Рішення № 138031261, 08.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2026 р. Cправа № 902/588/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Комунальної установи "Місцева пожежна охорона с. Ходорівці" Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницького області (вул. Шевченка Т., буд. 2Б, с. Ходорівці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32361)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 72 690,00 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 31/01-22 від 30.04.2026 (вх. № 650/26 від 30.04.2026) Комунальної установи "Місцева пожежна охорона с. Ходорівці" Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницького області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 72 690,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладених між сторонами Договорів поставки нафтопродуктів № 1053-95 від 23.09.2024, № 1055-ДП від 23.09.2024 та № 1143 від 11.11.2024 в частині передачі пального за скретч-картками, придбаними у відповідача, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі вартості невикористаних (неотоварених) скретч-карток у загальній сумі 72 690,00 грн

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 04.05.2026, постановив позовну заяву Комунальної установи "Місцева пожежна охорона с. Ходорівці" Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницького області № 31/01-22 від 30.04.2026 (вх. № 650/26 від 30.04.2026) залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Заявою № 36/01-22 від 06.05.2026, яка надійшла до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 06.05.2026 (вх. № 01-30/4502/26), позивач усунув недоліки позовної заяви.

Судом за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/588/26 за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання), про що 07.05.2026 була постановлена відповідна ухвала. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена відповідачу 07.05.2026, що підтверджується довідкою, сформованою в КП "ДСС" про доставку електронного листа, згідно із якою документ був доставлений до електронного кабінету відповідача у зазначену дату.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" бере до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено таке.

Між Комунальною установою "Місцева пожежна охорона с. Ходорівці" Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницького області (позивач, за Договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (відповідач, за Договором - Постачальник) було укладено низку договорів поставки нафтопродуктів, зокрема:

- 23.09.2024 укладено Договір поставки нафтопродуктів № 1055-ДП, відповідно до умов якого, згідно із п. 1.1 Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товари, зазначені в п. 1.2 Договору, а Постачальник прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до пункту 1.2 Договору предметом поставки є дизельне паливо (Євро 5), талон, 1 л, код ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти, в талонах в кількості 500 (п`ятсот) літрів (далі по тексту - Товар).

У пунктах 1.3 та 1.4 Договору визначено, що талони повинні мати термін дії не менше 12 місяців з моменту їх отримання. Номенклатура, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару вказані в Специфікації (додаток 1), яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що сума Договору становить: 25 000,00 грн. Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.

Оплата Товару здійснюється Замовником на підставі накладної в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з дня підписання видаткової накладної на Товар (п. 4.1 Договору).

Розділом 5 Договору сторони врегулювали порядок та строки поставки Товару.

Так, відповідно до пункту 5.1 Договору строк (термін) поставки (передачі) Товару встановлено до 31 грудня 2024 року.

Передача Товару (паливних талонів) здійснюється Постачальником за адресою Замовника на підставі заявки Замовника протягом 1 робочого дня, з моменту отримання такої заявки Постачальником. Заявка може бути передана Постачальнику або факсимільним зв`язком, або електронною поштою, або особисто, або поштовим зв`язком. Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох Сторін (пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору).

Право власності на товар переходить до Замовника з дати поставки Товару, що вказана в видаткових накладних та/або актах приймання-передачі (пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору).

Згідно із п. 5.2 Договору передача Замовнику Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС (згідно додатку 2), що розміщені в межах смт Летичів шляхом заправки автомобілів Замовника при пред`явленні довіреними особами Замовника паливних бланків-дозволів/талонів.

Відповідно до положень п. 5.3 Договору паливні талони є підставою для видачі (заправки) з АЗС товару Замовнику.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та діє до "31" грудня 2024 р., а в частині розрахунків до повного його виконання (п. 10.1 Договору).

Невід`ємними частинами Договору є Додаток № 1 Специфікація та Додаток № 2 Перелік автозаправних станцій.

Відповідно до Додатка № 1 "Специфікація" сторони погодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість Товару. Зокрема, предметом поставки визначено дизельне паливо (Євро 5) у талонах номіналом 1 літр у кількості 500 літрів за ціною 50,00 грн за один літр, що становить загальну вартість 25 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 4 166,67 грн.

Таким чином, відповідно до умов Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, сторони погодили поставку 500 літрів дизельного палива (Євро 5) у талонах номіналом 1 літр, а загальна сума Договору становить 25 000,00 грн.

16.12.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до його умов.

Зокрема, пункт 5.2 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якої передача Замовнику Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на автозаправних станціях шляхом заправки транспортних засобів Замовника при пред`явленні уповноваженими представниками Замовника паливних талонів (бланків-дозволів).

