Рішення № 138027024, 24.06.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/153/26

провадження № 2/694/659/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» по підсистемі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 351315-КС-002 у розмірі 196620 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.12.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 351315-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 31.12.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 351315-КС-002 про надання кредиту. 31.12.2024 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 351315-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 58000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика»свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 58000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 351315-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, так станом на 07.01.2026 року у відповідача утворилась заборгованість за Договором № 351315-КС-002 про надання кредиту в розмірі 196 620,00 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 58000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 98020,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 11600,00 грн. та 29000,00 грн. суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України

Ухвалою суду від 05.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».

В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження та повістку, які він не отримав в зв`язку з відсутністю адресата за місцем реєстрації, а тому відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим про день та час розгляду справи. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом

подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Зустрічного позову не пред`явив, клопотань від його імені до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, місце і дату розгляду справи в суді, відзиву на позов, а також заяви про розгляд справи у його відсутності, не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, про що постановляє відповідну ухвалу.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 31.12.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 351315-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання документу одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.17-21).

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 58000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,00 процентів за кожен день користування Кредитом. Строк кредиту 24 тижнів до 17.06.2025 року. Комісія за надання кредиту 11600,00 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 58000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (номер якої Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується інформаційною довідкою від 07.01.2026 року (а.с.34).

Директором ТОВ «ПрофітГід»» Король О., було надано підтвердження, про переказ грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 за номером платіжної картки НОМЕР_3 в сумі 58000,00 грн., номер платіжної інструкції 0ea67177-c76f-11ef-b90a-000c29d57ed2_1 (а.с.35).

Також на виконання ухвали суду про витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 31.12.2024 року було зараховано грошові кошти в сумі 58000 грн.

Таким чином, позивач ТОВ «Бізнес Позика» належним чином виконав умови вищевказаного кредитного договору та перерахував відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в обумовленому розмірі на його банківську картку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 , після отримання кредитних коштів у сумі 58000,00 грн., належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Відповідно до довідки про стан заборгованості за Договором № 351315-КС-002 ОСОБА_1 станом на 07.01.2026 року має заборгованість в розмірі 196 620,00 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 58000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 98020,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 11600,00 грн. та 29000,00 грн. суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України (штрафам) (а.с.14).

При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної

заборгованості позивачу ТОВ «Бізнес Позика», матеріали справи не містять.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали договір про надання споживчого кредиту № 351315-КС-002 від 31.12.2024 року, який за своєю правовою природою є кредитним договором. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.

На підставі цього договору відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту) в сумі 58000,00 грн., взяв на себе зобов`язання повернути позивачу кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак не виконав умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №351315-КС-002, який був укладений 31.12.2024 року між ним та ТОВ «Бізнес Позика», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» щодо стягнення основного боргу та за комісією підлягають задоволенню.

Що стосується заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 98020,00 мотивуючи тим, що прострочена заборгованість за процентами складає саме таку суму.

Суд не погоджується з таким розміром процентів за користування кредитом, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи те, що кредитний договір було укладено строком на 24 тижні, саме за цей період кредитор має право нарахувати та стягнути проценти у розмірі 72919,82 грн, що передбачено додатком № 1 до договору позики та паспортом споживчого кредиту. Відповідно до п. 4.2.2. Договору про споживчий кредит сторони встановили графік платежів та визначили, що сума процентів за користування кредитом строком на 24 тижні становить 72919,82 грн. Отже, нарахування процентів після спливу строку кредитування є безпідставним, оскільки здійснене поза межами строку дії кредитного договору (а.с.17-21).

Щодо стягнення (штрафу) відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

15.03.2022 року був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період

дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022 року. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З розрахунку стягнення відсотків за порушення умов договору №351315-КС-002 від 31.12.2024 року, наданого представником позивача до матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що стягнення відсотків нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України (у формі штрафу) за несвоєчасне виконання зобов`язання по сплаті боргу нарахована в період дії воєнного стану і становить 29000,00 грн.

З огляду на викладене, суд, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України, вважає, що слід відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки з відповідача, яка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, оскільки розмір такої неустойки (за наведений період) підлягає списанню кредитодавцем.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №351315-КС-002 від 31.12.2024, який був укладений між ним та ТОВ «Бізнес Позика», як в обумовлені договором строки, та враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи виконав свої зобов`язання за Договором №351315-КС-002 перед ТОВ «Бізнес Позика» суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №1348 від 20.01.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп. (а.с.10), який він просить стягнути з відповідача.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (72%) в розмірі 1916 грн. 92 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором від 31.12.2024 року №351315-КС-002 в сумі 142519 (сто сорок дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 82 коп., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 58000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 72919 грн. 82 коп. заборгованості за процентами та 11600 грн. заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1916 (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять) грн. 92 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за

письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М.Кравченко