Ухвала суду № 138016915, 03.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/14378/26

Провадження №2-з/752/133/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовною заявою до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 про скасування розпорядження, визнання ордеру недійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Коваленко Дмитро Леонідович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позовної заяви до Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 про скасування розпорядження, визнання ордеру недійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

03.11.2025 рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О. в справі №752/596/25 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради про скасування розпорядження, визнання ордеру недійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

19.02.2026 постановою Київського апеляційного суду в зазначеній справі скасоване зазначене рішення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 , який на день своєї смерті був зареєстрований та проживав у кімнаті АДРЕСА_1 , яка не була приватизована через відсутність розгляду заяви померлого від 27.06.2023 Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Листом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.11.2024 №100-15974 на адвокатський запит зазначено, що заява від 27.06.2023 на приватизацію спірної кімнати померлий ОСОБА_3 не подавав вищезазначеного пакету документів до ЦНАПів міста Києва. Позивачем разом з позовом подано опис поштового відправлення з копією заяви на приватизацію від 27.06.2023 ОСОБА_3 .

Постановою Київського апеляційного суду встановлено протилежне.

28.10.2024 позивачка подала заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру №78905677.

Померлий ОСОБА_3 мав зареєстроване місце проживання в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , до дня своєї смерті.

В подальшому Голосіївська РДА листом №100-4695 від 07.04.2025 повідомила, що згідно з її розпорядженням від 21.03.2025 № 158 «Про затвердження рішення про надання службових житлових приміщень» був наданий ордер на спірну кімнату іншій особі.

Отже, через відсутність залучення цієї особи до участі у справі і стало

підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Просив накласти арешт на кімнату АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 , в якій просила:

скасувати розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.03.2025 № 158 «Про затвердження рішення про надання службових житлових приміщень», яким було надано ордер № 001950 від 24.03.2025 на кімнату АДРЕСА_1 , визнати зазначений ордер недійсним;

визнати за нею право власності в порядку спадкування на кімнату АДРЕСА_1 .

03.10.2025 Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, скасування розпорядження відмовлено.

19.02.2026 Київським апеляційним судом скасовано вищевказане рішення, відмовлено в задоволенні позову у зв`язку із незалученням до участі в справі особи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 07.10.2024 серії НОМЕР_1 .

Згідно з розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.03.2025 №158 «Про затвердження рішення про надання службових житлових приміщень» ОСОБА_2 виданий ордер № 001950 від 24.03.2025 на зайняття спірного службового жилого приміщення.

ОСОБА_2 з 24.03.2025 зареєстрований у спірному житлі.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1, 6, 8 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Оцінюючи надані докази, суд пересвідчився, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в частині визнання за позивачкою права власності на спірне житлове приміщення. Також суд враховує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує негативні наслідки від вжиття заходу забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цього заходу.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.

Суд відзначає, що у відповідача ОСОБА_2 наявна можливість приватизувати вищезазначену кімнату, оскільки він не позбавлений права звернутись до органу приватизації з відповідною заявою, та потім в будь-який момент, як власнику, розпорядитись цим майном,що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

З`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на спірну кімнату, що в свою чергу є достатнім видом забезпечення позову, який унеможливить відчуження відповідачем спірного нерухомого майна та відповідатиме меті застосування заходу забезпечення позову. Крім того, накладення арешту на спірну квартиру не обмежить відповідача у можливості користування нею та не завдасть йому шкоди чи збитків.

Враховуючи викладене, клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно кімнату № НОМЕР_2 , житловою площею 17,9 кв.м, яка складається з однієї кімнати та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ця ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Боржник: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Боржник: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 42, ЄДРПОУ 37308812.

Боржник: Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ЄДРПОУ 22882141.

Ухвала складена 03.06.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова