Рішення № 138023555, 07.07.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/137/26

Провадження по справі 2/305/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит - Капітал", представником якого є, Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит - Капітал", представником якого є, Усенко Михайло Ігорович, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 12.06.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит №6635681 (надалі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору №6635681 від 12.06.2023) Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачці кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням (копія додається). П.7.1. Кредитного договору №6635681 від 12.06.2023, визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи Кредитний договір Відповідачка та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 не був би укладений. Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти 2 зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь ОСОБА_2 від Кредитодавця. Згідно з п.3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. Відповідно до умов кредитного договору, 26.03.2024 між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»(далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 104-МЛ від 26.03.2024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 6635681 від 12.06.2023, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачкою (Копія Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги 104-МЛ від 26.03.2024 додається). Відповідно до Виписки з особового рахунка, сума заборгованості ОСОБА_1 становить 23756,83 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3998 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 19058,83 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 700 гривень. Повідомляє, що позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості ОСОБА_1 та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачці було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості за вих. №23458535/1893 від 29.12.2025. Враховуючи вищенаведені обставини позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 27.01.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачка, ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про наявність ухвали про відкриття провадження по справі від 27.01.2026, оскільки копії ухвали про відкриття провадження по справі, копії позову та долучені до нього документи, направлялися за місцем реєстрації відповідачки.

10.04.2026, відповідачка надіслала на електронну адресу суду відзив на позовну заяву зміст якого зводиться до наступного. Зазначає, що вона не погоджується із сумою заборгованості що заявлена до стягнення, оскільки в Анкеті-заяві кредитор зазначив суму до повернення - 12275 гривень (10000 гривень - тіло кредиту, 1575 гривень - відсотки за користування, 700 гривень - комісія за видачу кредиту). Саме на основі даної інформації, вона прийняла рішення оформити кредит, оскільки оцінила, що переплата в розмірі 2275 гривень є розумною і не завищено. Зауважує, що в Анкеті відсутня інформація щодо іншого строку кредитування, не зазначено, що 15 днів - це пільговий строк, однак є ще поточний і він набагато більший, не вказана переплата по кредиту з урахуванням цих умов, не вказані умови і плата за пролонгацію. Тобто, кредитором не надана інформація споживачу щодо істотних умов кредитування. Проте в Договорі вказані інші умови кредитування: строк кредиту 105 днів - до 25.09.2023, переплата відсотків - 29275 гривень, ознайомившись з якими в Анкеті, вона б точно не оформила кредит у даного кредитора. Вважає, що первісний кредитор ввів її в оману, користуючись відсутністю у неї спеціальних знань. Окрім цього, витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень вважає необгрунтованими та просить у задоволенні таких відмовити у повному обсязі, оскільки, згідно Акту надання послуг від 05.01.2026, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Апологет" і ТОВ "ФК "Кредит Капітал" зазначено, що обидві сторони зареєстровані та знаходяться за однією і тією ж адресою у АДРЕСА_1 , що дає підстави вважати, що адвокати АО "Апологет" є штатними працівниками ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", які отримують там відповідну заробітну плату, тому витрати на правову допомогу створені "штучно".

Дослідивши надані позивачем письмові докази, відзив відповідачки, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом належними доказами встановлено, що 12.06.2023 між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" був укладений Договір про споживчий кредит №6635681, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Зокрема , згідно з п.1.2. сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 гривень, п. 1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 12.06.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. 1.3.1. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 27.06.2026 (рекомендована дата платежу). 1.3.2. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 25.09.2023 (дата остаточного погашення заборгованості). 1.4. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 27.06.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 25.09.2023 (останнього дня строку кредитування). 1.5. Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 2275 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 12275 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 39275 гривень.

З цим Договором та Графіком платежів та Паспортом кредиту була ознайомлена ОСОБА_1 до укладення Договору й до них приєдналася підписавши Договір, зокрема проставивши 12.06.2023 об 15:49 годині електронний підпис одноразовим ідентифікатором "V71021", відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис (п. 4.7 Договору).

Отже, цей договір містить всі істотні умови, у тому числі суму кредиту, відсотки та порядок їх нарахування, строк повернення кредиту, де кінцева дата визначена, орієнтовну загальну вартість кредиту та реальну річну процентну ставку, відповідальність сторін тощо.

Підписанням договору позичальниця підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Згідно п.2.1 договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Видача відповідачці кредитних коштів в сумі 10000 гривень на рахунок, підтверджується платіжним дорученням №102739800 відповідно до якого 12.06.2023, було успішно перераховано кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 вказану відповідачкою у заявці на отримання кредиту, за договором №6635681.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження №61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Зазначений вище договір, який укладений був з ОСОБА_1 , включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачкою шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст.639 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором №6635681 від 12.06.2023, відповідачка має заборгованість у розмірі 23756,83 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 3998 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 19058,83 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту -700 гривень.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.

Судом встановлено, що 26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», укладено Договір відступлення прав вимоги №104-МЛ, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №6635681 від 12.06.2023.

Згідно з витягом з Реєстру боржників №3274 до Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ від 26.03.2024 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04.02.2025) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6635681 від 12.06.2023 у розмірі 23756,83 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 3998 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків 19058,83 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 700 гривень.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.83 ч.3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору позики, за яким він набув права вимоги первинного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .

При цьому, суд відхиляє аргументи Відповідачки щодо ненадання їй повної інформації та введення в оману, оскільки умови пунктів 1.3, 1.4 та 1.5 Договору викладені чітким, зрозумілим текстом і прямо деталізують структуру заборгованості. Підписанням договору шляхом введення коду "V71021" об 15:49 годині, ОСОБА_1 підтвердила свою згоду з усіма його умовами.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона розраховувала лише на умови Анкети-заяви, не звільняють її від виконання умов підписаного нею Договору та ознайомлення з Паспортом кредиту. Оскільки, Відповідачка не повернула кошти у визначений строк, вимоги позивача про стягнення повної суми заборгованості за кредитом у розмірі 23756,83 гривень є законними та обґрунтованими.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачем умов договору, а Відповідачка жодних доказів відсутності у неї заборгованості перед Позивачем не надала, суд вважає, що позов про стягнення кредитної заборгованості підлягає до задоволення у повному обсязі.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст. 133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривні, суд стягує з Відповідачки вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь Позивача.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, з-поміж іншого належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: Договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги ВС1408806, акт наданих послуг №Д/12183 від 05.01.2026, детальний опис робіт від 05.01.2026, з яких вбачається, що вартість наданих адвокатом послуг становить 8000 гривень.

Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом правової допомоги.

Водночас процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом Усенко М.І. роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень є завищеними та не співмірними, згідно з обставинами цієї справи. Відтак, з огляду на викладене, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 3000 гривень, які підлягають стягненню із відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ".

Керуючись ст. ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за Кредитним договором №6635681 від 12.06.2023 року в сумі 23756 (двадцять три тисячі сімсот п`ятдесять шість) гривень 83 копійки, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 3998 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків 19058 (дев`ятнадцять тисяч п`ятдесять вісім) гривень 83 копійки; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 700 (сімсот) гривень.

Стягнути з на користь ТзОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судові витрати - суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, Львівської області.

Відповідачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк