Рішення № 138014526, 27.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

27.05.2026 Справа № 756/17094/25

Справа№756/14234/25

Провадження №2/756/2013/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

за участю секретаря - Калюжної А.Г.,

за участі: відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ткачука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , у якому просять стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 123 333,96 грн., а саме: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 19 707,85 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 3 330,63 грн., три відсотки річних у розмірі 936,26 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 5 226,46 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 883,27 грн., три відсотки річних у розмірі 248,29 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого опалення у розмірі 13 557,54 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 2 558,45 грн., три відсотки річних у розмірі 713,30 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 12 393,92 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2 163,76 грн., три відсотки річних у розмірі 607,57 грн.;заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27 870,03 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 3 766,74 грн., три відсотки річних у розмірі 1 077,85 грн., пеня у розмірі 1 311,39 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 21 258,76 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 2 709,62 грн., три відсотки річних у розмірі 765,16 грн.; пеня у розмірі 930,95 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 896,11 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 420,05 грн.; судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.

Позивач вказує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у зазначеній квартирі, а отже є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.

Позивач вказує, що порушуючи умови договору та норми законодавства, відповідач своєчасно не вносила плату за надану теплову енергію, в результаті у останньої утворилась заборгованість, яку і просить стягнути позивач.

18.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову повністю з підстав необґрунтованості заявлених вимог позивача. Також вказували про заборону нарахування штрафів та пені в період дії карантину та військового стану посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19».

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , під`єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у вказаному помешканні, а отже є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальніпослуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про наданняпослуг з централізованогоопалення, постачанняхолодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.

11.10.2018 року між ПАТ «КИЇВНЕРГО» та Комунальнимпідприємствомвиконавчого органу Київради (Київськоїміськоїдержавноїадміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (далі - Договірцесії), відповідно до якого ПАТ «КИЇВНЕРГО» відступило, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київськоїміської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії новий кредитор має право на отримання замість кредитора споживачів, визначених у Додатку № 1 та/абоДодатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.

Відповідно до п. 18, 20, 30 Правил споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, щонастає за розрахунковим.

Згіднозі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язань не допускається. Зобов`язання маєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

За ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю для настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач подала до суду відзив, в якому проти позову заперечувала повністю.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представник позивача в черговий раз в судове засідання для підтвердження чи спростування існуючої заборгованості відповідачем не з`явився.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (№ 530-ІХ від 17 березня 2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 9 грудня 2020 року зі змінами, з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Зважаючи на те, що на території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (№ 530-ІХ від 17 березня 2020 року) заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, позовні вимоги в частині стягнення розміру штрафу, 3 % річних та інфляційної складової за період з березня 2020 року по серпень 2025 року не підлягають задоволенню, оскільки протягом вказаного періоду штрафні санкції не нараховуються в силу імперативної вказівки закону.

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , окрім відповідача, зареєстрована ще одна повнолітня особа, до якої позивач вимог не пред`являє.

Відповідно до норм житлового законодавства України члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

З огляду на зазначене, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 1/2 частини з кожного, що відповідає пропорційній частці заборгованості відносно зареєстрованих осіб у вказаній квартирі.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач не виконувала своїх зобов`язань щодо сплати грошових коштів за спожиті послуги, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 50 665,36 грн.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищенаведене, ст. 319, 322, 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) заборгованість за надані послуги з житлово-комунальних послуг у розмірі 50 665,36 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1 514,00 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя А.В. Шевчук