Ухвала суду № 138020768, 06.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2026 року справа № 520/18322/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 05 вересня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачі не згодні з рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 25.09.2024 року про відміну рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про оформлення набуття громадянства України та просять визнати його протиправним та скасувати. Проте звернулися позивачі до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 29.06.2026р., в зв`язку з чим ним пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви представником позивачів було надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просив визнати причини пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити цей строк.

В обґрунтування заяви представником позивачів зазначено, що позивач заперечує, що був запрошений відповідачем, у зв`язку з прийняттям рішення, що оскаржується, чи повідомлявся у будь-який спосіб про прийняття рішення, що оскаржується. Оскільки серед земляків позивача, що набули громадянство України на тих же підставах, поширились чутки про скасування деяким із них такого рішення, позивач звернувся до адвоката за правничою допомогою для перевірки цього питання. Тобто, фактично стверджувалося, що позивачі не були вчасно обізнані про ухвалене рішення та звернулися до суду з урахуванням часу, коли фактично дізналися про нього в червні 2026 року.

Щодо доводів представника позивача, що після надання відповіді на адвокатський запит від 21.04.2026р., та в подальшому 10.06.2026р. стало відомо про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення (або на звернення представника позивача) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач або його представник почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

З листа ГУ ДМС у Харківській області від 01.05.2026р. №6301.7-10449/63.2-26 убачається, що про прийняте рішення ОСОБА_1 було надіслано повідомлення засобами поштового зв`язку, з огляду на що суд критично ставиться до доводів представника, що оскаржуване рішення стороною позивача не отримувалося.

З листа ГУ ДМС у Харківській області від 11.06.2026р. №6301.7-14293/63.1-26 убачається, що про прийняте рішення ОСОБА_1 було надіслано відповідне повідомлення та зареєстровано 13.09.2024р. за №6301.7-15356/63.3-24 електронною підсистемою СЕД "Мегаполіс" в автоматизованому режимі після підписання керівником, про що свідчить нанесення КЕП і номеру на документі. Повідомлення було надіслано засобами поштового зв`язку (УКРПОШТА) 16.09.2024р. відповідно до реєстру №941.

Інших доводів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з поданою заявою позивачем не наведено.

Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №990/303/24 від 19.12.2024 підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об`єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду (п.6.31).

Відтак, викладені представником позивача доводи не містять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, представник позивачів не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивачів до суду, які б завадили їм звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені представником позивачів обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачі своєчасно звернулися до суду.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для поновлення позивачам строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 гривень.

А отже, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, за одну вимогу, який подано фізичною особою становить 1331,20 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 05 вересня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України оскаржується двома позивачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, судом встановлено, що судовий збір сплачено лише ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією АТ "Приватбанк" від 15.06.2026р. №1.712754239.1.

Однак, доказів сплати судового збору за звернення до суду ОСОБА_2 до суду не надано.

Таким чином, позивачем - ОСОБА_2 судовий збір не сплачено, а відтак він повинен сплатити судовий збір у розмірі 1064,96грн.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачами вказані вимоги не дотримано та, зокрема, не надано до суду копії оскаржуваного рішення ГУ ДМС у Харківській області від 05 вересня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Визнати підстави, наведені в позовній заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку;

- надати до суду належним чином оформлені докази: оскаржуване рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 05.09.2024р. або зазначити про відсутність цього доказу;

- платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику з усіма доданими до неї документами, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров