Постанова № 138016695, 19.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13770/26

Провадження № 3/127/2902/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої на посаді головного бухгалтера ТОВ "Вінбетон", проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 , будучи на посаді головного бухгалтера ТОВ "Вінбетон", допустила у ведені податкового обліку з порушенням, встановленого порядку, а саме підприємство в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України занижено податок на прибуток на 98 464 грн, в т.ч. за 2021 на 45 399 за 2023 на 52 565 грн., на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1 200.2 200.4 ст. 200 ПК України занижено на 929 721 грн., в тому числі зa 06.2024 на 319284 грн., за 06.2025 на 348755 грн, за 09.2025 на 261682 та завищення від`ємного значення з ПДВ зa 09.2025 на 3769677 грн.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Коломієць Ю.Г. надіслала до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Клопотання мотивоване тим, що ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено планову документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВІНБЕТОН" щодо дотримання порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , будучи на посаді головного бухгалтера ТОВ "Вінбетон", допустила у ведені податкового обліку з порушенням, встановленого порядку, а саме підприємство в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України занижено податок на прибуток на 98 464 грн, в т.ч. за 2021 на 45 399 за 2023 на 52 565 грн., на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1 200.2 200.4 ст. 200 ПК України занижено на 929 721 грн., в тому числі зa 06.2024 на 319284 грн., за 06.2025 на 348755 грн, за 09.2025 на 261682 та завищення від`ємного значення з ПДВ зa 09.2025 на 3769677 грн. В підтвердження контролюючим органом надано єдиний доказ - Акт документальної планової виїзної перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07 01/43147379. Протокол про адміністративне правопорушення №349 від 07.04.2026 відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог чинного законодавства, тому що в ньому не зазначено час вчинення правопорушення та не визначено його суть, в той же час зазначено лише загальне перерахування статей Податкового кодексу України, відповідно, не вказано, який конкретно підпункт норми права порушено і яка саме дія вважається порушенням порядку ведення податкового обліку. Більш з тим, складення протоколу про адміністративне правопорушення є передчасним, оскільки він грунтується лише на акті документальної планової виїзної перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379, висновки якого самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Висновки контролюючого органу викладені в Акті перевірки в подальшому зазнали змін. Також, у матеріалах справи відсутнє податкове повідомлення-рішення, яке контролюючий орган зобов`язаний винести за результатами перевірки, що позбавляє платника податків права на оскарження визначених грошових зобов`язань. За відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування чи донарахувань немає підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку податкового обліку. Будь-які інші докази, крім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні. Відтак, в подальшому директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНБЕТОН» на адресу Головного управління ДПС у Вінницькій області було надіслано заперечення на акт перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379, в яких викладено відсутність в діях ОСОБА_1 правопорушень, зазначених контролюючим органом в протоколі про адміністративне правопорушення. Розглянувши заперечення контролюючий орган ДПС частково погодились з викладеними у запереченнях аргументами та змінив свої висновки, що вбачається з відповіді на заперечення Акту перевірки. Належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, до суду не надано, висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379 є необгрунтованими, передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПІК України, у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 статті 54 ПК України). Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання. Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПК України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (пункт 56.4 статті 56 ПК України). Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України). Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу У ПК України контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити. У справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379. Таким чином, складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1631- КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки є передчасним. Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, висновки контролюючого органу, наведені в акті перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379 є необгрунтованими, передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Враховуючи викладене, просила провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити за відсутністю складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом частини першоїстатті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 , будучи на посаді головного бухгалтера ТОВ "Вінбетон", допустила у ведені податкового обліку з порушенням, встановленого порядку, а саме підприємство в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України занижено податок на прибуток на 98 464 грн, в т.ч. за 2021 на 45 399 за 2023 на 52 565 грн., на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1 200.2 200.4 ст. 200 ПК України занижено на 929 721 грн., в тому числі зa 06.2024 на 319284 грн., за 06.2025 на 348755 грн, за 09.2025 на 261682 та завищення від`ємного значення з ПДВ зa 09.2025 на 3769677 грн.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено планову документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВІНБЕТОН" щодо дотримання порядку ведення податкового обліку та складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07 01/43147379.

В подальшому директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНБЕТОН» на адресу Головного управління ДПС у Вінницькій області було надіслано заперечення на акт перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379, в яких викладено обгрунтування відсутності в діях ОСОБА_1 правопорушень, зазначених контролюючим органом в протоколі про адміністративне правопорушення.

Розглянувши заперечення контролюючий орган ДПС частково погодились з нашими аргументами та змінив свої висновки, що вбачається з відповіді ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.05.2026 на заперечення на Акт перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379.

Окрмі того, відповідно до клопотання про долучення доказів, поданого захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Коломієць Ю.Г. від 25.05.2026 року, надано матеріали скарги, поданої до державної податкової служби України на податкові повідомлення - рішення від 06.05.2026 №0133310701, №0133370701, №01333110701, які були винесені на підставі акту докуметальної планової виїзної перевірки від 26.03.2026 №8256/02-32-07-01/43147379, з урахуванням поданих Тромпінським Віктором, як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНБЕТОН» заперечень на Акт, оскільки після розгляду запереченя висновки акту перевірки були викладені в іншій редакції, зважаючи на спростування окремих правопорушень.

Разом з тим, порушення які були встановлені податковим органом та викладені у новій редакції акту документальної планової виїзної перевірки № 8256/02-32-07-01/43147379 від 26.03.2026, не відповідають обставинам, викладеним у протоколі.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

При цьому ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Отже, висновки акту перевірки та складений протокол не є беззаперечними доказами на підтвердження порушення норм податкового законодавства.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 8 лютого 2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя