Постанова № 138032584, 08.07.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/1287/26

3/0187/527/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 липня 2026 року

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А. розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшли із відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській областівідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ст. 124 та ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал складений відносно ОСОБА_1 , а саме: справа № 187/1287/26 з провадженням № 3/0187/527/26 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, справа № 187/1289/26 з провадженням № 3/0187/528/26 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та справа № 187/1290/26 з провадженням № 3/0187/529/26 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 об`єднано в одне провадження справу № 187/1287/26 з провадженням № 3/0187/527/26, справу № 187/1289/26 з провадженням № 3/0187/528/26 та справу № 187/1290/26 з провадженням № 3/0187/529/26.

Присвоєно спільний номер справи 187/1287/26 провадження 3/0187/527 /26.

Так у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689633 складеному 11.06.2026 зазначено, що 10.06.2026 о 21.00 годині в с. Іванівка по вул.. Тиха, 1 водій ОСОБА_1 вживав алкоголь, а саме пиво, горілку після ДТП за його участю, що мало місце 10.06.2026 о 21:00 год в с. Іванівка по вул.. Центральній до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Вищевказаними діями особа порушила вимоги п. 2.10.є. Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689645 від 11.06.2026 встановлено, що 06.2026 о 21:00 год в с. Іванівка по вул.. Центральній водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Хундай Туксон НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ 21099 д.з. НОМЕР_2 , що був припаркований поруч із магазином Орільський. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вищевказаними діями особа порушила вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689655 від 11.06.2026 встановлено, що 06.2026 о 21:00 год в с. Іванівка по вул.. Центральній водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Хундай Туксон НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ 21099 д.з. НОМЕР_2 , що був припаркований поруч із магазином Орільський та місце події покинув. Вищевказаними діями особа порушила вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху. за що відповідальність передбачена ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи без його участі. Також надав до суду копію розписки потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до якої останній отримав грошові кошти на ремонт його автомобіля, у зв`язку з чим претензій до ОСОБА_1 не має.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, судом встановлено наступне.

Так у п. 1.1 Постанови КМУ № 1306 «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 2.10.а зазначених вище ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідальність встановлено ст. 122-4 КУпАП, де визначено, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Окрім того, у п. 12.1. ПДР зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним..

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року ( ст. 124 КУпАП).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 за статтями 122-4 та 124 КУпАП доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689645, ЕПР1 № 689655 від 11.06.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , схемою місця ДТП та фото таблицею до нього; відеозаписом з камери відеоспостереження біля магазину Орільський.

При встановлених обставинах, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за вчинення правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП.

Разом з тим у ч. 2 ст. 36 КУпАП визначено: якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Тож, враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлений факт добровільного відшкодування ОСОБА_1 спричинених збитків потерпілому ОСОБА_2 , що свідчить про дієве каяття з приводу вчиненого, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов висновку про необхідність притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу.

Разом з тим, суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, що встановлено у ст. 1 КУпАП.

У статті 7 КУпАП закріплено положення про те, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачено, що вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

На доказ вини ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689633 від 11.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 ; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія з метою встановлення такого сп`яніння до медичного закладу від 10.06.2026; рапорт працівника поліції; відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського.

Пункт 2.10 Правил дорожнього руху визначає перелік дій водія, які він зобов`язаний вчинити в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, повідомити до поліції про ДТП та чекати прибуття працівників поліції, вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди та п. п. є), який інкримінується ОСОБА_1 передбачено, що до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Тобто, заборона для водія вживати алкоголь, в разі причетності його до дорожньотранспортної пригоди, визначена умовою повідомлення поліції про подію та часом прибуття працівників поліції на місце пригоди до проведення медичного огляду.

За наведених обставин, у даному випадку відповідальність ОСОБА_1 може мати місце тільки у разі безсумнівної доведеності істотних обставин, а саме, що він після ДТП був обізнаний про виклик поліції і до проведення медичного огляду або після того, як його транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, останній вжив алкоголь.

З електронного рапорту слідує, що про подію ДТП повідомив ОСОБА_2 .

Докази, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_1 про виклик працівників поліції в матеріалах справи відсутні.

З письмових пояснень ОСОБА_2 слідує, що на його погляд ОСОБА_1 на момент ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння. Свідчень по те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після ДТП його пояснення не містять.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія з метою встановлення такого сп`яніння до медичного закладу слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду.

З відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського слідує, що ОСОБА_1 заперечує факт вживання алкогольних напоїв.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доказами по справі не доведено як факту обізнаності ОСОБА_1 про приїзд поліції, так і самого факту вживання алкогольних напоїв вже після ДТП.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, юридична відповідальність має індивідуальний характер, керуючись верховенством права та презумпцією невинуватості, закріпленої в положеннях ст. 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що в матеріалах відсутні докази складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, адміністративна справа щодо ОСОБА_1 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях події та складу правопорушення.

При цьому за змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 130, 247, 283, 287, 289 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП та на підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 3 400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп. на користь держави (реквізити: отримувач: ГУК у Днiпр-кiй обл/ Дн-ка обл/ 21081300, р/р UA758999980313020149000004001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).

Провадження в адміністративній справі складеній відносно ОСОБА_1 передбаченого частиною 4 статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (реквізити отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Киів 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі про адміністративне правопорушення).

Строк пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: О. А. Караул