Рішення № 138027052, 07.07.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/3078/25

Провадження № 2/697/184/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Деревенського І.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», позивач) в особі представника Столітнього Михайла Миколайовича, через систему «Електронний суд» звернулось до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №1586671 від 05.04.2024 в розмірі 38700 грн., з яких сума кредиту 6000 грн., сума процентів за користування кредитом 29700 грн., штрафні санкції 3000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. та понесений судовий збір у сумі 2422,40 грн..

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.04.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1586671 про надання споживчого кредиту.

Представник позивача зазначає, що на умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 6000 грн.; згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів: з 30.04.2024 по 25.04.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; відповідно до п. 2.1. договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 6000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

27.06.2025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу №27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. У зв`язку з чим, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу №27062025 від 27.06.2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1586671 від 30.04.2024 загальна сума заборгованості склала 38700 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 6000 грн., заборгованості за процентами 29700 грн., штрафні санкції 3000 грн..

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.

У зв`язку з вищевказаним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №1586671 від 30.04.2024 у загальному розмірі 38700 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 6000 грн., заборгованості за процентами 29700 грн., штрафні санкції 3000 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн. та сплачений судовий збір 2422,40 грн..

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Сторона позивача повідомлена через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви представник позивача просив справу розглядати без участі представника позивача (а.с.25.

Відповідача ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення ухвали суду за місцем його реєстрації. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 45-46), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Також, на офіційному сайті Канівського міськрайонного суду Черкаської області були зазначені відомості про дату та час розгляду справи. Тому, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Станом на 07.07.2026 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 30.04.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1586671.

Відповідно до п. 1.2 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно з п. 1.3 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 6000 гривень. Тип кредиту кредит. П. 1.4 договору передбачено, що строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Відповідно до п. 1.5 договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,010% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 30.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Згідно з п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С559», 30.04.2024 о 19:15:28.

Факт перерахування первісним кредитором відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Пейтек», з якого вбачається, що між Товариством та ТОВ «Слон кредит» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 від ТОВ «Слон кредит» на суму 6000 грн..

За клопотанням позивача з АТ КБ «ПриватБанк» витребувано докази щодо зарахування на рахунок відповідача грошових коштів та належності банківської карти відповідача.

Судом отримано відповіді АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до яких підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По вищевказаному рахунку було зараховано кошти на суму 6000 грн. від 30.04.2024 (а.с.48).

Тобто, на рахунок ОСОБА_1 , який нею зазначено при укладені кредитного договору, було зараховано суму 6000 грн.

27.06.2025 між ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» та ТОВ «Слон кредит» укладено договір факторингу № 27062025.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27062025 від 27.06.2025 реєстр боржників кількістю 1555 після виконання фактором вимог п 1.2 договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Відповідно до цього реєстру боржників клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по боржниках у кількості 1555. Загальна сума простроченої заборгованості складає 75 296112, 83 грн..

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1586671, загальна сума заборгованості 38700 грн.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи встановлені обставини справи, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №1586671 від 30.04.2024, приймаючи до уваги надані докази на підтвердження позовних вимог, факту укладення між сторонами даного кредитного договору із дотриманням вимог законодавства щодо його змісту та форми, та перехід права грошової вимоги до нового кредитора, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов`язань за цим кредитним договором, що зумовило виникнення у відповідача кредитної заборгованості у вказаному розмірі, а у позивача, як нового кредитора права вимагати від відповідача її погашення шляхом здійснення повернення кредиту, враховуючи дотримання позивачем вимог закону для реалізації права на пред`явлення до відповідача вимоги про повернення кредиту і протиправне невиконання останнім такої вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.

Суд зазначає, що подані позивачем докази у сукупності підтверджують як факт укладання договору, так і подальше отримання відповідачем грошових коштів.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1586671 від 30.04.2024 по тілу кредиту суму 6000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

З укладеного договору вбачається, що між сторонами було погоджено проценту ставку 1,50% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, тобто протягом 360 днів (п.1.5.1 договору).