Крім того, розділ XII "Додатки до Договору" викладено в новій редакції, згідно із якою невід`ємною частиною Договору є лише Додаток № 1 Специфікація.

- 23.09.2024 між сторонами укладено Договір поставки нафтопродуктів № 1053-95, умови якого за своїм змістом є аналогічними умовам Договору поставки нафтопродуктів № 1055-ДП від 23.09.2024.

Відмінність зазначених договорів полягає у предметі поставки та ціні Договору. Так, відповідно до пункту 1.2 Договору № 1053-95 предметом поставки є бензин А-95 (Євро 5) у талонах, код за ДК 021:2015: 09130000-9 "Нафта і дистиляти", у кількості 450 літрів.

Відповідно до пункту 3.1 Договору № 1053-95 його загальна сума становить 23 850,00 грн.

Інші умови Договору поставки нафтопродуктів № 1053-95 є аналогічними умовам Договору поставки нафтопродуктів № 1055-ДП від 23.09.2024.

Відповідно до Додатка № 1 "Специфікація" до Договору № 1053-95 сторони погодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість Товару. Зокрема, предметом поставки визначено бензин А-95 (Євро 5) у талонах номіналом 1 літр у кількості 450 літрів за ціною 53,00 грн за один літр, що становить загальну вартість 23 850,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 3 975,00 грн.

Таким чином, відповідно до умов Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору № 1053-95, сторони погодили поставку 450 літрів бензину А-95 (Євро 5) у талонах номіналом 1 літр, а загальна сума Договору становить 23 850,00 грн.

16.12.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 1053-95, відповідно до якої сторони внесли зміни до пункту 5.2 та розділу XII Договору, виклавши їх у редакції, аналогічній редакції, погодженій Додатковою угодою № 1 до Договору поставки нафтопродуктів № 1055-ДП.

- 11.11.2024 між сторонами укладено Договір поставки нафтопродуктів № 1143, умови якого за своїм змістом є аналогічними умовам Договорів поставки нафтопродуктів № 1055-ДП та № 1053-95.

Відмінність зазначеного Договору полягає у предметі поставки, кількості Товару та ціні Договору. Так, відповідно до пункту 1.2 Договору № 1143 предметом поставки є дизельне паливо (Євро 5) у талонах, код за ДК 021:2015: 09130000-9 "Нафта і дистиляти", у кількості 600 (шістсот) літрів.

Згідно із пунктом 3.1 Договору № 1143 його загальна сума становить 27 900,00 грн.

Інші умови Договору поставки нафтопродуктів № 1143 є аналогічними умовам Договорів поставки нафтопродуктів № 1055-ДП та № 1053-95.

Відповідно до Додатка № 1 "Специфікація" до Договору № 1143 сторони погодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість Товару. Зокрема, предметом поставки визначено дизельне паливо (Євро 5) у талонах номіналом 1 літр у кількості 600 літрів за ціною 46,50 грн за один літр, що становить загальну вартість 27 900,00 грн.

Таким чином, відповідно до умов Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору № 1143, сторони погодили поставку 600 літрів дизельного палива (Євро 5) у талонах номіналом 1 літр, а загальна сума Договору становить 27 900,00 грн.

16.12.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 1143, якою до нього внесено зміни, аналогічні змінам, внесеним Додатковими угодами № 1 до Договорів поставки нафтопродуктів № 1055-ДП та № 1053-95.

На виконання умов Договору поставки нафтопродуктів № 1055-ДП від 23.09.2024 Замовником здійснено оплату за Товар у розмірі 25 000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 28.09.2024 та платіжною інструкцією № 116 (внутрішній номер 371826874) від 26.09.2024.

У свою чергу, Постачальником виконано зобов`язання щодо передачі Замовнику скретч-карток на нафтопродукти, що підтверджується видатковою накладною № 0005/0001957 від 25.09.2024 та специфікацією № 0005/0001957-С до неї.

Відповідно до зазначених первинних документів, позивачу передано скретч-картки на отримання дизельного палива номіналом 20 літрів у кількості 15 штук та номіналом 10 літрів у кількості 20 штук, що загалом відповідає 500 літрам пального.

Разом з тим, фактичний відпуск дизельного палива за переданими скретч-картками здійснено не в повному обсязі.

Так, за твердженням позивача, відповідачем забезпечено відпуск дизельного палива лише на суму 3 000,00 грн, у зв`язку з чим частина зобов`язань за Договором № 1055-ДП від 23.09.2024 залишилась невиконаною на суму 22 000,00 грн.

Аналогічні обставини встановлено щодо виконання Договору поставки нафтопродуктів № 1053-95 від 23.09.2024.

На виконання умов зазначеного Договору позивачем здійснено оплату вартості Товару у розмірі 23 850,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 28.09.2024 та платіжною інструкцією № 115 (внутрішній номер 371826873) від 26.09.2024.

