Рішення № 138013973, 02.07.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/573/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4322835 від 23.12.2020, укладеним між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем, посилаючись на те, що відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 30044,96 грн. В обґрунтування позову позивач вказує, що набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, всупереч умовам якого, відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 27.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить справу слухати за його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не прибув повторно, викликався шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою, що відповідно до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України являється належним врученням судової повістки.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 23.12.2020 укладено Договір про надання кредиту № 4322835.

Відповідно до умов кредитного договору його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора PS4322835.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надається кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника у розмірі 4 400,00 грн (пункт 1.3 договору).

У п.3.1. сторони погодили, що строк дії Договору (п. 2.42. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 23.12.2020 до Кінцевої дати виконання Договору 19.07.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, у тому числі сплати Заборгованості. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію з Дати повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Згідно із пунктом 1.7 Договору нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

- 1.7.1. У випадку користування Кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту;

- 1.7.2. Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15.Правил) при укладенні Договору: - в Базовий період протягом 28 календарних днів з 23.12.2020 року до 20.01.2021 року (включно) у розмірі 1,53 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); в Спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 21.01.2021 року до 19.07.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 290,36 грн;

- 1.7.3. У випадку подовження Позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,53% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3. Правил)). В Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка);

- 1.7.4. Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом;

- 1.7.5. Розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди Позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода (п. 2.11. Правил);

- 1.7.6. У разі неналежного виконання Графіку платежів настає Умова дострокового виконання Зобов`язань за Договором (п. 2.43. Правил), у зв`язку з чим Позичальник має сплатити всю Заборгованість (п. 2.14. Правил) за Договором.

На виконання умов кредитного договору кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 4 400 грн, номер карти: НОМЕР_1 , банк картки отримувача: PRIVATBANK, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 та інформацією АТ КБ «Приватбанк» від 13.06.2026 з випискою по рахунку, наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 4322835 від 23.12.2020, заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором становить 30044,96 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4400 грн.; заборгованість за відсотками становить 25644,96 грн..

29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №29/10-2025 (далі- «Договір факторингу-1»), пунктом 2.1.3 якого передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами Договору та відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 30044,96 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4400 грн.; заборгованість за відсотками становить 25644,96 грн..

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу №ДФ-31102025, пунктом 2.1.3 якого передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами Договору та відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 до ТОВ «Солвентіс» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 30044,96 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4400 грн.; заборгованість за відсотками становить 25644,96 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 23.12.2020 в електронній формі уклали Договір про надання кредиту № 4322835, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4400,00 грн, зі сплатою процентів, строк дії Договору встановлюється з Дати укладення Договору - 23.12.2020 до Кінцевої дати виконання Договору - 19.07.2021 року (включно), що підтверджується змістом договору.

При цьому, як встановлено з довідки ТОВ ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 та інформації АТ КБ «Приватбанк» від 13.06.2026 з випискою по рахунку, грошові кошти були перераховані на платіжну карту НОМЕР_1 одразу після підписання договору ОСОБА_1 електронним ключем.

Як видно із Договору про надання кредиту № 4322835 від 23.12.2020, сторони погодили строк кредитування: з Дати укладення Договору 23.12.2020 до Кінцевої дати виконання Договору 19.07.2021 року (включно), суму позики 4400 грн, процентну ставку.

Щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 4322835 від 23.12.2020 , суд встановив, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 400,00 грн відповідачем на момент пред`явлення позову не була погашена. Доказів, що підтверджували б часткове чи у повному розмірі погашення зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано. Відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку договору. Отже, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 400,00 грн та за відсотками в розмірі 25 644,96 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Як встановлено судом, право вимоги за Договором про надання кредиту № 4322835 від 23.12.2020, укладеному між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 на підставі договорів факторингу перейшло до позивача, що підтверджується змістом договорів, витягами з реєстру боржників, які досліджені судом.

При цьому, пунктом 2.1.3 договорів передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами Договору та відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства

Відповідні договори та витяги з реєстрів прав вимог долучені до позовної заяви.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості 30044,96 грн, а тому позов підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662, 40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 6000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 2000,00 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 551, 610, 612, 616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258-268, 273, 274, 279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солвентіс» заборгованість за Договором про надання кредиту № 4322835 від 23.12.2020 в сумі 30044,96 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 4400,00 грн.; заборгованість за відсотками - 25644,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солвентіс» понесені судові витрати в сумі 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 2000,00 грн на професійну правничу допомогу, всього 4662,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 07 липня 2026 року.

Головуючий: Г.І. Зушман