Рішення № 138015053, 07.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2124/26

Провадження № 2-а/591/41/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника адвоката Недведського Олега Олександровича,

до Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048,

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

установив:

02.03.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

Позов обґрунтований тим, що на думку представника позивача, оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, підлягає скасуванню як безпідставна, оскільки на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.10.2025 у справі № 591/10874/25, за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, було подано апеляційну скаргу, а відтак у поліцейського не було правових підстав для складання оскаржуваної постанови.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.

Ухвалою Зарічного районного суду Сумської області від 04.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 23.03.2026 представник позивача виконав вимоги ухвали суду, подав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 591/2124/26 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; розгляд справи по суті постановлено розпочати з 09.04.2026.

31.03.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки належними і допустимими доказами підтверджується факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, оскаржувану постанову вважає законною та обґрунтованою, а доводи позову про те, що станом на час винесення оскаржуваної постанови постанова суду першої інстанції від 14.10.2025 у справі № 591/10874/25 не набрала законної сили та оскаржувалась в апеляційному порядку є безпідставними та спростовуються доданими до відзиву доказами.

31.03.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.04.2026 вказане вище клопотання представника відповідача задоволено; розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 07.07.2026 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 07.04.2026 було задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника відповідача із застосуванням власних технічних засобів.

У судове засідання, яке відбулось 07.07.2026, сторони та їх представники не прибули, при цьому позивач та його представник про причини неявки суд не повідомляли, представник відповідача через технічні проблеми не змогла приєднатись до судового засідання.

Відтак суд не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, надані учасниками на підтвердження їх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.02.2026 о 13-31 год поліцейським 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капралом поліції Корева Михайлом Володимировичем була розглянута справа про адміністративне правопорушення та винесена оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6660185, за якою до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії постанови серії ЕНА №6660185, 13.02.2026 о 13 год. 04 хв. на автодорозі М-06, 301 км, водій, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлене обмеження швидкості руху тз більш як на 20 км/год, а саме в н.п. Горбаків, АД М-06 Київ-Чоп, 301 км, позначеному дорожніми знаками 5.49 та 5.50 рухався зі швидкістю 99 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TRUCAM LTI 20/20 TC000658, а також керував тз будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом Зарічним районним судом м. Суми від 14.10.2025 терміном на 12 місяців. Об`єднано згідно частини другої статті 36 КУпАП. Відеофіксація велась на технічний пристрій 467735. Чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху України керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування ТЗ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП.

Тобто з оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи 13.02.2026 транспортним засобом, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху), а також правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом).

Як вбачається з матеріалів справи, при винесені оскаржуваної постанови поліцейським відповідно до положень частини другої статті 36 КУпАП адміністративне стягнення було накладене на позивача за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

У позовній заяві позивач фактично просить визнати оскаржувану постанову лише з тих підстав, що станом на 27.02.2026 на розгляді в Сумському апеляційному суді перебувала апеляційна скарга на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.10.2025 у справі № 591/10874/25.

Також позивач посилається на те, що відповідач не дослідив склад адміністративного правопорушення, а саме його суб`єктивну сторону, обов`язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена, відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності не маючи взагалі ніяких беззаперечних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так наявними у матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, документами на підтвердження можливості використання засобів вимірювальної техніки «TruCam LTI 20/20», листом Служби автомобільних доріг у Рівненські області № 8/1458 від 07.09.2022, скріншотом знімку екрану засобу вимірювання швидкості підтверджується факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП та частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Щодо факту оскарження а апеляційному порядку постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.10.2025 у справі № 591/10874/25, суд зазначає наступне.

Як вбачається із вказаної вище постанови, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постановою Сумського апеляційного суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальністю ОСОБА_1 адвоката Недведського О.О. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14 жовтня 2025 року повернуто захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальністю ОСОБА_1 адвокату Недведському О.О. як особі, яка її подала.

Постановою Сумського апеляційного суду від 25.02.2026 повернуто апеляційну скаргу адвоката Недведського О.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14 жовтня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.

Такими чином у суду відсутні підстави вважати, що станом на 13.02.2026 (дату винесення оскаржуваної постанови) постанова суду про позбавлення позивача права керування транспортними засобами не набрала законної сили.

Відтак дослідивши наявні у справі докази на предмет їх належності і допустимості, судом встановлено, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови серії ЕНА № 6660185 від 213.02.2026 відсутні.

За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення (водій перевищив встановлені обмеження швидкості руху, керував транспортним засобом будучи позбавленим відповідного права) підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.

Щодо відшкодування позивачу судових витрат суд зазначає наступне.

Щодо відшкодування позивачу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд залишає за позивачем понесені ним витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6 ,8, 9, 72, 77, 139, 241-246, 262, 286, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Недведського Олега Олександровича, до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову серії ЕНА №6660185 від 13.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною четвертою статті 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн без змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.

Суддя Ю.О. Зеря