Рішення № 138031311, 08.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026м. ДніпроСправа № 904/926/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інво Юніон", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 464 519 грн 32 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інво Юніон" заборгованість у сумі 580 649 грн 15 коп., з яких: 304 149 грн 23 коп. - пеня та 276 499 грн 92 коп. - штраф.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов державного контракту № 5ЗФ/27D.110 від 21.07.2025 в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою суду від 03.02.2026 позовну заяву залишено без руху.

05.02.2026 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/926/26, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставлення ухвали суду від 10.03.2026 до електронного кабінету позивача та відповідача 10.03.2026.

25.03.2026 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому останній не заперечує стосовно того, що поставка була здійснена з порушенням строків, передбачених спірним договором, проте просить суд зменшити розмір неустойки до 20 %, що складає 116 129, 83 грн від загального розміру неустойки, який позивач просить стягнути на свою користь, у випадку прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог позивача у справі.

В обґрунтування зменшення розміру неустойки відповідач вказує таке.

Розуміючи законодавчі обмеження звільнення від відповідальності боржника, недодержанням своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутністю на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, тощо, Відповідач просить суд при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки врахувати й неналежне виконання постачальником Відповідача своїх обов`язків за Додатком № 1 до Контракту № 0104/2025.

Адже, очевидним є те, що виготовлення Товару зі складових походженням з інших, ніж Китай, країн є неконкурентним з точки зору співвідношення «ціна/якість/ обсяг у певні строки». Тому твердження про певну залежність від постачальників - резидентів Китаю не позбавлене сенсу, що дозволяє оцінювати обставину недодержання фактично безальтернативним контрагентом Відповідача строків поставки в контексті застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України, як істотну, тобто, таку, що має значущий вплив на вирішення питання про зменшення неустойки.

Іншими істотними обставинами, які мають суттєве значення для вирішення питання про зменшення розміру неустойки є:

- Відсутність збитків у Позивача, завданих простроченням поставки.

- Виконання Відповідачем поставки в повному обсязі.

- Виключна розумність та добросовісність Відповідача, неодноразово продемонстрована ним як стороною за Договором (1. Замовлення деталей одразу після отримання протоколу про визначення переможця без очікування укладання самого договору що свідчить про прийняття на себе Постачальником ризиків, пов`язаних із можливим подальшим зривом процедуру закупівлі, 2. Негайне повідомлення Замовника про виниклі затримки у поставці та прохання здійснення відтермінування тощо).

- Наявність об`єктивних обставин щодо нетипових аварійних вимкнень електропостачання, щодо затримки поставки від постачальника з Китаю, щодо перебоїв у роботі порту, щодо аварійного виходу з ладу обладнання тощо, які навіть за достатньої обачності Відповідач не міг передбачити та уникнути.

- При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої Позивачем до стягнення суми неустойки, Відповідач також просить суд врахувати й неспівмірність розміру неустойки порівняно з вартістю Товару, поставку якого прострочено, який складає 1/6 частину вартості Товару, що очевидно не узгоджується з компенсаційним характером неустойки, головною метою якої, як зазначалось, є саме стимулювання боржника до належного виконання основного зобов`язання, а не збагаченню кредитора за рахунок боржника.

Підсумовуючи викладене, Відповідач вважає наявними обставини, за наявності яких може бути зменшено заявлену до стягнення неустойку до 20% (116 129,83 грн.), яку Відповідач станом на моменти подання цього відзиву сплатив.

03.04.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з доводами відповідача, викладеним у відзиві на позов, та вказує на те, що вина Відповідача повністю підтверджується доданими до позовної заяви документами, яка повинна бути задоволена на користь військової частини у повному обсязі.

Крім того, позивачем 03.04.2026 подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, повідано до якої останній просить суд, зменшити розмір позовних вимог по господарській справі №904/926/26 за позовом військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інво Юніон» про стягнення заборгованості із початкової суми у розмірі 580 649,15 грн. (за вирахуванням добровільної оплати Відповідачем у сумі 116 129,83 грн.) до суми позовних вимог у розмірі 464 519,32 грн.

