Ухвала суду № 138032687, 06.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1632/26

Провадження № 1-кс/206/809/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 м. Дніпро

Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Дніпрі, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду м. Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в якій скаржник просить: визнати протиправною бездіяльність слідчого ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та невідкладно внести відомості до ЄРДР за фактами викладеними у клопотанні від 13.02.2026, розпочати розслідування та надати йому витяг з ЄРДР.

В обґрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_3 намагався оскаржити комплексну бездіяльність слідчого (винесення незаконної постанови та невнесення відомостей до ЄРДР за клопотанням від 13.02.2026) в межах однієї скарги. Проте, ухвалою слідчого судді Самарського районного суду від 09.03.2026 було роз`яснено необхідність процесуального розділення цих вимог та подання окремих скарг. Керуючись принципом процесуальної економії, з метою недопущення зловживання процесуальними правами та уникнення надмірного перевантаження суду, ОСОБА_3 вирішив спробувати врегулювати питання щодо внесення відомостей до ЄРДР у досудовому порядку. 10.03.2026 ОСОБА_3 звернувся з відповідною скаргою на бездіяльність слідчого до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області. Лише 23.03.2026 року листами СУ ГУНП (№130416-2026 та №130440-2026) було надано формальні відповіді, якими керівництво поліції остаточно самоусунулося від відомчого контролю та відмовилося зобов`язувати слідчого виконати вимоги ст. 214 КПК України. Одночасно з цим, лише 21.03.2026 року слідчий ОСОБА_5 виніс постанову (у відповідь на клопотання від 13.02.2026), якою остаточно підтвердив свою стійку протиправну бездіяльність щодо ЄРДР. Після вичерпання механізмів досудового врегулювання (23.03.2026) ОСОБА_3 одразу звернувся до суду з окремою скаргою, яку ухвалою від 24.03.2026 було повернуто для усунення недоліків (заявлення цього клопотання). Таким чином, перебіг строку був зумовлений не його бездіяльністю, а об`єктивними обставинами: виконанням вказівок слідчого судді щодо розділення вимог та його добросовісними спробами досудового врегулювання спору. Зазначені обставини об`єктивно унеможливлювали звернення ОСОБА_3 до суду з цією окремою скаргою в більш ранні строки.

13.02.2026 ОСОБА_3 було направлено клопотання до ВП №1 ДРУП №2, у якому містилася чітка вимога (п. 2): "Внести до ЄРДР додаткові відомості про кримінальні правопорушення за фактами, викладеними у моїй заяві від 14.08.2025 на виконання ухвали суду та в клопотанні від 06.01.2026". Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий зобов`язаний невідкладно внести відповідні відомості до ЄРДР. Незважаючи на це, слідчий ОСОБА_5 дану вимогу умисно проігнорував.

Ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 02.10.2025 (справа № 203/6833/25) було зобов`язано Територіальне управління ДБР внести відомості до ЄРДР за його заявою. ОСОБА_3 не звертається до Самарського районного суду міста Дніпра в порядку судового контролю за виконанням ухвали іншого суду. Його вимога ґрунтується на правонаступництві органу досудового розслідування. Оскільки ТУ ДБР ухилилося від виконання ухвали суду і, всупереч правилам підслідності (ст. 216 КПК України), передало матеріали кримінального провадження до ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, новий орган досудового розслідування отримав ці матеріали в повному обсязі, разом із невиконаним рішенням суду, яке долучено до справи. Відтак, обов`язок щодо виконання імперативної норми ст. 214 КПК України та внесення відомостей до ЄРДР в межах даного провадження автоматично перейшов до старшого слідчого ОСОБА_5 , який прийняв справу до свого провадження, але свідомо ухиляється від вчинення цих процесуальних дій.

Вважає, що така поведінка слідчого, підкріплена свідомою відсутністю відомчого контролю з боку ГУНП в Дніпропетровській області, потребує невідкладного реагування з боку слідчого судді. Також, звертає увагу суду на те, що систематичне та зухвале ігнорування судових рішень старшим слідчим ОСОБА_5 вже набуло ознак кримінального правопорушення. За фактами умисного невиконання судових рішень вказаним слідчим, Дніпропетровською обласною прокуратурою 19.03.2026 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026040000000129. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 382 КК України (умисне невиконання ухвали суду посадовою особою). Досудове розслідування доручено здійснювати слідчим ТУ ДБР у м. Полтаві.

Під час вирішення питання про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого за його клопотанням від 13.02.2026, яка містила вимоги стосовно внесення відомостей до ЄРДР, наведені у клопотанні доводи щодо здійснення досудового врегулювання, направлення звернень до органів поліції та очікування відповідей, виконання фактично скаржником вказівок слідчого судді стосовно розмежування заявлених вимог у скарзі є поважними причинами у розумінні ст. 117 КПК України підставами для його поновлення, оскільки фактично скаржник вперше звернувся до слідчого судді 25.02.2026, а саме в межах відведеного строку на таке оскарження.

