Ухвала суду № 138014768, 30.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2245/22 6/760/154/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Київ Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омельяненко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області Семків Наталії Романівни про зміну порядку і способу виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, суд-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

Рішенням суду від 22.09.2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.03.2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Солом`янського районного суду м. Києва 22.09.2022 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень.

Компенсувати ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 118 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

02.10.2025 року від представника Казначейства ОСОБА_2 надійшло клопотання про зміну порядку і способу виконання судового рішення, оскільки є обставини що ускладнюють виконання рішення суду.

В обґрунтування свого клопотання зазначила, що на виконані в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області (далі Головне управління) перебуває виконавчий лист Солом`янського районного суду м. Києва по справі №760/2245/22 від 21.10.2024 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди. У поданому на виконання виконавчому листі зазначено «компенсувати ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 118 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України».

При опрацюванні зазначеного виконавчого листа Головним управлінням виявлено обставину, що унеможливлює виконання зазначеного рішення у спосіб визначений судом, у зв`язку з чим вони звернулися з заявою до Київського апеляційного суду про виправлення описки, однак ухвалою Київського апеляційного суду від 28.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви та зазначено, що «відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подібні положення щодо саме «компенсації» судових витрат за рахунок держави містяться у пункті 2 постанови КМ України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»

На підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а відшкодування моральної шкоди позивачу присуджено з Державного бюджету України.

Відповідно, судові витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи, компенсовано за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Зважаючи на наведені вище обставини з урахуванням змісту рішення Київського апеляційного суду від 14.03.2023 та ухвали від 28.03.2025 та листів Київського апеляційного суду, судове рішення виконати, у спосіб визначений судом, органами Казначейства є неможливим.

Пунктом 35 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Відтак, вважає, що витрати на правничу допомогу також мали б бути стягнуті з державного бюджету, як і заподіяна моральна шкода, у зв`язку з чим просили змінити спосіб виконання рішення Київського апеляційного суду від 14.03.2023у справі №760/2245/22 в частині компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі 118 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України шляхом зазначення «стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 118 гривень з Державного бюджету України».

У судове засідання сторони не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням суду від 22.09.2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.03.2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Солом`янського районного суду м. Києва 22.09.2022 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень.

Компенсувати ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 118 гривень за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, представником Державної казначейської служби Україи Семків Н.Р. 10.12.2024 до Київського апеляційного суду міста Києва подано заяву про виправлення описки, у якій вона просила виправити описку в резолютивній частині рішення Київського апеляційного суду міста Києва від 14.03.2023, а саме замінити слова з «Компенсувати» на «Стягнути».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28.03.2025 відмовлено в задоволенні заяви про виправлення описки.

Разом із тим, зазначеною ухвалою апеляційний суд не змінив змісту постанови від 14.03.2023 та фактично підтвердив, що присуджені витрати на правничу допомогу підлягають саме компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас питання фактичного виконання такого рішення залишилося невирішеним, оскільки спосіб його виконання, визначений у резолютивній частині постанови, не дає можливості органу Казначейства здійснити виплату.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, спосіб виконання судового рішення не може змінюватись без наявності законних на це підстав.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч.2 ст.435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про зміну способу виконання судового рішення суд не здійснює перегляд рішення по суті спору та не змінює змісту визначених ним прав і обов`язків сторін. Предметом розгляду є виключно перевірка наявності обставин, які перешкоджають виконанню рішення у визначений судом спосіб, та можливість усунення таких перешкод шляхом встановлення іншого способу його виконання.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2-749/11/2229.

Конституційний Суд України у рішенні №11-рп/2012 від 25.04.2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово.

Представником заявника доведено зазначені у заяві обставини, на які посилаються як на підставу зміни способу та порядку виконання рішення суду та які істотно ускладнюють виконання даного рішення або роблять його неможливим, що передбачено ч.3 ст.435 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про зміну порядку та способу виконання судового рішення від 14.03.2023 у справі №760/2245/22 підлягають до задоволення, оскільки, змінивши спосіб виконання судового рішення як того просить заявник, суд фактично не змінить його суті, однак це сприятиме фактичному виконанню рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18,353,435 ЦПК України, суд, --

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області Семків Наталії Романівни про зміну порядку і способу виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Київського апеляційного суду від 14.03.2023 року у справі № 760/2245/22 на стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) гривень, передбачених Державним бюджетом України у порядку встановленому Кабінетом міністрів України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А.Усатова