Відповідачем передано позивачу скретч-картки на отримання бензину А-95, що підтверджується видатковою накладною № 0005/0001928 від 23.09.2024 та специфікацією № 0005/0001928-С до неї.

Відповідно до зазначених документів позивачу передано скретч-картки на бензин А-95 номіналом 15 літрів у кількості 20 штук та номіналом 10 літрів у кількості 15 штук.

Водночас, фактичний відпуск бензину А-95 за переданими скретч-картками здійснено лише частково. Зокрема, позивачем використано дві скретч-картки на бензин А-95 номіналом 10 літрів кожна, загальною вартістю 1 060,00 грн.

Крім того, на виконання умов Договору поставки нафтопродуктів № 1143 від 11.11.2024 Замовником здійснено оплату за Товар у розмірі 27 900,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 21.11.2024 та платіжною інструкцією № 135 (внутрішній номер 382773836) від 20.11.2024.

На підтвердження виконання умов Договору щодо передачі скретч-карток відповідачем надано видаткову накладну № 0005/0002239 від 11.11.2024 та специфікацію № 0005/0002239-С, відповідно до яких позивачу передано скретч-картки на отримання дизельного палива номіналом 20 літрів у кількості 30 штук, що відповідає 600 літрам пального.

Разом із тим, за твердженням позивача, фактичний відпуск дизельного палива за зазначеними скретч-картками відповідачем не здійснювався, у зв`язку з чим зобов`язання щодо забезпечення відпуску пального за Договором № 1143 залишилися невиконаними.

17.02.2025 комісією позивача на автозаправній станції "Авіас Плюс", що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 29, с. Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, складено акти про відсутність паливно-мастильних матеріалів за талонами, якими зафіксовано неможливість отримання пального за пред`явленими скретч-картками (талонами).

18.02.2025 позивач звернувся до відповідача з претензіями щодо повернення сум попередньої оплати, сплаченої за договорами поставки нафтопродуктів у зв`язку з незабезпеченням фактичного відпуску пального.

Зокрема, претензією № 1 (вих. № 11) заявлено вимогу про повернення 22 790,00 грн за Договором поставки нафтопродуктів № 1053-95 від 23.09.2024; претензією № 2 (вих. № 12) - 22 000,00 грн за Договором поставки нафтопродуктів № 1055-ДП від 23.09.2024; претензією № 3 (вих. № 13) - 27 900,00 грн за Договором поставки нафтопродуктів № 1143 від 11.11.2024.

Однак зазначені претензії залишені відповідачем без реагування, грошові кошти позивачу не повернуто, що і стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши умови укладених між сторонами Договорів, суд дійшов висновку, що зазначені договори за своєю правовою природою є договорами поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом установлено, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе грошові зобов`язання за Договорами поставки нафтопродуктів, здійснивши оплату їх вартості: за Договором № 1055-ДП від 23.09.2024 - у сумі 25 000,00 грн, за Договором № 1053-95 від 23.09.2024 - у сумі 23 850,00 грн та за Договором № 1143 від 11.11.2024 - у сумі 27 900,00 грн, що підтверджується виписками з рахунку та платіжними інструкціями, наявними у матеріалах справи.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт передачі відповідачем позивачу паливних талонів (скретч-карток) підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковими накладними та специфікаціями до них. Так, відповідно до видаткової накладної № 0005/0001957 від 25.09.2024 та специфікації № 0005/0001957-С позивачу передано скретч-картки на отримання дизельного палива номіналом 20 літрів у кількості 15 штук та номіналом 10 літрів у кількості 20 штук, загальним обсягом 500 літрів.

Відповідно до видаткової накладної № 0005/0001928 від 23.09.2024 та специфікації № 0005/0001928-С позивачу передано скретч-картки на отримання бензину А-95 номіналом 15 літрів у кількості 20 штук та номіналом 10 літрів у кількості 15 штук, загальним обсягом 450 літрів.

Крім того, згідно із видатковою накладною № 0005/0002239 від 11.11.2024 та специфікацією № 0005/0002239-С позивачу передано скретч-картки на отримання дизельного палива номіналом 20 літрів у кількості 30 штук, що відповідає загальному обсягу 600 літрів пального.

Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно із якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) ( абзац 2 п.3 Правил).

Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3. Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).

Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Відповідно до пункту 5.2 Договорів передача Замовнику Товару за цим Договором здійснюється Постачальником на АЗС (згідно додатку 2), що розміщені в межах смт Летичів шляхом заправки автомобілів Замовника при пред`явленні довіреними особами Замовника паливних бланків-дозволів/талонів.

