Ухвала суду № 138033343, 08.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/86/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.07.2026 Справа № 908/1105/25

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича, розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі № 908/1105/25

за позовом: ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105), має зареєстрований електронний кабінет

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЄВРОБАТ (вул. Базова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69013), має зареєстрований електронний кабінет

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ТИТАН 24 (вул. Базова, буд. 5, м. Запоріжжя, 69013), має зареєстрований електронний кабінет

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю ВП РЕСУРС (вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21, м. Запоріжжя, 69035), має зареєстрований електронний кабінет

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРО-СЕРВІС ПЛЮС (вул. Фрометівська, буд. 2, корпус 5, м. Київ, 03039), має зареєстрований електронний кабінет

про стягнення 2 109 576,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В. перебуває справа № 908/1105/25.

Предметом позову у цій справі є:

1. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВП ЄВРОБАТ на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 13.09.2024 по 30.04.2026 у розмірі 765937,59 грн.

2. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТИТАН 24 на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 03.09.2024 по 30.04.2026 у розмірі 1304817,41 грн.

3. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВП РЕСУРС на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 03.09.2024 по 24.06.2025 у розмірі 18192,45 грн.

4. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРО-СЕРВІС ПЛЮС на користь ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 25.06.2025 по 30.04.2026 у розмірі 20629,40 грн.

06.07.2026 до суду надійшла заява про забезпечення позову у даній справі.

За результатами авторозподілу 06.07.2026 заяву передано на розгляд судді Науменку А.О., у зв`язку із відпусткою судді Ярешко О.В.

Згідно із заявою, позивач просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРО- СЕРВІС ПЛЮС» (адреса: 03039, місто Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, корпус 5; ідентифікаційний код юридичної особи 39286513), а саме: вбиральню літ. Н, загальною площею 4,5кв.м.; операторська літ.Г-2, загальною площею 35,3кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. Ж, загальною площею 15,4кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 451444023101.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України:

1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Стаття 137. Заходи забезпечення позову

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, заява підписана уповноваженою особою. За заявою сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Заява мотивована таким.

03.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП РЕСУРС» набуло у власність об`єкти нерухомого майна: вбиральню літ. Н, загальною площею 4,5кв.м.; операторська літ.Г-2, загальною площею 35,3кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. Ж, загальною площею 15,4кв.м., (загальна площа майна 55,2кв.м.), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2025 №429251136. 04.06.2025 Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з уточненою позовною заявою про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ЄВРОБАТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН 24» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП РЕСУРС» (справа №908/1105/2025). Ухвалою від 25.06.2025 Господарського суду Запорізької області по справі №908/1105/2025 задоволено клопотання Запорізької міської ради та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 45580221, 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21) до участі у справі в якості співвідповідача (Відповідача-3). Ухвалою від 25.06.2025 Господарського суду Запорізької області зупинено провадження у справі №908/1105/25 до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/4734/25. Рішенням Запорізький окружний адміністративний суд від 18.05.2025, яке постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026р. по справі №280/4734/25 залишено без змін, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ЄВРОБАТ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Запорізьку міську раду про визнання протиправними та скасування рішення задоволено; визнано протиправним та скасовано Витяг №НВ-2300064082024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:07:047:0022, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 07.05.2024. Вказане рішення набрало законної сили з дати прийняття постанови. Ухвалою від 02.06.2026 Господарського суду Запорізької області поновлено провадження у справі №908/1105/25. Звертає увагу суду, що як тільки була прийнята Господарським судом Запорізької області ухвала від 25.06.2025 про зупинення провадження у справі №908/1105/25, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП РЕСУРС» 25.06.2025 на підставі договору купівлі-продажу №339 від 25.06.2025 відчужує своє право власності на нерухоме майно, а саме: вбиральню літ. Н, загальною площею 4,5кв.м.; операторська літ.Г-2, загальною площею 35,3кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. Ж, загальною площею 15,4кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-СЕРВІС ПЛЮС». Вважає, що такі дії були вчиненні навмисно, задля уникнення сплати доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, а саме користування земельною ділянкою комунальної форми власності, яка встановлена діючим законодавством України. Згідно листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 27.05.2026 №06.1-14/997, згідно з наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління планування та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування, Відповідачі за період з 01.09.2024 по 30.04.2026 не обліковуються як платники плати за землю. Згідно з листом Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 28.02.2025 №1358/01/01-07/2113, згідно з наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:07:047:0022, площею 11,1244 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, договір оренди землі не обліковується. Як зазначає Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ««ВП ЄВРОБАТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИТАН 24», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП РЕСУРС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО-СЕРВІС ПЛЮС» користувалися земельною ділянкою комунальної форми власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), та не сплачували податок за користування земельною ділянкою та повинені відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які вони отримали від безпідставно набутого майна. Окремо звертає увагу суду на те, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП ЄВРОБАТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН 24» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП РЕСУРС» є Паргамонов Сергій Валерійович, відповідно до офіційної інформації з сайту YOU CONTROL. Тобто, факт відчуження майна Відповідачем 3 на користь Відповідача 4 не свідчить про нормальне ведення господарської діяльності, а свідчить про ухилення від виконання своїх зобов`язань. Так, як станом на день подачі заяви про забезпечення позову майно перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-СЕРВІС ПЛЮС», а попередний власник є неплатоспроможним, то Запорізька міська рада планує звернутись до Господарського суду Запорізької області із уточненою позовною заявою про стягнення з Відповідачів доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 2 109 576,85 грн., а також судового збору в загальному розмірі 25 314,92 грн. Вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки до постановлення рішення у справі Відповідачами можливо будуть вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного їм майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог Запорізької міської ради. Крім того, у випадку відчуження Відповідачем 4 права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку рішення суду буде неможливо, а тому, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення. В свою чергу, накладення арешту на грошові кошти Відповідача 4 у розмірі позовних вимог здатне суттєво погіршити їх майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, мінімально впливатиме на повсякденну роботу Відповідачів, не ускладнюючи їх господарську діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову накладення арешту на майно, що належить Відповідачу 4 на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Таким чином, необхідно забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРО-СЕРВІС ПЛЮС», а саме: вбиральню літ. Н, загальною площею 4,5кв.м.; операторська літ.Г-2, загальною площею 35,3кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. Ж, загальною площею 15,4кв.м. (загальна площа майна 55,2кв.м.), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її задоволення, з таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у справі Горнсбі проти Греції наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (п. 27 постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Отже, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, адекватними відповідно до вимог, на забезпечення яких він вживається, повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Предметом позову в справі № 908/1105/25, згідно позовної заяви, є стягнення з відповідачів доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, а саме: користування відповідачами земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм об`єкти нерухомості, без укладення договорів оренди землі та оплати за користування земельною ділянкою.

Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану.

Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя.

Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду та вплинути на виконання цього рішення.

Як свідчать надані Позивачем докази в підтвердження заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП РЕСУРС» 25.06.2025 на підставі договорів купівлі-продажу від 25.06.2025 відчужує своє право власності на нерухоме майно, а саме: вбиральню літ. Н, загальною площею 4,5кв.м.; операторська літ.Г-2, загальною площею 35,3кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. Ж, загальною площею 15,4кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, кадастровий номер 2310100000:07:047:0022, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-СЕРВІС ПЛЮС».

Як зазначає Позивач, так, як станом на день подачі заяви про забезпечення позову майно перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-СЕРВІС ПЛЮС», а попередний власник є неплатоспроможним, то Запорізька міська рада планує звернутись до Господарського суду Запорізької області із уточненою позовною заявою про стягнення з Відповідачів доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 2 109 576,85 грн., а також судового збору в загальному розмірі 25 314,92 грн.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно Відповідача 4 і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Відповідача 4 в межах суми позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача 4, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/1105/26 щодо накладення арешту на нерухоме майно Відповідача 4 є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що суд діє виключно в межах повноважень, наданих йому законом, суд вважає, що застосування передбаченого процесуальним законом такого заходу забезпечення позову як арешт сприятиме забезпеченню збереження майна для подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4).

Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/1105/26 задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1105/26 законної сили, накласти в межах ціни позову 20 629 (двадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять) 40 грн арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРО- СЕРВІС ПЛЮС» (адреса: 03039, місто Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, корпус 5; ідентифікаційний код юридичної особи 39286513), а саме: вбиральню літ. Н, загальною площею 4,5кв.м.; операторська літ.Г-2, загальною площею 35,3кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. Ж, загальною площею 15,4кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 451444023101.

Стягувачем за даною ухвалою є: Запорізька міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО- СЕРВІС ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи 39286513 (адреса: 03039, місто Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, корпус 5).

3. Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду видати заявникові.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 08.07.2026, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України).

Ухвала підлягає оскарженню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Суддя Артур Олегович Науменко