08.04.2026 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній повторно наводить обставини, які вважає істотними та які просить врахувати при вирішенні судом питання про зменшення на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України неустойки, докази існування яких додано до відзиву на позов.

22.06.2026 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву, в якій останній просить суд надати додатковий час військовій частині НОМЕР_1 для уточнення розміру та видів штрафних санкцій, які підлягають стягненню.

24.06.2024 від позивача надійшла уточнена заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд:

Зменшити розмір позовних вимог по господарській справі №904/926/26 за позовом військової частини НОМЕР_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інво Юніон» про стягнення заборгованості із початкової суми у розмірі 580 649,15 грн.(за вирахуванням добровільної оплати Відповідачем у сумі 116 129,83 грн.) до суми позовних вимог у розмірі 464 519,32 грн, з яких: пеня: 188 019, 40 грн та штраф: 276 499,92 грн.

Господарським судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини: укладення договору; виконання договору; правомірності нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу); наявності/відсутності підстав для зменшення заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій.

21.07.2025 між позивачем (далі позивач, замовник) та відповідачем (далі відповідач, постачальник) був укладений державний контракту № 5ЗФ/27D.110 від 21.07.2025 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 Постачальник (Відповідач) зобов`язався поставити, а Замовник (Позивач) прийняти і оплатити товари згідно специфікації до цього Державного контракту.

Пунктом 1.2. Державного контракту визначено найменування предмету Державного контракту: Дизельний генератор.

Кількість та найменування Товару зазначено в специфікації (Додаток 1 до Державного контракту) (пункт 1.3. Договору).

Пунктом 3.1. Державного контракту (з урахуванням додаткової угоди від 21.07.2025) передбачена його ціна, яка становить 3 949998,96 грн. (три мільйони дев`ятсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 96 коп.) з ПДВ.

Поставка товару, здійснюється силами та за рахунок Постачальника. Строки (терміни) поставки (передачі) Товару зазначені в специфікації (додаток № 1 до Державного контракту), що є невід`ємною частиною Державного контракту. Специфікацією до Державного контракту, який є невід`ємною частиною Державного контракту, сторонами визначено, що строк поставки Дизельних генераторів INVO D8000 у кількості 85 шт. становить до 01 жовтня 2025 року.

Також п. 6.3.1 Державного контракту передбачено, що Постачальник (Відповідач) зобов`язаний забезпечити поставку товару в терміни встановлені цим Державним контрактом.

Пунктом 7.2 Державного контракту визначено, що за невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Державний контракт набрав чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року, а в питаннях розрахунків до повного їх проведення (пункт 10.2. Державного контракту).

30.09.2025 своїм зверненням до військової частини НОМЕР_1 за вих. № 3009-8 Відповідач повідомив про ймовірність затримки постачання товару орієнтовно на 35 календарних днів.

08.10.2025 військовою частиною НОМЕР_1 Відповідачу за вих. № 983/1.2.3.-39/2817 направлено лист-запит щодо затримки в постачанні товару і було звернуто увагу на відповідальність за порушення умов Державного контракту.

Свої листом від 15.10.2025 вих. № 1510-5 Відповідач на звернення військової частини НОМЕР_1 від 08.10.2025 № 983/1.2.3.-39/2817 відповів, що затримка виробничих процесів була пов`язана із тривалою відсутністю електропостачання внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури на території, де розташовані виробничі потужності, яку спричинили масовані ракетні обстріли країною-агресором та повідомив, що очікуваний термін завершення виробництва та постачання дизельних генераторів до 15 листопада 2025 року.

Водночас, Державним контрактом визначено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Державним контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Державного контракту та виникли поза волею Сторін ( аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, тощо) (пункт 8.1.).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії відповідно до пункту 8.3. Державного контракту є відповідний сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України за місцем їх виникнення.

Додаткові угоди між Позивачем та Відповідачем на зміну термінів поставки товару (збільшення термінів) не підписувались, сертифікати з Торгово-промислової палати на підтвердження виникнення обставин непереборної сили Відповідачем на адресу військової частини НОМЕР_1 надані не були.