Таким чином, з урахуванням умов укладених Договорів, саме фактичний відпуск пального на АЗС за пред`явленими талонами (скретч-картками) є моментом виконання відповідачем обов`язку щодо передачі товару. При цьому інших положень щодо порядку, строків або моменту фактичної передачі пального покупцю умовами Договорів не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не забезпечено повний відпуск пального за переданими позивачу талонами (скретч-картками). Так, за Договором поставки нафтопродуктів № 1055-ДП від 23.09.2024 невиконаним залишилося зобов`язання щодо відпуску пального на суму 22 000,00 грн; за Договором поставки нафтопродуктів № 1053-95 від 23.09.2024 - на суму 22 790,00 грн; за Договором поставки нафтопродуктів № 1143 від 11.11.2024 - на суму 27 900,00 грн, що відповідає 600 літрам дизельного палива.

Вказані обставини підтверджуються актами про відсутність паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях, а також наявними у матеріалах справи невикористаними талонами (скретч-картками), які підтверджують наявність у позивача права на отримання відповідного обсягу пального, однак фактичний відпуск якого відповідачем здійснено не було.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Враховуючи, що укладені між сторонами Договори не містять визначеного строку (терміну) фактичного відпуску пального за переданими талонами (скретч-картками), а також не встановлюють конкретної календарної дати, до якої відповідач зобов`язаний здійснити такий відпуск, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що матеріали справи містять претензії, направлені позивачем на адресу відповідача, а саме: претензію № 1 (вих. № 11), якою заявлено вимогу про повернення коштів у сумі 22 790,00 грн у зв`язку з невиконанням умов Договору поставки нафтопродуктів № 1053-95 від 23.09.2024; претензію № 2 (вих. № 12), якою заявлено вимогу про повернення коштів у сумі 22 000,00 грн за Договором поставки нафтопродуктів № 1055-ДП від 23.09.2024; та претензію № 3 (вих. № 13), якою заявлено вимогу про повернення коштів у сумі 27 900,00 грн за Договором поставки нафтопродуктів № 1143 від 11.11.2024.

Отже, з урахуванням положень частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, обов`язок відповідача щодо виконання невиконаної частини зобов`язань за вказаними Договорами виник після спливу семиденного строку з дня отримання відповідних претензій позивача.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на зазначені претензії, вжиття заходів щодо виконання заявлених вимог, здійснення фактичного відпуску пального за переданими скретч-картками або повернення позивачу сплачених коштів.

Водночас у матеріалах справи наявні копії невикористаних (неотоварених) скретч-карток відповідного номіналу, що свідчить про невиконання відповідачем обов`язку щодо фактичного відпуску пального за переданими позивачу скретч-картками у погодженому сторонами обсязі.

Положеннями частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 статті 615 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Положеннями частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За змістом частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.

Суд зазначає, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, зокрема щодо наявності невикористаних (неотоварених) талонів за Договором поставки нафтопродуктів № 1055-ДП від 23.09.2024, Договором поставки нафтопродуктів № 1053-95 від 23.09.2024 та Договором поставки нафтопродуктів № 1143 від 11.11.2024, а також не надано доказів фактичного відпуску нафтопродуктів за такими талонами.

Також відповідачем не подано суду доказів виконання зобов`язань у повному обсязі, не надано власного розрахунку вартості фактично не відпущених нафтопродуктів чи обґрунтованих заперечень щодо розміру заявлених позивачем вимог.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок вартості нафтопродуктів, які фактично не були отримані, суд встановив його відповідність умовам укладених Договорів, первинним документам та фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим визнає такий розрахунок арифметично правильним.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладених Договорів поставки в частині належного виконання обов`язку щодо фактичного відпуску нафтопродуктів за переданими позивачу талонами. У зв`язку з цим у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти, сплачені як попередня оплата за товар, який фактично не був отриманий, у загальному розмірі 72 690,00 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості товару, тоді як відповідач не забезпечив фактичний відпуск нафтопродуктів у повному обсязі, передбаченому умовами Договорів, та не надав доказів на підтвердження протилежного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення вартості невідпущених нафтопродуктів у сумі 72 690,00 грн.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є належним чином обґрунтованими та такими, що мають правові підстави, у зв`язку з чим підлягають до задоволення, з наведених вище мотивів.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного та положень частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено застосування коефіцієнта 0,8 для зменшення ставки судового збору, витрати позивача зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача у сумі 2 662,40 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Комунальної установи "Місцева пожежна охорона с. Ходорівці" Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницького області (вул. Шевченка Т., буд. 2Б, с. Ходорівці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32361; код ЄДРПОУ 41000075, р/р UA528201720344380002000098670 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172) 72 690 грн 00 коп основного боргу (попередньої оплати) та 2 662 грн 40 коп витрат зі сплати судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 08 липня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи