Ухвала суду № 138024710, 30.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 4-с/641/21/2026 Справа № 641/211/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зелінської І.В.,

за участю секретаря Земляної А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана скарга у порядку ст. 447 ЦПК України, у якій ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невнесення відомостей до АСВП та невинесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №641/211/22 від 30.10.2023 року у встановлені законом строки; зобов`язати Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №641/211/22 про стягнення з ТОВ «Веллфін» на користь ОСОБА_1 грошових коштів.

В обгрунтування скарги зазначає, що 30 жовтня 2023 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист № 641/211/22 про стягнення з ТОВ «Веллфін» на його користь грошових коштів у сумі 6488,60 грн. 23 березня 2026 року засобами електронної пошти він направив на адресу Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим документом. В порушення вимог постанова про відкриття виконавчого провадження не винесена, на його адресу жодних документів не надходило. У зв`язку із чим, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Від представника Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли пояснення у справі, згідно яких останній зазначив, що 23.03.2026 ОСОБА_1 дійсно міг направити на електронну скриньку Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження, «разом з виконавчим документом». Однак, зазначена заява не реєструвалась співробітниками Відділу в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) оскільки на електронну пошту Відділу скаржником було надіслано сканкопію паперового виконавчого документа, всупереч вимог п. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, заяв про примусове виконання рішення. Посилався також на те, що відповідно до п. 1 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» підстави для реєстрації електронного виконавчого документу відповідальними особами Відділу відсутні, оскільки такі виконавчі документи повинні реєструватися в АСВП автоматично, в рамках інформаційної взаємодії. Зазначив, що на підставі викладеного жодних незаконних або неправомірних дій (бездіяльності) співробітниками Відділу не вчинено.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають розгляду скарги.

З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У силу статей 1,5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Цим же Законом визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі Закон) передбачено, що Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 5 вказаної норми Закону передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (виконавчих документів) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень.

Так, п.3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі Інструкції) передбачено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

При пред`явленні до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, заява про примусове виконання рішення подається в електронній формі. На заяву про примусове виконання рішення в електронній формі накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка.

Таким чином, законом передбачено два можливих варіанти для пред`явлення виконавчих документів для примусового виконання:

- шляхом подання заяви про відкриття виконавчого провадження безпосередньо у приміщенні ДВС разом із оригіналом виконавчого листа, виданого судом у паперовій формі, а також надіслання таких документів до ДВС поштовим зв`язком;

- подання заяви про примусове виконання рішення в електронній формі разом із виконавчим документом, виданим судом у формі електронного документа.

Проте, матеріли справи не містять доказів на підтвердження того, що скаржник звертався до державного виконавця із заявою про примусове виконання у порядку, визначеному п. 3 розділу ІІІ Інструкції, внаслідок чого у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що всупереч приписів статті 81 ЦПК України скаржником не було надано суду доказів на підтвердження того, що державний виконавець діяв з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції.

Частинами 1, 3 статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи те, що під час розгляду скарги судом встановлено, що державний виконавець діяв у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією, і прав скаржника порушено не було, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої скарги.

Керуючись ст. 259, 261, 353, 354, 447-451 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 07.07.2026 року.

Суддя -І. В. Зелінська