Ухвала суду № 138031917, 30.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3643/26

Провадження 2/201/3556/2026

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

30 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Піняєва В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву позивача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГІЯ ЕВОЛЮШН» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СТРАТЕГІЯ ЕВОЛЮШН» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

06.05.2026 року від представника позивача - адвоката Алістратової О.І. надійшла заява про закриття провадження у справі, та розподіл судових витрат у зв`язку з тим, що відповідач, до розгляду справи по суті повністю задовольнив позовні вимоги позивача. Відтак, просила закрити провадження по справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, та стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Представник позивача у заяві просила про розгляд справи без участі сторони позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову. В разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Приймаючи до уваги зміст заяви про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Одночасно слід роз`яснити сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Алістратовою О.І. укладено угоду про надання правової допомоги.

На підтвердження наданих послуг матеріали справи містять: акт приймання-передачі наданих послуг від 01.05.2026 року вартість наданих послуг складає 12000 грн., рахунок №12/03/2026 від 12.03.2026 року, детальний розрахунок розміру гонорару адвоката згідно умов договору про надання правової допомоги від 12.03.2026 року.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 133, 137, 142, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГІЯ ЕВОЛЮШН» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГІЯ ЕВОЛЮШН» (ЄДРПОУ 40711843) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу 12000 грн.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.О.Куць