Рішення № 138019058, 07.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2438/26

№ 2/688/1818/26

Рішення

іменем України

(заочне)

07 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №24110-06/2024 від 21.06.2024 у розмірі 29700 грн та судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Позов мотивовано тим, що 21.06.2024 відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар Файненс Груп»договір про надання фінансового кредиту №24110-06/2024, відповідно до умов якого отримав кошти в розмірі 9000 грн на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. ТОВ «Стар Файненс Груп» умови кредитного договору виконало, надавши відповідачу кредит в сумі 9000 грн, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 26460 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 9000 грн, заборгованість за процентами 12960 грн, заборгованість за штрафом 4500 грн.

24.09.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 24092024, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним договором. За період з 25.09.2024 по 18.10.2024 позивач провів нарахування процентів в межах строку дії договору в розмірі 3240 грн.

За наведених обставин, ТОВ ФК «Кредит-Капітал»просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 29700 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судової влади Українина адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленим про дату судового засідання, в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

26.05.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив клопотання про витребування доказів, що містять банківську таємницю.

04.06.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.07.2026, задовольнив клопотання позивача, витребував докази, що містять банківську таємницю.

26.06.2026 до суду надійшли витребувані судом докази.

07.07.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив,що 21.06.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту № 24110-06/2024, підписав його електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що направлений 21.06.2024 року о 16 год. 20 хв. на мобільний номер позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п .1.1., 1.2. договору ОСОБА_1 наданий кредит у розмірі 9000 грн строком на 120 днів, тобто до 18.10.2024.

Відповідно до п.п.1.4., 1.4.1. договору, за користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити проценти, розмір денної процентної ставки становить 1,50% та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 договору.

Згідно п.1.6. договору кредит надається клієнту шляхом перерахування коштів у безготівковій формі за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

Пунктом 2 договору передбачено, що після входу (авторизації) в особистому кабінеті клієнт, для отримання кредиту заповнює Заявку-Анкету. У випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації клієнту підтверджується можливість оформлення кредиту та товариство клієнту в особистому кабінеті надсилає пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови. У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле. Укладення договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної у Заявці та цьому договорі.

Відповідно до п.3.1. договору сторони узгодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено що сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок ТОВ «Стар Файненс Груп» у строк, встановлений цим договором.

Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний останнім). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. (п.3.3 договору).

Згідно п.5.3 договору, у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Пунктами 7.1. та 7.6. встановлено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2. цього договору. Підписанням договору клієнт підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Стар Файненс Груп», розміщених на його веб-сайті.

Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що стверджується п. 8 Договору «Реквізити та підписи сторін».

Згідно додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №24110-06/2024 від 21.06.2024, ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 погодили графік платежів за кредитним договором. Вказаний додаток підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора) W0427

Із заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту від 21.06.2024 слідує, що відповідачем надано позичальнику персональні дані та номер банківської картки, на яку має бути перерахована сума кредиту. Відповідачем також підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься основна інформація щодо умов кредитування.

Свої зобов`язання ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало, 21.06.2024 року о 16 год. 25 хв. перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9000 грн на банківську картку № НОМЕР_3 за допомогою компанії ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що підтверджується інформацією вказаного товариства, наданої для ТОВ «Стар Файненс Груп» за вих. №3426_260217115748 від 17.02.2026 року.

Згідно повідомлення АТ «А-Банк» від 18.06.2026, банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 21.06.2024 перераховані кошти в сумі 9000 грн, що підтверджується даними платіжної інструкції №016733_1_1990896.128 від 21.06.2024.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 24.09.2024 виникла заборгованість у сумі 26460 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 9000 грн, заборгованості за відсотками в сумі 12960 грн, заборгованість по штрафу в сумі 4500 грн та заборгованість за комісією в сумі 500 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи.

24.09.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №24092024, за яким фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №24092024 від 24.09.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 24110-06/2024 від 21.06.2024 в загальній 26460 грн.

Відповідно акту приймання передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 24.09.2024 до договору факторингу №24092024 від 24.09.2024, ТОВ «Стар Файненс Груп» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 6067, загальна сума заборгованості 86 023 912 грн 69 коп.

Відповідно до платіжної інструкції від 24.09.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахував ТОВ «Стар Файненс Груп» плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 року в сумі 3 564 318,78 грн.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №24110-06/2024 до ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1.2. умов договору №24110-06/2024 про надання фінансового кредиту від 21.06.2024 строк кредитування становить 120 днів, тобто з 21.06.2024 по 18.10.2024. Станом на дату укладення договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 строк дії договору не закінчився.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №24110-06/2024 від 21.06.2024 заборгованість відповідача за процентами за період з 25.06.2024 по 18.10.2024 становить 3240 грн.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 29700 грн., яка складається з 9000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 12960 грн. заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором та 3240 грн. заборгованості за процентами, нарахованими після відступлення права вимоги позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в межах строку дії договору та 4500 грн. заборгованості за штрафом.

11.05.2026 року позивач направив для ОСОБА_1 досудову вимогу за вих. №23927045 щодо виконання договірних зобов`язань, в якій вимагав негайно погасити заборгованість в розмірі 29700 грн. Дану вимогу відповідачем залишено без реагування, однак позивач вчинив всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.

Встановлені обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору № 24110-06/2024 від 21.06.2024 з додатками, копією довідки про ідентифікацію; копією заявки на отримання грошових коштів в кредит, розрахунками заборгованості по кредитному договору; копією договору факторингу, копією реєстру прав вимог до договору факторингу, іншими документами, доданими до матеріалів справи.

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Мотиви та висновки суду.

Суд встановив, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту №24110-06/2024 від 21.06.2024 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Договір підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий кредитодавцем на його номер телефону.

Відповідач отримав кредит в сумі 9000 грн, що надійшов на його платіжну карту. Суд зазначає, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Стар Файненс Груп», заповнив заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрав суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, підтвердивши, що вказав повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 не був би укладений. Відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Будь-яких відомостей про протиправне використання особистих даних відповідача сторонніми особами, в тому числі номером мобільного телефону, на який ТОВ «Стар Файненс Груп» був надісланий одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, та банківського рахунку, в матеріалах справах немає.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок продовження строку користування кредитними коштами (строку договору).

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ТОВ «Кредит-Капітал» та ТОВ «Стар Файненс Груп» уклали договір факторингу, за яким до ТОВ «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 24110-06/2024 від 21.06.2024.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Правовідносини з приводу відступлення права вимоги регулюються главою 73 «Факторинг» ЦК України.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За статтею 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч.2 статті 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому доказів того, що передання права грошової вимоги мало місце, тобто надати копію договору факторингу. Якщо фактор не виконає цієї вимоги, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним за основним договором.

Відтак ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є належним позивачем.

Відповідач не оспорив заборгованості за кредитним договором, власного розрахунку не надав та не надав суду доказів погашення кредитної заборгованості.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення штрафу задоволенню не підлягають з огляду на таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжена та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за штрафом в сумі 4500 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 25200 грн, з яких тіло кредиту 9000 грн; проценти 16200 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч.1, п.п.1, 2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено частково на 84,85% (25200:29700х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2259,05 грн судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких позивачем підтверджено договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, актом наданих послуг №1377 від 11.05.2026, детальним описом наданих послуг від 11.05.2026, суд виходить з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі в сумі 8000 грн. не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн., які слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №24110-06/2024 від 21.06.2024 у розмірі 25200 (двадцять п`ять тисяч двісті) грн, яка складається із: 9000 грн заборгованості за тілом кредиту та 16200 грн заборгованості за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2259 (дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 05 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 07.07.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК