Ухвала суду № 138013422, 07.07.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1262/26 Провадження № 2-з/724/12/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Л.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі:

за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Хотинська міська рада, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 27.05.2026р. зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Хотинська міська рада, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Хотинська міська рада, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.

06.07.2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, зокрема: зобов`язати ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у справі забезпечити контакт батька з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом електронного зв`язку у режимі відеоконференції щовівторка, щочетверга та щосуботи 20:00 20:30 год. (а у разі неможливості телефонного зв`язку) з використанням технічних засобів програмного забезпечення (Zoom, Viber, Whatsapp, Telegram, Skype, Signal тощо).

Зазначає, що звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Хотинська міська рада, як орган опіки і піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини.

Окрім того, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в т.ч. не блокувати у мобільному телефоні та планшеті дитини контактний номер телефону батька та визначити наступні способи участі у спілкуванні та вихованні дитини:

- відео спілкування шляхом використання мобільних за стосунків щодня з 19:00 год. по 20:00 год. за київським часом, із завчасним погодженням мобільного за стосунку, який використовуватиметься за 2 години до дзвінка;

- 45 днів канікул влітку, починаючи з 01.07. по 15.08. включно, з можливістю возити дитину ОСОБА_3 на відпочинок та оздоровлення. У разі, якщо батько ОСОБА_1 не знаходиться на території України, у період літніх канікул, передавати дитину ОСОБА_3 бабусі ОСОБА_4 для забезпечення повернення дитини разом із бабусею до України;

- зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про стан здоров`я , фікти захворювання та лікування доньки;

- зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про від`їзд (обставини та напрям) ОСОБА_3 за межі України в день виїзду та погоджувати із батьком факти виїзду малолітньої доньки за межі України.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що з 2025 року відповідачка за зустрічним позовом чинить перешкоди у його спілкуванні з дитиною, не відповідає на телефонні дзвінки, блокує засоби зв`язку та номери телефонів батька, свідомо ігнорує текстові повідомлення в месенджерах та повністю блокує можливість спілкування з дитиною за допомогою відеозв`язку. Враховуючи наведене, позивач вважає, що тривала відсутність спілкування між батьком та дитиною негативно впливає на емоційний стан дитини, порушує природній зв`язок з донькою та може призвести до його повної втрати.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії або встановлення обов`язку вчинити певні дії, якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно з частинами третьою, десятою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст. 150 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, заявником у поданій заяві не обґрунтовано необхідності застосування такого виду забезпечення позову, а саме зобов`язати ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у справі забезпечити контакт батька з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом електронного зв`язку у режимі відеоконференції щовівторка, щочетверга та щосуботи 20:00 20:30 год. (а у разі неможливості телефонного зв`язку) з використанням технічних засобів програмного забезпечення (Zoom, Viber, Whatsapp, Telegram, Skype, Signal тощо).

Одночасно судом враховується, що заява про забезпечення позову за своїм змістом є тотожною задоволенню заявлених зустрічних позовних вимог, а тому в даному випадку забезпечення позову не допускається в силу ч.10 ст. 150 ЦПК України.

Крім того, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створить перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин, суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 258 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову -відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію цієї ухвали направити заявнику.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2026р.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