Товар (Дизельні генератори INVO D8000 у кількості 85 шт.) були поставлені Відповідачем до військової частини НОМЕР_1 лише 17 грудня 2025 року, що підтверджується видатковою накладною № 3432 від 17 грудня 2025 р., яка підписана та скріплена печатками сторін Державного контракту.

За несвоєчасну поставку товару Позивач заявив вимоги Відповідачу у вигляду претензії від 18.12.2025 за вих. № 983/1.2.3.-39/3392 про стягнення пені за період з 01.10.2025 по 16.12.2025 у розмірі 304 149,23 грн. та штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 276 499,92 грн., а всього на загальну суму 580 649,15 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за порушення строків поставки за період з 01.10.2025 по 16.12.2025 у розмірі 304 149,23 грн. та штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 276 499,92 грн., а всього на загальну суму 580 649,15 грн.

В подальшому, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості, позивачем було зменшено розмір позовних вимог, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 464 519,32 грн, з яких: пеня: 188 019, 40 грн та штраф: 276 499,92 грн.

Відповідачем вказану заборгованість не сплачено, що і стало причиною виникнення даного спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем державний контракт є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 7.2 Державного контракту визначено, що за невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З урахуванням наведених умов договору, позивач розрахував та просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків завершення будівництва з 01.10.2025 до 16.12.2025 у сумі 304 149,23, а також 20% штрафу за порушення строків завершення будівництва понад 30 днів, розмір якого становить 276 499,92

Господарський суд перевірив розрахунок пені та штрафу і визнав такий розрахунок позивача арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою.

В свою чергу, позивачем було зменшено розмір пені до 188 019,40 грн, що є правом останнього, та прийнято судом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій (пені, штрафу).

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що унормовано у ч. 1 ст. 550 ЦК України.

Разом з цим наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені, штрафу), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Суд звертає увагу на те, що важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід також враховувати, що сторони, укладаючи договір, погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строк виконання.

Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Суд зазначає, що оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за договором, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором.

В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд взяв до уваги, що спірне будівництво мало здійснюватися безпосередньо в зоні лінії бойового зіткнення. При цьому між сторонами було укладено не один договір на весь обсяг робіт, а цілий ряд договорів.

За умови відсутності у замовника будь-яких збитків внаслідок несвоєчасного виконання підрядником робіт за певною кількість договорів, виникнення обставин під час виконання договору, які підрядник не міг передбачити, а також враховуючи наявність неузгодженості у діях обох сторін, стягнення з підрядника штрафних санкцій у повному розмірі суперечитиме засадам розумності та справедливості та матиме наслідком спотворення дійсного правового призначення штрафних санкцій. Оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання штрафні санкції, у цьому випадку, перетворюються на несправедливо непомірний тягар для відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій судом, зокрема, враховано, що відповідач під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача.

За наведених обставин, враховуючи виконання договору у повному обсязі, беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер допущених порушень, а також обставини здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану, з метою відновлення балансу інтересів сторін, здійснення відповідачем діяльності, направленої на підтримання галузі обороноздатності країни, відсутність доказів негативних наслідків, збитків позивача від порушення відповідачем зобов`язання за договором, суд вважає за можливе зменшити суму штрафних санкцій на 90% зі стягненням з відповідача пені за порушення строків поставки в сумі 18 801,94 грн та штрафу за порушення строків поставки понад 30 днів в сумі 27 649,99 грн.

Подібного висновку дійшов Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 25.05.2026 у справі № 904/405/26.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328 грн 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

При зверненні позивач з даним позовом, ціна позову становила 580 649,15 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 6 967,79 грн.

В подальшому позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 464 519,32 грн. отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 5 574,23 грн.

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 709,74 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №911 від 23.02.2026 (а.с. 4).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 3 135,51 грн.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в повному обсязі покладаються на відповідача у сумі 5 574,23 грн, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Господарський суд наголошує, що судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повній сумі, оскільки позивачем було заявлено правомірні вимоги про стягнення пені та штрафу, а зменшення судом її розміру не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інво Юніон" (49033, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 23, оф. 315; ідентифікаційний код 39108124) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 18 801,94 грн - пені, 27 649,99 грн - штрафу, 5 574,23 грн - судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.07.2026.

Суддя І.А. Рудь