Рішення № 138026019, 08.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/1751/24

Провадження № 2/369/1376/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №381/1751/24 за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року позивач Акціонерне товариство «Страхова компанія «КРАЇНА» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (далі АТ «СК «КРАЇНА») та ОСОБА_2 (далі Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту УА/0209089. Предметом даного Договору є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 .

11 квітня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Loncin», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2020 року справа №369/4892/20, а також відповідача було визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП.

У зв`язку з настанням страхового випадку власник пошкодженого ТЗ «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до АТ «СК «КРАЇНА» із заявою про виплату страхового відшкодування та надав необхідні документи. На підставі складеного страхового акту АТ «СК «КРАЇНА» виплатило страхове відшкодування у розмірі 26 863,05 грн.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент дорожньо-транспортно пригоди була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP179848689.

На виконання умов зазначеного договору ТДВ «СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 9 288,93 грн.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодування становить 17574,12 грн. (26 863,05 - 9 288,93 грн).

У зв`язку із вищевказаним, позивач Акціонерне товариство «Страхова компанія «КРАЇНА» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 17574,12 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 3028 грн. судового збору.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2024 року справу було передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено судове засідання

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками не отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку «вручено за довіреністю». Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 11 квітня 2020 року приблизно о 15 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Loncin LX250GS-2a, д/н НОМЕР_3 , по вул. Балукова 5 в с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, Київська область, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, допустив зіткнення з транспортним засобом Toyota Corolla, д/н НОМЕР_1 , який зупинився попереду, в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1., п. 13.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2020 року по справі № 369/4892/20, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

15 квітня 2020 року ОСОБА_2 , як власник пошкодженого транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з НОМЕР_1 , звернувся до АТ «СК «КРАЇНА» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з НОМЕР_1 було проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу від 21 квітня 2020 року та ремонтну калькуляцію №58383 від 24 квітня 2020 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику пошкодженого транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з НОМЕР_1 складає 36178,81 грн. з ПДВ.

12 червня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «СК «КРАЇНА» із заявою на виплату страхового відшкодування.

На підставі вказаної заяви власника «Toyota Corolla», д.н.з НОМЕР_1 та зібраних документів складено Страховий акт №30/58383/2.1.5.1 від 16 червня 2020 року на суму 26863,05 грн., та здійснено виплату, що підтверджується платіжним дорученням №6638 від 16 червня 2020 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» за полісом № ЕР179848689 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» за полісом №ЕР179848689 покрило суму збитків Позивача в розмірі 9288,93 грн., врахувавши коефіцієнт фізичного зносу.

Таким чином, сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач позивачу складає 17574,12 грн. (26863,05 грн. 9288,93 грн. = 17574,12 грн).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування»).

Згідно з приписами ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Учасники справи згідно з її матеріалами мають зобов`язання: договірне зобов`язання між позивачем і потерпілим - за договором добровільного майнового страхування; деліктне зобов`язання між потерпілою та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП.

Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином до АТ «СК «КРАЇНА» перейшло право вимоги на отримання від винної особи ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 11 квітня 2020 року по вул. Балукова, 5, в с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської області.

На цій підставі позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Відповідач на час розгляду справи відзив по справі та докази на підтвердження своїх заперечень не надав, не заявив клопотань про витребування доказів у разі складнощів в їх отриманні, не повідомив про причини неможливості подати такі докази. А відтак фактично не заперечував проти фактичних обставин справи.

Отже, враховуючи встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, вимоги АТ «СК «КРАЇНА» суд вважає обґрунтованими і доведеними.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 141, 178, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування збитків, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» суму страхового відшкодування у розмірі 17574 (сімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», код ЄДРПОУ: 20842474, адреса місцезнаходження: 04176, м. Київ, Електриків, 29А.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про третю особу: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа- Гарант", код ЄДРПОУ: 32382598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА