Рішення № 138026545, 08.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1685/26

Номер провадження 2/541/1525/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 липня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Морозовської О.А., за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.09.2020 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11/1108439, відповідно до п.1.1. якого кредитор надає позичальнику кредит в сумі 13129,91грн., строк кредитування з 09.09.2020 року до 08.09.2026 року (включно). Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Кредит надається позичальнику для погашення заборгованості за Комплексним договором №10/1108439 укладеним між Банком та Позичальником 30.05.2019р. відповідно якого Позичальнику було видно кредит в сумі 18932,60р. Відповідно до підпунктів 1.3.1-1.3.2 пункту 1.3. статті 1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку: щомісячно процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 11% річних (фіксована процентна ставка). Проценти нараховуються і сплачуються у валюті кредиту; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2,30% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.2. Договору Протягом строку дії Договору розмір процентів та комісії залишається незмінним, крім випадків внесення змін до Договору за згодою сторін в порядку, визначеному п. 9.6 Договору.

18.01.2024 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір № 2-2024 про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №11/1108439 від 09.09.2020 р. Відповідно до п. 2.1. Договору №2-2024 від 18.01.2024 року, у відповідності до умов цього Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитним договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

29.01.2024 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за договором №2-2024 від 18.01.2024 до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». Станом на 24.04.2026 загальний залишок заборгованості за кредитним договором № 11/1108439 від 09.09.2020 р. становить 24907 грн. 72 коп., яка складається: простроченої заборгованості за основним боргом: 11 020,35 грн., простроченої заборгованості за відсотками: 2 565,67 грн., простроченої заборгованості за комісією: 11 321,70 грн., пеня та штрафи: 0,00грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 24907,72 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.05.2026 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву, відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Щодо розгляду справи у змішаній формі, відповідно до пункту 113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджено-го рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у змішаній формі з метою процесуальної економії, дотримання розумних строків та уникнення зволікань, що відповідає принципам та завданням цивільного судочинства.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд», примірник позовної заяви разом з додатками до неї, був направлений відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями доказів відправлення.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого місця проживання, відповідач також повідомлялася про розгляд справи шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

05.06.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечувала проти позову, зазначала, що ніяких договорів з позивачем вона не укладала, про відступлення права вимоги за договором її повідомлено не було, зазначала, що розрахунок заборгованості складений позивачем і не є безумовним доказом існування боргу, нарахування комісії вважала безпідставним і таким, що суперечить суперечать вимогам закону та просила відмовити в задоволені позовних вимоги (а.с. 132-134).

Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення в справі, в яких останній просив у вимогах ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, вимоги ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» викладені в позовній заяві про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в додаткових поясненнях (а.с.137-142).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

09.09.2020 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11/1108439.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк надає Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності цільового характеру використання кредит у сумі 13129,91грн. (тринадцять тисяч сто двадцять дев`ять гривень 91 коп.). Строк користування кредитом - з 09.09.2020 року до 08.09.2026 року (включно). Позичальник повертає кредит Банку щомісячно, в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною) як День повернення кредиту.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Кредит надається позичальнику для погашення заборгованості за Комплексним договором №10/1108439 укладеним між Банком та Позичальником 30.05.2019р. відповідно якого Позичальнику було видно кредит в сумі 18932,60р. Відповідно до підпунктів 1.3.1-1.3.2 пункту 1.3. статті 1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку: щомісячно процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 11% річних (фіксована процентна ставка). Проценти нараховуються і сплачуються у валюті кредиту; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2,30% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.2. Договору.

Протягом строку дії Договору розмір процентів та комісії залишається незмінним, крім випадків внесення змін до Договору за згодою сторін в порядку, визначеному п. 9.6 Договору.

Сума кредиту 13129,91 грн була надана відповідачці 09 вересня 2020 року, що підтверджується копіями платіжних інструкції від 09.09.2020 року.

18.01.2024 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір № 2-2024 про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 2-2024 від 09.09.2020 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору №2-2024 від 18.01.2024 року, у відповідності до умов цього Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитним договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Права вимоги за цим Договором не є забезпечувальними відступленнями.

Відступлення Первісного кредитора здійснюється шляхом купівлі Новим кредитором Права вимоги, а Новий кредитор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржників на виконанні вимоги, а Первісний кредитор не відповідатиме перед Новим кредитором, якщо одержана ним сума буде меншою від суми, сплаченої Новим кредитором Первісному кредитору. Разом з Правом вимоги до Нового кредитора переходять всі інші права та обов`язки Первісного кредитора за Кредитним договором. У випадку укладання Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній.

Відповідно до п. 3.1. Договору, право вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з дати підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги за зразком, наведений в Додатку № 1 до Договору, що становить його невід`ємну частину та складається з обов`язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що містяться у Додатку № 4 до цього Договору та зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей по Кредитним договорам. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Реєстр прав вимоги підписаний Сторонами 19.01.2024 року, в даному реєстрі ОСОБА_1 зазначений за №27.