У судове засідання сторони справи, будучи повідомленими про дату та час судового засідання в передбачений законом спосіб, не з`явилися.

Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він зазначив, що свої вимоги підтримує.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутністю осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 6 ст. 22 КПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Частиною 1 ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, а також у не здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк. В силу ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до частини 1 статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Стаття 25 КПК України визначає обов`язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Згідно з позицією ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» №9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, оцінка фактичних обставин судом, відображення власної позиції стосовно достатності підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є неприпустимим у процесуальних рішеннях слідчого судді з огляду на стадію кримінального провадження, а також беручи до уваги питання, що вирішуються під час розгляду зазначеного виду скарги.

Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Отже, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

З матеріалів скарги слідчим суддею встановлено, 14 серпня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР у м. Полтаві із заявою про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ВЧ НОМЕР_1 . Заява обґрунтовувалася тим, що службові особи військової частини, на думку заявника, надали завідомо неправдиві відомості під час службового розслідування та ігнорували рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №340/5106/24, що містить ознаки складів злочинів, передбачених ст.ст. 364, 382, 383, 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 02.10.2025 у справі № 203/6833/25 було задоволено скаргу ОСОБА_6 та зобов`язано уповноважених осіб ДБР внести відомості за його заявою від 14.08.2025 до ЄРДР. На виконання цієї ухвали було розпочато кримінальне провадження № 62025170030022243.

Надалі, у зв`язку зі зміною підслідності, матеріали кримінального провадження були передані до СВ відділення поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області.

13 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого ОСОБА_5 із клопотанням про залучення його до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні № 62025170030022243; Внести до ЄРДР додаткові відомості про кримінальні правопорушення за фактами, викладеними у заяві від 14.08.2025 на виконання ухвали суду та в клопотанні від 06.01.2026, повний витяг з ЄРДР; Розглянути по суті моє клопотання від 06.01.2026 (яке надійшло разом із матеріалами справи від ДБР), прийняти процесуальне рішення та повідомити про результати.

Вирішуючи по суті скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його клопотанням від 13.02.2026 встановлено, що скаржник 13 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого ОСОБА_5 із клопотанням де серед іншого просив внести до ЄРДР додаткові відомості про кримінальні правопорушення за фактами, викладеними у заяві від 14.08.2025 на виконання ухвали суду та в клопотанні від 06.01.2026.

Заява ОСОБА_3 від 14.08.2025 обґрунтовувалася тим, що службові особи військової частини, на думку заявника, надали завідомо неправдиві відомості під час службового розслідування та ігнорували рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №340/5106/24, що містить на його думку ознаки складів злочинів, передбачених ст.ст. 364, 382, 383, 384 КК України.

Як убачається з матеріалів, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 02.10.2025 у справі № 203/6833/25 було задоволено скаргу ОСОБА_6 та зобов`язано уповноважених осіб ДБР внести відомості за його заявою від 14.08.2025 до ЄРДР. На виконання цієї ухвали було розпочато кримінальне провадження №62025170030022243 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України на підставі викладених даних, які містилися у заяві ОСОБА_6 від 14.08.2025, а отже фактично органом досудового розслідування було виконано вимоги ухвали і внесено відомості до ЄРДР за вказаною заявою.

Чинний кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень за наслідком розгляду скарги приймати рішення про зобов`язання уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР за визначеним складом кримінального правопорушення та за зазначеною кваліфікацією кримінального правопорушення

Попередня та/або подальша кваліфікація є виключною прерогативою уповноваженої на внесення відомостей до ЄРДР особи та уповноваженої особи органу досудового розслідування на його проведення у межах кримінального провадження.

Що стосується, вимоги ОСОБА_3 згідно клопотання від 13.02.2026 стосовно внесення до ЄРДР додаткових відомостей про кримінальні правопорушення за фактами, викладеними у заяві від 14.08.2025 на виконання ухвали суду, та в клопотанні від 06.01.2026, а саме ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 364, 382, 383, 384 КК України, то фактично у даному випадку скаржник виражає незгоду із кваліфікацією злочину внесеною уповноваженою на те особою за ч. 1 ст. 382 КК України, що у свою чергу не відноситься компетенції заявника в цілому.

Разом з тим, виходячи з положень ст. 307 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями за результатами розгляду скарг визнавати бездіяльність уповноважених осіб певних органів. Судовий контроль в цьому випадку здійснюється шляхом зобов`язання уповноважених осіб вчинити певну дію.

Одночасно, слідчим суддею акцентується увага на тому, що слідчим СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову від 02.06.2026 про закриття кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №62025170030022243 за ч. 1 ст. 382 КК України, що у свою чергу може бути предметом оскарження із подальшим вирішенням питання стосовно кваліфікації злочину за зверненням у передбаченому законом порядку.

З урахуванням вищенаведеного, проходжу до висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 24, 25, 26, 303-307, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Строк на оскарження бездіяльності слідчого ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР поновити.

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1