Відповідно до п. 1.10.1, договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає 38400 грн. за стандартно процентною ставкою.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1586671 від 30.04.2024 відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання з повернення кредиту не виконував належним чином, сплативши на погашення кредитної заборгованості лише 18 грн. внаслідок чого у нього станом на 25.07.2025 утворилась заборгованість в загальному розмірі 38700 грн..

При цьому, судом перевірено нараховані відсотки на відповідність умовам договору та ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Разом з тим, 24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Таким чином, при обчисленні розміру заборгованості за відсотками слід враховувати поетапне зменшення розміру денної процентної ставки.

Як вбачається з умов договору та наданого позивачем розрахунку заборгованості позивачем здійснено нарахування відсотків з порушенням правил ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме в той час як відсоткова ставка поетапно зменшувалася, позивач здійснював нарахування відсотків виключно за ставкою 1,5%.

Під час укладення кредитного договору первісний кредитодавець міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та мали бути уведені в дію. Неврахування цих вимог є проявом недобросовісності з боку первісного кредитодавця, а таку поведінку суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання вимог закону щодо ліміту денної відсоткової ставки за користування кредитом.

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості за процентами за період з 30.04.2024 по 26.03.2025 (кінцева дата нарахування процентів) наступним чином:

- з 30.04.2024 по 30.05.2024 за зниженою відсотковою ставкою 0,010% (як передбачено п.1.5.2 договору), у вказаний період минуло 30 днів. Отже, відсотки становлять 18 грн. (6000 грн * 0,010% * 30 днів);

- 31.05.2024 по 20.08.2024 за ставкою 1,5 % на день, у вказаний період минуло 81 день. Отже, відсотки становлять 7290 грн. (6000 грн * 1,5% * 81 день);

з 21.08.2024 по 26.03.2025 за ставкою 1 % , у вказаний період минуло 217 днів. Отже, відсотки становлять 13020 грн. (6000 грн * 1,0% * 217 днів).

Отже, судом встановлено, що загальний розмір простроченої заборгованості за відсотками, з урахуванням договору та законодавчих обмежень щодо розміру денної відсоткової ставки, яка підлягає стягненню з відповідача, складає загалом 20310 грн., з урахуванням того, що відповідачем було добровільно сплачено відсотки в розмірі 18 грн..

Що стосується штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн.

17.03.2022 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому виключення зі змісту Законі України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань немає правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Загальновідомим є факт того, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що штрафні санкції нараховно у період дії в Україні воєнного стану, отже позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 3000 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє часткове підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 26310 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 20310 грн. заборгованість за процентами. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2422,40 грн..

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 38700 грн., з яких задоволено 26310 грн., що становить 67,99% від заявлених вимог. За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1646,98 грн..

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем належними доказами підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Аналогічних критеріїв дотримується і Європейський суд з прав людини при присудженні судових витрат за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: за висновком ЄСПЛ у рішенні від 23.01.2014 у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України (заява № 19336/04, пункт 268), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана справа за своїм змістом не є складною: спірні правовідносини стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором, обставини справи підтверджуються обмеженим обсягом письмових доказів, а заявлені адвокатом роботи зводяться переважно до складання позовної заяви, яка за своєю структурою є типовою для цієї категорії спорів. З огляду на наведене, заявлений позивачем обсяг витрат на правничу допомогу є неспівмірним з фактично виконаною адвокатом роботою.

За цих обставин суд визнає обґрунтованими і такими, що відповідають критеріям співмірності, передбаченим частиною 4 статті 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в розмірі 67,99%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2039,70 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 140, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором №1586671 від 30.04.2024 у розмірі 26310, 00 грн. (двадцять шість тисяч триста десять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1646,98 грн. (одна тисяча шістсот сорок шість гривень 98 копійок) та 2039,70 грн. (дві тисячі тридцять дев`ять гривень 70 копійок)

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 07.07.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий І . І . Деревенський