29.01.2024 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за договором №2-2024 від 18.01.2024 до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». На виконання умов договору ОСОБА_1 була повідомлена про необхідність перерахувати кошти в розмірі 24907,72 грн, що відповідає розміру поточних зобов`язань за Договором. Розмір зобов`язань зі сплати пені та штрафів за Договором, якщо такі нарахування будуть, окремо повідомляє новий кредитор окремим повідомленням.

Відповідач, у визначені договором строки, не здійснила належне повернення кредитів, в результаті чого, станом на 24.04.2026 року відповідно до розрахунку зробленого ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» виникла заборгованість за договором №11/1108439 від 09.09.2020 року у розмірі 24907,22 грн, яка складається із простроченої заборгованості за основним боргом 11020,35 грн, простроченої заборгованості за відсотками 2565,67 грн, простроченої заборгованості за комісією 11321,70 грн, пені та штрафи 0,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 24907,22 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі5.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до підпункту 1.3.2 пункту 1.3. статті 1 кредитного договору №11/1108439 від 09.09.2020, позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.3% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.2. договору.

Необхідність внесення плати за супровідні послуги банку, передбачена у колонці 8 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит ( в т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет) і складає 435,45 грн на місяць за обслуговування кредитної заборгованості. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження доводів про те, що визначена у п. 1.3.2 кредитного договору послуга надавалась відповідачці частіше, ніж один раз на місяць.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи те, що відповідачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що відповідні положення кредитного договору №11/1108439 від 09.09.2020 щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,3 % від суми наданого кредиту є нікчемними, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення комісії, простроченої комісії задоволенню не підлягають.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України щодо вимог за якими строк позовної давності минув суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (абзац перший частини п`ятої статті 261 ЦК України).

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ТОВ «Глобал Спліт» набуло право вимоги за кредитним договором від 09 вересня 2020 року до ОСОБА_1 18.01.2024 року, до суду звернулося до суду 05.05.2026 року.

У пункті п.8.6 кредитного договору №2-2024 від 09.09.2020 року сторони узгодили, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

До того ж, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року ( з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України №392 від 20 травня 2020 року,№500 від 17 червня 2020 року,№641 від 22 липня 2020 року,№760 від 26 серпня 2020 року,№956 від 13 жовтня 2020 року,№1236 від 09 грудня 2020 року,№104 від 17 лютого 2021 року,№405 від 21 квітня 2021 року,№611 від 16 червня 2021 року,№855 від 11 серпня 2021 року,№981 від 22 вересня 2021 року,№1336 від 15 грудня 2021 року, №229 від 23 лютого 2022 року, №630 від 27 травня 2022 року, №928 від 19 серпня 2022 року, №1423 від 23 грудня 2022 року, №383 від 25 квітня 2023 року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стану з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.

17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX пункт 19 було викладено у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не пропущено позовну давність при зверненні до суду, починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 листопада 2024 року №911/79/24.

Посилання позивача, що сам собі розрахунок заборгованості складений позивачем не є безумовним доказом існування боргу не може бути прийняте до уваги, оскільки поданий розрахунок позивачем ТОВ «Глобал Спліт» відповідає умовам договору й вимогам законодавства, відповідачкою не спростований, й сумнівів у суду не викликає.

Також є безпідставними твердження про відсутність періоду на який нараховувалися проценти та чи не нараховувалися вони після виникнення права вимоги на дострокове поверненя кредиту, оскільки як вбачається з копії кредитного договору строк кредитування становить з 09.09.2020 по 08.09.2026 , з наданого розрахунку позивачем, відсотки нараховувалися станом на 24.04.2026 року тобто в період дії кредитного договору і становлять 2565,67 грн. Зазначена вище заборгованість підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості, який не спростований відповідачко, а також випискою з особового рахунку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 13586,02 грн, яка складається з прострочена заборгованість за кредитом 11020,35 гривень;- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 2565,67 гривень.

За приписами ч. 1.ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 7). Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 54,54%, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору понесені позивачем при зверненні до суду, в розмірі 1452 гривні 07 копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 11, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 204, 215, 253, 256, 257, 261, 514, 516, 517, 526, 530, 625, 1048, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ»(код ЄДРПОУ 41904846, юридична адреса: 01135, м.Київ, вул. Казарменна, 4Г) заборгованість за кредитним договором №11/1108439 від 09.09.2020 року у розмірі 13586 (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) гривень 02 копійки, з яких 11020,35 грн. - прострочена заборгованість, 2565,67 грн. прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ»(код ЄДРПОУ 41904846, юридична адреса: 01135, м.Київ, вул. Казарменна, 4Г) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1452 (одну тисячу чотириста п`ятдесят дві) гривні 07 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», код ЄДРПОУ 41904846, юридична адреса: 01135, м.Київ, вул. Казарменна, 4Г.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано АДРЕСА_1 .

Суддя: О. А. Морозовська