Ухвала суду № 138016244, 24.06.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1128/26

Провадження № 2/392/1426/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Чабаненка Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

До початку судового розгляду справи по суті представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Андрухов В.М., подав заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що відповідач погасив заборгованість та відсутній предмет спору. Також просив повернути сплачений позивачем судовий збір.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 456/647/18, логічнограматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Відповідну правову позицію також викладено у постановах ВС України від 07 лютого 2024 року в справі № 204/3106/22; від 04 квітня 2024 року в справі № 757/42718/21-ц; від 22 травня 2024 року в справі № 204/1150/23; від 05 червня 2024 року в справі № 756/6412/23.

Наведене вище дає підстави для висновку про те, що у разі, якщо позивач звертається до суду із заявою (клопотанням) про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору, що зумовлено добровільним врегулюванням спору сторонами або виконанням відповідачем заявлених до нього вимог (коли спір існував на час пред`явлення позову і припинив своє існування у зв`язку з діями сторін, виконаними після відкриття провадження у справі), зазначена вище підстава для закриття провадження у справі не може бути застосована. У цьому разі волевиявлення позивача, який ініціює закриття провадження у справі, за своїм внутрішнім змістом є відмовою від позову, а відтак застосуванню підлягає пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що закрити провадження у справі слід на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Частинами 1-3 статті 206 ЦПК України передбачено, що: позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши процесуально в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи необмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення; у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про прийняття відмови позивача ТОВ «Споживчий центр» від позову про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у загальному розмірі 9960,00 грн, врахувавши, що підставою відмови позивача від позову, є те, що станом на дату подання даної заяви, спірні відносини між сторонами врегульовано, а тому, провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Щодо повернення позивачу сплаченого ним судового збору у розмірі 2662,40 грн, суд зазначає наступне.

Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з частиною 1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За викладених обставин, з метою дотримання завдань цивільного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність у зв`язку з цим повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 2662,40 грн, сплаченого при поданні позову до суду, згідно платіжного доручення № СЦ00107049 від 20 травня 2026 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 13, 49, 142, 206, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Андрухова Василя Миколайовича задовольнити.

Провадження у справі № 392/1128/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, в розмірі 1331,20 грн, що сплачений відповідно до платіжного доручення № СЦ00107049 від 20 травня 2026 року.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Дмитро Михайлович Кратко