Ухвала суду № 138019969, 07.07.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

07 липня 2026 року м. Рівне№460/15161/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі №460/15161/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) перебувала адміністративна справа №460/15161/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задоволено повністю, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату для ОСОБА_1 збільшення пенсії за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 01.10.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.

04.05.2026 до суду надійшла заява позивача, подана ним в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24.

У вказаній заяві позивач зазначає про те, що відповідачем не виконується рішення суду у відповідності до його резолютивної частини. Зокрема, як зазначає позивач, на його звернення до відповідача про виконання рішення суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24 останній повідомив, що у разі виконання вказаного рішення суду пенсія позивача зменшиться, а тому відповідач продовжує виплачувати її у попередньому розмірі, що є незаконним, а також таким, що грубо порушує права позивача. При цьому, позивач стверджує, що такий перерахунок доплати за понаднормовий стаж має здійснюватися відповідачем без використання двоскладової формули та в редакції Закону чинній до 01.10.2017, а також з урахуванням загального страхового стажу позивача, який становить 56 років, з яких 41 рік складає понаднормовий стаж.

Своїх заперечень на вказану заяву позивача відповідач до суду не подав.

Частиною 5 статті 383 КАС України передбачено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Вирішуючи питання щодо наявності фактичних та правових підстав для визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд виходить із такого.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

З доданого до матеріалів заяви позивача листа відповідача від 31.03.2026 суд встановив, що на виконання рішення суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024, де розмір пенсії з 01.10.2024 визначений з урахуванням судового рішення у справі №460/15161/24 становить 4212,56 грн. Водночас до виконання зазначеного рішення розмір пенсії позивача становив 4264,24 грн. Оскільки після перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24 її розмір зменшується, то пенсія з 01.10.2024 виплачується ОСОБА_1 у раніше встановленому розмірі.

Суд наголошує на тому, що Законом №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 було доповнено пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обчислення розміру пенсії позивача на виконання рішення суду здійснено із застосуванням двоскладової формули розрахунку, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внаслідок чого, за наслідками проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду її розмір зменшився.

У свою чергу, за змістом частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в межах розгляду адміністративної справи №460/15161/24 судом не вирішувалася позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок пенсії позивача в порядку, визначеному частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, позаяк така вимога позивачем взагалі не була заявлена.

Резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24 містить положення зобов`язального характеру виключно про здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Дійсно норма частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ містить посилання на частину другу статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Однак, аналіз змісту частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 дозволяє прийти до висновку про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме "призначення пенсії", а не інших випадків. При цьому, таке обмеження пов`язане з призначенням особі пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Також, суд зауважує, що частина 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 була доповнена наступним чином: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі підпункту 3 пункту другого розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, а матеріалами справи підтверджується, що пенсію за віком позивачу було призначено на умовах статті 55 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991, розмір якої визначено згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.

У свою чергу, рішенням суду від 02.10.2025 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача за віком відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991, а не її призначення.

Отже, рішенням суду фактично визнано за позивачем право на перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІ в редакції, що була чинною до 11 жовтня 2017 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача на умовах, визначених частиною 2 статті 27 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, відповідач фактично застосував до спірних правовідносин положення підпункту 3 пункту 2 розділу І Закону №2148-VIII та порушив право позивача на пільгове обчислення розміру пенсії, реалізація якого попередньо була захищена відповідним судовим рішенням.

Крім того, суд зауважує, що у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" №2148-VIII від 03.10.2017 відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами.

Отже, зазначені зміни стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія ОСОБА_1 не призначається вперше, а підлягає перерахунку згідно з рішенням суду, то на неї не поширюється вказана умова.

Відтак, рішення пенсійного органу, згідно з яким основний розмір пенсії ОСОБА_1 був обрахований на умовах, визначених частиною 2 статті 27 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, фактично спрямоване на невиконання рішення суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24, чим порушуються вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України.

При цьому, щодо вимог заяви позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 , починаючи із 01.10.2024 у розмірі, який є не меншим аніж 30515,04 грн, то такі є передчасними, оскільки відповідачем не проведено перерахунок доплати до пенсії позивача за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017 на виконання рішення суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24 без урахування "двоскладової формули" розрахунку, передбаченої частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", про що судом зазначено вище.

Водночас, враховуючи те, що на час розгляду заяви відповідними доказами підтверджено той факт, що відповідачем не вжито дієвих і належних заходів на виконання судового рішення, суд з урахуванням приписів статті 249 КАС України дійшов до висновку про те, що відповідачем порушено норми статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення судом окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду від 02.10.2025, ухваленого в адміністративній справі №460/15161/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24 щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 із застосуванням "двоскладової формули" розрахунку, передбаченої частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону по виконанню рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №460/15161/24, шляхом встановлення ОСОБА_1 з 01.10.2024 доплати до пенсії за понаднормовий стаж на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування "двоскладової формули" розрахунку, передбаченої частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК