Ухвала суду № 138015158, 07.07.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1582/19

провадження № 2-п/588/5/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі

головуючий суддя Лебедь О.В.,

за участю: секретар судового засідання Ноздріна В.О.,

представниця заявника Четвертак Л.В. (в режимі відеоконферненції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Четвертак Лариса Віталіївна про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представниця заявника Четвертак Л.В. у червні 2026 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із указаною заявою, мотивуючи вимоги тим, що 25.11.2019 Тростянецьким районним судом Сумської області було ухвалено заочне рішення, яким із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Із указаним рішенням представниця заявника не погоджується, оскільки вважає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи та про винесене рішення та дізнався про арештовані рахунки після звернення до банку для оформлення картки.

Після усунення недоліків, у зв`язку із наведеним представниця заявника просить суд: 1) поновити строк на подання заяви про оскарження заочного рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 25.11.2019 по справі №588/1582/19; 2) скасувати заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21.11.2025 по справі №588/1582/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

23.06.2026 представник ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" подав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у якому зазначив, що вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи за позовною заявою, мав процесуальну можливість та відповідно достатній термін для отримання правничої допомоги, на направлення до суду відзиву на позовну заяву, процесуальних заяв, направлених для перенесення розгляду справи на іншу дату, для підготування відповіді на відзив, а також доведення своєї позиції у судовому провадженні, але з невідомих причин не скористався такою можливістю, тобто не вжив достатніх заходів для виконання своїх процесуальних прав, а також не направив до суду відзив на позовну заяву та не скористався своїм правом забезпечити участь представника відповідача, який має всі можливості для захисту інтересів Відповідача у передбачений законом спосіб у судовому провадженні, що було здійснено Відповідачем лише після винесення рішення суду.

Також, представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначив, що позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором була подана за останньою відомою адресою реєстрації відповідача, зокрема і вказаною у кредитному договорі. Дана адреса була вказана відповідачем особисто при укладенні кредитного договору, відповідно до порядку укладення останнього. Також указав, що у заяві про перегляд заочного рішення адресою свого місця проживання ОСОБА_1 вказує: АДРЕСА_1 , яка вказана у позовній заяві та на яку судом направлялися відповідні документи по справі №588/1582/19. Отже відповідно до матеріалів справи відповідач був належним чином повідомлений про відкриття судового провадження та проведення судових засідань.

У судовому засіданні представниця заявника ОСОБА_2 заяву підтримала, просила скасувати заочне рішення. Зазначила, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживав. Банківськими картками не користувався і про розгляд справи та виконавче провадження не знав. Також зазначала, що причиною повернення поштового відправлення зазначено: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. На думку представниці заявника це свідчить про те, що обов`язки щодо пересилання не були виконані.

Представник ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у судове засідання не з`явився, подав заперечення тазаяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судом установлено, що заочним рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 25.11.2019 у справі № 588/1582/19 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6471624416 від 19.01.2017 у розмірі 27305 грн 99 коп., а також компенсацію судового збору в розмірі 1921 грн 00 коп. (а.с. 55-56).

Ухвала про відкриття провадження №588/1582/19 від 25.11.2019, копія позовної заяви та повістка двічі були завчасно направлені відповідачу на зареєстровану адресу місця проживання, яка була надана на запит суду виконкомом Боромлянської сільської ради: Тростянецький район, с. Гребениківка, вул. Миру, 4.

У повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення ОСОБА_1 зазначено: адресат не проживає (а.с. 43, 50). Причиною повернення вказано: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Враховуючи повний перелік вказаних у довідці пошти причин, інші причини свідчить про те, що обставини не відповідають іншим вказаним в переліку (пошкодження, відсутність адреси, відсутність оплати тощо). Саме відсутність адресати за його зареєстрованим місцем проживання і є підставою вказаної причини повернення. Тобто повідомлення та довідка разом вказують, що листи направлені судом були доставлені за вказаною адресою, але не могли бути вручені через відсутність за цією адресою ОСОБА_1 .

Копія вказаного рішення суду також була надіслана на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , але повернулася до суду без вручення з приміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с. 58, 60).

Як зазначила представниця заявника ОСОБА_2 в заяві про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 взагалі не був обізнаний про наявність указаного заочного рішення до моменту оформлення у банку картки для відкриття рахунку.

Цей аргумент не відповідає дійсності, оскільки за цим рішенням з відповідача вже було частково стягненно кошти. Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 19.05.2020 державним виконавцем постановлено звернути стягнення на доходи боржника які він отримував за місцем роботи у Філії "Київпастранс" Куренівське ТРЕД, на виконавчому листі проставлено відмітку виконавця про стягнення 786 грн 89 коп. (а.с. 125, 127).

Відповідно до положень статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Зважаючи на встановлені обставини щодо отримання відповідачем копії заочного рішення після установленого строку на оскарження, суд вважає за необхідне поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

При цьому суд встановив, що всі документи суду надходили на зареєстроване місце проживання відповідача. Приживаючи за іншим місцем та не змінивши місця своєї реєстрації відповідач добровільно взяв на себе всі пов`язані ризики. Навіть за таких умов відповідач не був позбавлений можливості в розумні інтервали часу цікавитись кореспонденцією, яка приходить на його ім`я. Пов`язані з розглядом судової справи листи надходили тричі з інтервалом в один місяць.

Отже заочне судове рішення винесено без порушення прав відповідача з його належним повідомленням про розгляд справи. У визначений для скасування заочного рішення строк відповідач також не звернувся. За таких умов скасування судового рішення прийнятого 25.11.2019 року через п`ять років та сім місяців суперечитиме принципу остаточності судового рішення, який є складовою частиною верховенства права.

Принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України», п.п.51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

У справах щодо України Європейський Суд неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: Салов проти України, п.93, Проценко проти України, п.26, Кравченко проти Росії, п.45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (рішення у справі Сутяжник проти Росії, п.38).

Суд також враховує категорію справи, суму коштів присуджену до стягнення та робить висновок, про те, що за відсутності порушень прав відповідача на стадії судового розгляду, винесене без його участі судове рішення не становить порушення його цивільних прав, а скасування такого рішення та його перегляд через такий тривалий проміжок часу становить непропорційне втручання у принцип правової визначеності.

Згідно з частиною 3 статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність однієї з підстав, зазначених у частині 1 статті 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення.

Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходив.

Враховуючи викладене, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки у судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись статті 260, 287, 288 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Четвертак Лариса Віталіївна строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Тростянецьким районним судом Сумської області від 25.11.2019 у справі №588/1582/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву про перегляд заочного рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Роз`яснити стороні відповідача, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя О.В. Лебедь