Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про відмову у витребуванні доказів
07 липня 2026 року Справа № 520/14747/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження повторне клопотання позивача про витребування доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 , що полягає у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 про дострокове звільнення з військової служби у зв`язку із сімейними обставинами (необхідністю постійного догляду за рідною бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- зобов`язати командира військової НОМЕР_2 розглянути рапорт позивача та прийняти рішення про дострокове звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до ст. 26 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-XII та вимог чинного законодавства.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача щодо витребування на підставі частини третьої статті 77 та статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України від відділу державної реєстрації актів цивільного стану / Державного реєстру актів цивільного стану відомостей про склад сім`ї та родинні зв`язки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , зокрема щодо того, чи є живими діти та онуки ОСОБА_2 першого та другого ступенів споріднення та чи можуть вони здійснювати догляд.
Після постановлення вказаної ухвали позивачем повторно подано клопотання про витребування доказів, у якому заявник просить суд витребувати від відділу державної реєстрації актів цивільного стану, що обслуговує м. Харків (або від Державного реєстру актів цивільного стану громадян через уповноважений орган), відомості про дітей та онуків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 а саме: чи є вони живими станом на дату запиту, та контактні дані за наявності.
В обґрунтування повторного клопотання позивач посилається на те, що попереднє прохання було викладене у відповіді на відзив, а не окремим процесуальним документом, у зв`язку з чим нове клопотання подається ним окремо з метою усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 29.06.2026.
Також позивач зазначає, що запитувані відомості необхідні для підтвердження наявності або відсутності членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення ОСОБА_2 , окрім матері позивача ОСОБА_3 , які, на думку позивача, могли б здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення повторного клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Разом з тим порядок витребування доказів судом визначений спеціальною нормою статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
За змістом частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зазначає, що подання позивачем повторного клопотання окремим процесуальним документом саме по собі не є безумовною підставою для його задоволення, оскільки суд у кожному випадку перевіряє не лише форму подання клопотання, а й відповідність його змісту вимогам статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, належність, допустимість, конкретизованість та необхідність витребуваних доказів для правильного вирішення спору.
Оцінивши зміст повторного клопотання, суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи не свідчать про наявність підстав для витребування доказів судом.
Так, позивач просить витребувати відомості про дітей та онуків ОСОБА_2 , які з них живі станом на дату запиту, їхні контактні дані за наявності та ступінь спорідненості.
Разом з тим заявлене клопотання фактично спрямоване не на витребування конкретного існуючого документа чи конкретного доказу, а на збирання та формування широкого масиву інформації про невизначене коло третіх осіб, які не є учасниками цієї справи.
Позивачем не конкретизовано, які саме документи підлягають витребуванню: копії конкретних актових записів про народження, витяги з актових записів, відомості з актових записів про смерть, довідки, витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян чи інші документи. Натомість клопотання сформульоване як прохання встановити загальне коло родичів ОСОБА_2 та надати відомості про їхній життєвий стан і контактні дані.
При цьому суд звертає увагу, що відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян не є тотожними відомостям про фактичний склад сім`ї особи, місце проживання всіх її родичів, їхній поточний сімейний стан, фактичну можливість здійснювати догляд, стан здоров`я, зайнятість, місцезнаходження чи інші життєві обставини.
Актові записи цивільного стану можуть підтверджувати окремі юридичні факти, зокрема народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені або смерть конкретної особи. Водночас з наведеного позивачем клопотання не вбачається, що орган державної реєстрації актів цивільного стану володіє саме тим узагальненим обсягом інформації, який просить витребувати позивач, а саме повним переліком дітей та онуків ОСОБА_2 , інформацією про те, хто з них живий станом на дату запиту, а також їхніми контактними даними.
Крім того, запитувані позивачем контактні дані третіх осіб є персональними даними осіб, які не беруть участі у справі. Витребування таких відомостей можливе лише за умови належного обґрунтування їхньої необхідності саме для розгляду цієї адміністративної справи, пропорційності такого втручання та неможливості встановлення відповідних обставин іншими засобами доказування. Таких обґрунтувань повторне клопотання не містить.
Саме по собі посилання позивача на необхідність з`ясування кола родичів ОСОБА_2 не свідчить про необхідність витребування судом контактних даних невизначеного кола третіх осіб, оскільки предметом розгляду у цій справі є правомірність дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби, а не встановлення повного кола родичів ОСОБА_2 у порядку окремого провадження чи іншого виду судочинства.
Суд також враховує, що позивач обґрунтовує необхідність витребування доказів тим, що такі відомості мають підтвердити наявність або відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, здатних здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
Водночас запитувані відомості з актових записів цивільного стану самі по собі не можуть підтвердити здатність або нездатність відповідних осіб здійснювати постійний догляд. Наявність або відсутність родинного зв`язку та факт життя особи не є тотожними фактичній можливості здійснювати догляд, оскільки така можливість може залежати від місця проживання, стану здоров`я, віку, сімейного стану, зайнятості, проходження військової служби, перебування за кордоном, наявності інвалідності, виконання інших сімейних обов`язків та інших обставин.
Отже, навіть у разі отримання відомостей про наявність дітей чи онуків ОСОБА_2 такі відомості не підтвердять безпосередньо обставину, для доведення якої позивач просить їх витребувати, а саме відсутність інших осіб, здатних здійснювати постійний догляд.
Крім того, у повторному клопотанні позивач зазначає, що він є онуком ОСОБА_2 , а тому об`єктивно позбавлений можливості самостійно отримати відомості про третіх осіб без відповідного судового запиту. Проте до клопотання не додано доказів звернення позивача або його представника до конкретного органу державної реєстрації актів цивільного стану, іншого уповноваженого органу або до самої ОСОБА_2 чи її законного представника з метою отримання відповідних документів, а також доказів відмови у наданні таких відомостей.
Наведення у клопотанні загального посилання на неможливість отримання інформації про третіх осіб без судового запиту не замінює обов`язку учасника справи зазначити заходи, яких він вжив для самостійного отримання доказів, надати докази вжиття таких заходів або належним чином обґрунтувати конкретні обставини, що унеможливлюють їх вчинення.
Позивач також не обґрунтував, чому відповідні обставини не можуть бути підтверджені іншими доказами, зокрема документами, які стосуються безпосередньо ОСОБА_2 , документами про потребу у постійному догляді, довідками про склад сім`ї, документами щодо місця проживання осіб, письмовими поясненнями, документами щодо матері позивача або іншими доказами, які можуть бути подані самим позивачем.
Суд окремо оцінює доводи позивача про те, що відповідно до статті 305 Цивільного кодексу України та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, він об`єктивно позбавлений можливості самостійно отримати відомості з актових записів цивільного стану щодо третіх осіб інших можливих дітей та онуків ОСОБА_2 , оскільки не є особою, щодо якої складено відповідні актові записи, її законним представником чи іншою особою, уповноваженою на отримання таких відомостей.
Наведені доводи не можуть бути прийняті судом як достатня підстава для задоволення клопотання про витребування доказів.
Передусім суд зазначає, що стаття 305 Цивільного кодексу України регулює право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів, та не визначає порядку доступу до актових записів цивільного стану, порядку отримання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або повноважень суду щодо витребування таких відомостей у межах адміністративної справи.
Отже, посилання позивача на статтю 305 Цивільного кодексу України не підтверджує ані наявності у відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану саме того обсягу інформації, який просить витребувати позивач, ані необхідності витребування судом відомостей про невизначене коло третіх осіб.
Щодо посилання позивача на Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, суд зазначає, що вказані Правила дійсно передбачають спеціальний порядок надання відомостей з актових записів цивільного стану та необхідність підтвердження особою права на отримання відповідних документів чи відомостей.
Водночас сам по собі обмежений режим доступу до конфіденційної інформації про фізичних осіб не означає, що суд зобов`язаний витребувати таку інформацію на прохання учасника справи без перевірки належності, допустимості, конкретизованості та пропорційності такого втручання у право на повагу до приватного життя третіх осіб.
Неможливість позивача самостійно отримати персональні дані інших осіб може бути однією з умов звернення з клопотанням про витребування доказів, однак не звільняє позивача від обов`язку виконати інші вимоги частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема чітко визначити, який саме доказ витребовується, у кого саме він перебуває, які конкретні обставини предмета доказування він підтверджує та чому ці обставини неможливо довести іншими, менш інтенсивними щодо втручання у приватне життя третіх осіб, засобами доказування.
Таким чином, посилання позивача на обмежений доступ до відомостей з актових записів цивільного стану не усуває недоліків поданого клопотання та не свідчить про наявність підстав для витребування судом широкого кола персональних даних третіх осіб.
Суд повторно наголошує, що витребування доказів судом є процесуальним механізмом сприяння учаснику справи у разі доведеної неможливості самостійного отримання конкретного доказу, а не способом пошуку, збирання або формування доказової бази замість такого учасника.
За таких обставин повторне клопотання позивача, хоча й подане окремим процесуальним документом, не містить достатнього обґрунтування необхідності витребування саме заявлених відомостей, не конкретизує належним чином доказ, що підлягає витребуванню, не визначає конкретного володільця такого доказу, не підтверджує вжиття позивачем заходів для самостійного отримання відповідних доказів та фактично спрямоване на отримання широкого кола персональних даних третіх осіб.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення повторного клопотання позивача про витребування доказів.
Керуючись статтями 72, 73, 74, 77, 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні повторного клопотання позивача про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та може бути включена до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Бадюков Ю.В.
Судове рішення № 138020977, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/14747/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: