Ухвала суду № 138019981, 07.07.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

07 липня 2026 року м. Рівне№460/7016/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: Троянчук Д.М.,

відповідача: Лягера А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про закриття провадження у справі в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо - Інвест" доДержавної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясо-Інвест" (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач) про визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо включення до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платника податків на 2025 рік.

Підставою звернення до суду слугувало те, що дії Державної податкової служби України щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-Інвест" до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платника податків на 2025 рік, на думку позивача, відбулися з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, відповідачем не доведена обґрунтованість підстав включення позивача до зазначеного графіку.

Ухвалою суду від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження на 19.05.2026.

Представником податкового органу до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

На обґрунтування зазначеного клопотання контролюючий орган вказав, що станом на час розгляду справи відсутній предмет публічно-правого спору, оскільки спірні правовідносини припинили існування, а відновлення попереднього становища є фактично та юридично неможливим. Також податковий орган посилався на п.7 ч.1 ст.238 КАС України, згідно якої суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Представник позивача подав заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі, в яких зауважив, що між сторонами продовжує існувати неврегульований публічно-правовий спір щодо законності дій відповідача, а тому відсутні передбачені законом підстави для закриття провадження у справі.

У судовому засідання 07.07.2026 представник контролюючого органу клопотання про закриття провадження у справі підтримав з підстав викладених у ньому.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2026 заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі. Додатково наголосив, що сама по собі реалізація оскаржуваних дій не свідчить про відновлення порушених прав позивача та не спростовує наявності правового інтересу у визначенні таких дій протиправними.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали адміністративної справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Підстави для закриття провадження визначені ч.1 ст.238 КАС України, відповідно до яких суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

При цьому, суд зазначає, що вказаний перелік підстав для закриття є вичерпним і не передбачає закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.

Поряд з цим судом встановлено, що у клопотанні відповідач фактично наголошує на тому, що предмет спору відсутній. Втім, позивач у позові наполягає на оцінці правомірності дій відповідача щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо-Інвест" до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платника податків на 2025 рік.

Суд зауважує, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Оцінка логічно-граматичного тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» дає підстави для висновку про те, що предмет спору має не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Щодо посилання відповідачем на п.7 ч.1 ст.238 КАС України, згідно якої суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, суд зазначає наступне.

З аналізу вищенаведеної норми КАС України вбачається, що для закриття провадження відповідно необхідним є настання сукупності наступних обставин: змінення або скасування індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень рішенням суду, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що у заяві про закриття провадження представник відповідача вказує на те, що станом на дату прийняття даної справи до свого провадження План-графік податкових перевірок на 2025 рік вичерпав свою дію.

Однак, як слідує із змісту позовної заяви, предметом спору в даній справі є не факт наявності Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік, а саме протиправні дії відповідача з включення позивача до такого Плану-графіка.

Суд зауважує, що той факт, що у спірних правовідносинах, як на те посилається податковий орган відбулася зміна правового становища, оскільки дії суб`єкта владних повноважень були реалізовані шляхом настання відповідних правових наслідків, не припиняє існування публічно-правового спору між сторонами та не усуває необхідності надання судом оцінки законності поведінки суб`єкта владних повноважень.

Інше тлумачення фактично позбавляло б особу гарантованого ст.55 Конституції України права на ефективний судовий захист, оскільки будь-яке порушення прав суб`єктом владних повноважень могло б уникати судового контролю лише з підстав реалізації відповідного рішення чи дії.

Верховний Суд у постанові від 20.09.2021 у справі №638/3792/20 зазначив, що закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору можливе лише за умови, якщо між сторонами не залишилося неврегульованих питань.

Крім того, суд зазначає, що сама по собі реалізація оскаржуваних дій не свідчить про відновлення порушених прав позивача та не спростовує наявності правового інтересу у визначенні таких дій протиправними.

При цьому покликання податкового органу на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду №522/8782/16 суд вважає помилковими, оскільки спірні правовідносини не є подібними.

Таким чином, на думку суду, доводи представника відповідача зазначені в клопотанні про закриття провадження у справі є помилковими, з огляду на те, що вирішення даної справи, зокрема встановлення судом протиправності включення позивача до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік є вирішальним для позивача в процесі подолання наслідків протиправних дій Державної податкової служби України.

Крім того, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Bellet v. Frаnсе, де Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France, заява № 29731 /96).

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про відсутність передбачених п.7 ч.1 ст.238 КАС України підстав для закриття провадження в цій адміністративній справі.

Керуючись статтями 2, 5, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Державної податкової служби України про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя У.М. Нор