Ухвала суду № 138020815, 07.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про стягнення судових витрат

07 липня 2026 р. Справа № 520/9213/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення судових витрат по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано заяву про стягнення судових витрат, в якій просить суд стягнути на користь позивача ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму понесених судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що заява про стягнення судових витрат підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 22.06.2026 по даній справі провадження за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії закрито згідно положень п.8 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки після відкриття провадження по справі оскаржувані порушення, які стали підставою для звернення до суду, були відповідачем виправлені.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У постановах від 09.12.2020 у справі №1.380.2019.001303, від 27.04.2023 у справі № 260/3162/22, від 05.03.2025 у справі № 160/17422/23 та від 07.08.2025 у справі №520/25012/24 Верховний Суд зазначив, що положення частини другої статті 134 КАС України зобов`язують суд за результатами розгляду справи (у тому числі коли він закінчується закриттям провадження) провести розподіл витрат на правничу допомогу адвоката разом з іншими судовими витратами. Отже, ця норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений статтею 139 КАС України. Проте указана норма не передбачає алгоритму розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Водночас частина 8 статті 139 КАС України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отож за відсутності чіткого правового регулювання процесуальним законом розподілу судових витрат саме у спірному випадку суд має керуватися принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 лютого 2026 року по справі №751/4667/24.

Оцінюючи чи пов`язані судові витрати, які позивач поніс під час звернення до суду, з винними діями Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Суд виходить з такого.

В прохальній частині позову позивач просив суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити його з військової служби підставі підпункту 14 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», - через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дідом (членом сім`ї другого ступеня споріднення) ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю I групи.

З наданих разом з відзивом на позов документів встановлено, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 484-ОС від 28.05.2026 року «Про особовий склад» позивача звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається пунктом 3 частини дванадцятої цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас.

Оскільки після відкриття провадження по справі оскаржувані порушення, які стали підставою для звернення до суду, були відповідачем виправлені, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 484-ОС від 28.05.2026 року «Про особовий склад» позивача звільнено з військової служби, ухвалою суду від 22.06.2026 по даній справі провадження закрито відповідно до п.8 ч.1 ст. 238 КАС України.

Таким чином, спір у цій справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача, у зв`язку з чим позивач обґрунтовано вимагає компенсацію витрат на професійну правову (правничу) допомогу, понесених у зв`язку із зверненням до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правову (правничу) допомогу, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав із адвокатом адвокатського бюро «КУЗЬМІНА ТА ПАРТНЕРИ» Калмиковою Людмилою Костянтинівною Договір про надання правничої допомоги № 7 від 06.03.2026 року, предметом якого є юридичний супровід в процедурі звільнення з військової служби Клієнта на підставі абзацу чотирнадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до Акту виконаних робіт від 23 червня 2026 року, вартість юридичних (адвокатських) послуг склала 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок, які включають:

1. Збір документів, які підтверджують підставу для звільнення з військової служби - 7000,00 грн.;

2. Юридична допомога в написанні та поданні рапорту для звільнення з військової служби - 2 год. 4000,00 грн.;

3. Пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, а також практика Верховного Суду - 4 год. 6000,00 грн.;

4. Написання та подання до Харківського окружного адміністративного суду позову про визнання протиправною відмову та зобов`язання певні вчинити дії, збір додатків - 8 год. 20000,00 грн.;

5. Вивчення відзиву па позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 , написання та подання до суду відповіді на відзив - 3 год. 3000,00 грн.

Загальна сума 40000,00 грн.

На підтвердження оплати адвокатських послуг надано копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.03.2026.

Суд звертає увагу, що юридична допомога щодо збору документів, які підтверджують підставу для звільнення з військової служби, а також написання та подання рапорту для звільнення з військової служби не можуть вважатися та не розглядаються як надання правової (правничої) допомоги в рамках даної справи, оскільки збір документів та подача рапорту передувала зверненню до суду з позовом.

Крім того, понесені витрати на адвокатські послуги щодо пошуку та аналізу актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, практики Верховного Суду, збір додатків до позову, нерозривно пов`язані зі складенням адміністративного позову, та не можуть бути враховані як окремі послуги з надання правової (правничої) допомоги.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В той час, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи принцип обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд приходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 238, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заяви про стягнення судових витрат - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко