі:

від прокуратури: Верешка Мар`яна Івановича, Гоголя Віталія Васильовича,

від позивача: представник в судове засідання не з`явився

від відповідача: Манченко Олени Віталіївни,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Верховинської районної ради Івано-Франківської області: представник в судове засідання не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Верховинський районний лісгосп: Тинкалюка Юрія Івановича,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області: представник в судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Керівника Косівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради до відповідача Зеленської сільської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Верховинська районна рада Івано-Франківської області, Верховинський районний лісгосп та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельних ділянок із незаконного володіння.

Ухвалою від 24.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/100/26 та призначив розгляд справи по суті на 19.05.2026.

19.05.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 11.06.2026.

11.06.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 19.06.2026.

19.06.2026 за вх. № 11752/26 через підсистему "Електронний суд" від Керівника Косівської окружної прокуратури надійшло клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.

19.06.2026 за вх. № 5758/26 через підсистему "Електронний суд" від Керівника Косівської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову.

19.06.2026 за вх. № 5759/26 через підсистему "Електронний суд" від Керівника Косівської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення строків на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 19.06.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 07.07.2026.

06.07.2026 за вх. № 12767/26 через підсистему "Електронний суд" від Зеленської сільської ради надійшли заперечення на клопотання про подання нових доказів та клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, подані клопотання вислухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

Подане прокурором клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні обґрунтоване тим, що після закриття підготовчого провадження виникла необхідність у поданні заяви про зміну предмета позову без зміни його підстав, а також додаткових доказів, що відповідно до вимог статей 46, 80 Господарського процесуального кодексу України може бути здійснено лише до закінчення підготовчого провадження. На думку заявника, повернення справи до стадії підготовчого провадження є необхідним для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору, а також належного здійснення захисту права власності Держави на землі лісового фонду.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно зі статтею 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі № 911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом із тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до позиції ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

За правилами статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На стадії розгляду даної справи по суті виникли обставини, які свідчать про необхідність реалізації прав прокурора щодо ефективного способу захисту та необхідності подати заяву про зміну предмету позову.

Суд дійшов висновку про необхідність повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні для вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, а саме, прийняття до розгляду із залученням до матеріалів справи заяви прокурора про зміну предмету спору.

Відтак, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, забезпечення об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи, з`ясування обставин справи, а також з метою запобігання скасування рішення по даній справі з підстав неможливості скористатися правами, які надані сторонам на стадії підготовчого провадження, суд доходить до висновку про існування законних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.

Окрім того, як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строків на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, прокурор просить долучити до матеріалів справи листи Косівської окружної прокуратури до ПП "Карпати Геокадастр" від 23.01.2026 № 54/1-40ВИХ-26 та № 54/1-41ВИХ-26, від 15.06.2026 № 54/1-348ВИХ-26 та № 54/1-349ВИХ-26, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПП "Карпати Геокадастр", а також надані ПП "Карпати Геокадастр" плани-схеми координат поворотних точок (та проектних межових знаків) меж земельних ділянок лісогосподарського призначення кварталу 25, виділів 1, 2 та кварталу 27, виділів 9, 10 меж (кадастрові номери 2620881000:01:001:0004 та 2620881000:08:001:0003).

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для долучення до матеріалів справи планів-схем, виготовлених ПП "Карпати Геокадастр", оскільки такі документи не відповідають вимогам допустимості доказів, встановленим статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Як убачається із заперечень відповідача, відповідно до загальнодоступних відомостей Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, наказом Держгеокадастру від 14.01.2026 № 10-АА було зупинено дію кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста Харабарука Т. Л. Таким чином, на момент підготовки та надання ПП "Карпати Геокадастр" планів-схем підприємство не мало сертифікованого інженера-геодезиста, який відповідно до вимог законодавства має право виконувати топографо-геодезичні роботи та посвідчувати їх результати.

Прокурором не надано жодних доказів того, що спірні плани-схеми були виготовлені особою, яка мала чинний кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста, або що такі документи складені відповідно до вимог спеціального законодавства у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

За таких обставин подані плани-схеми не можуть визнаватися допустимими доказами у розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обставини, для підтвердження яких вони подаються, мають встановлюватися доказами, отриманими у спосіб та з дотриманням вимог, визначених законом. Відтак підстави для їх долучення до матеріалів справи відсутні.

Разом із тим, присутній в судовому засіданні 07.07.2026 прокурор вказав, що вищевказані докази, а саме надані ПП "Карпати Геокадастр" плани-схеми координат поворотних точок (та проектних межових знаків) меж земельних ділянок лісогосподарського призначення кварталу 25, виділів 1, 2 та кварталу 27, виділів 9, 10 (кадастрові номери 2620881000:01:001:0004 та 2620881000:08:001:0003), подані до суду помилково, оскільки такі докази не відповідають оригіналу та підписані не сертифікованим інженером-геодезистом, однак у прокурора наявний оригінал планів-схеми координат поворотних точок (та проектних межових знаків) меж земельних ділянок лісогосподарського призначення кварталу 25, виділів 1, 2 та кварталу 27, виділів 9, 10 (кадастрові номери 2620881000:01:001:0004 та 2620881000:08:001:0003) виконані за підписом сертифікованого інженера-геодезиста.

Згідно із пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

З метою повного, об`єктивного встановлення обставин справи, господарський суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання у справі.

Керуючись статтями 2, 46, 74, 81, 177, 181, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання Керівника Косівської окружної прокуратури (вх. № 11752/26 від 19.06.2026) про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні задовольнити.

2. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 909/100/26.

3. Заяву Керівника Косівської окружної прокуратури (вх. № 5758/26 від 19.06.2026) про зміну предмету позову задовольнити.

4. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмету позову.

5. У задоволенні клопотання Керівника Косівської окружної прокуратури (вх. № 5759/26 від 19.06.2026) про поновлення строків на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи - відмовити.

6. Підготовче засідання призначити на 11.09.2026 об 11:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, буд. 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 7.

7. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

9. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

10. Ухвала набирає законної сили 07.07.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

11. Повний текст ухвали складено - 08.07.2026.

Суддя В. В. Михайлишин