Ухвала суду № 138025490, 08.07.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1816/26

Провадження № 2/0274/1915/26

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

08.07.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання Рудич М.О., представника Житомирської обласної прокуратури прокурора Шевчук І.М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури -

в с т а н о в и в :

11.03.2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Паламарчука С.В. звернулася до Бердичівського міськрайонного суду з даною позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з державного бюджету України на її користь 1107733,60 грн - на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 13.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, в справі відкрито загальне позовне провадження ( а.с. 20 ).

Протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.04.2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 51-52).

25.05.2026 року позивачка та її представник - адвокат Паламарчук С.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явилися, причину неявки суду не повідомлено.

08.07.2026 року повторно позивачка та її представник - адвокат Паламарчук С.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явилися, причину неявки суду не повідомлено. Заяв, клопотань, на адресу суду про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Прокурор Шевчук І.М. в судовому засіданні заявила клопотання про залишення позову без розгляду в зв"язку з повторною неявкою в судове засідання позивачки та її представника.

Представник Головного управління Національної поліції в Житомирській області також в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

Суд, вислухавши клопотання прокурора Шевчук І.М., дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до вимог частини третьої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, виходячи з положень ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у підготовче засідання чи у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.

Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.

Системний аналіз п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та положень ст.223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явилися в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Зважаючи на вказані норми закону та їх роз`яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість взмозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, позовна заява при повторній неявці у підготовче засідання чи в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п`ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.

Наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 223 ЦПК України та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що позивачка та її представник повторно не з`явилися до суду, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої позивачки та її представника. Заяв про розгляд справи за відсутності сторони позивачки до суду не надходила.

Згідно правового висновку зазначеного у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року, у справі №465/6555/16-ц «… залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21)».

За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до держави Україна в особі Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури слід залишити без розгляду із наведених вище підстав.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивачку права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (частина друга статті 257 ЦПК України).

На підставі наведеного, керуючись ст. 12,44, 223,257-261,354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника Житомирської обласної прокуратури прокурора Шевчук І.М, про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до держави Україна в особі Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.М. Вдовиченко