Рішення № 138013047, 07.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14103/25

Провадження № 2/712/744/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Токової С.Є.

за участю секретаря судових засідань Білик О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулися до суду з указаним позовом, просять стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 23.12.2024 - 100000119 від 23.12.2024 у розмірі 45150,00 грн та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до умов Договору від 23.12.2024 Позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23.12.2024, строком на 155 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 26.05.2025; Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 1350 грн. 00 коп.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 45150 грн., що складається з: Тіла кредиту - 15000 грн. Процентів - 18600 грн. комісії повязаної з наданням кредиту 1350 грн, додаткової комісії - 2700 грн, Неустойки 7500грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 листопада 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.04.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що визнає факт отримання крединх коштів в сумі 15000 грн. Однак, при винеенні рішення просила суд врахувати, що вона є дружиною військовослужбовця, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконанання бойових завдань, повязаних із забезпеченням заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, а тому відповідно має пільги члена сімї загиблого Захисника України, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів проходження її чоловіком військової служби на час дії строку кредитного договору, а тому не довеедно права на пільгу як дружини військовослужбовця. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач зазначила, що твердження представника позивача щодо ненадання нею належних доказів проходження служби її чоловіком повністю спростовуються доданими документами. Так, Відповідач зазначила, що її чоловік, ОСОБА_3 був солдатом в/ч НОМЕР_1 та героїчно загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі. Твердження Позивача про недоведеність періоду служби повністю спростовуються Свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 та Витягом ВЛК № 2012. Нагородження його орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) Указом Президента України від 07.04.2023 № 200 є вищим державним визнанням його статусу. Вимога Позивача надати «військовий квиток» у випадку загиблого ОСОБА_4 є виявом надмірного формалізму.

Представник позивача в судове засідання не зявився, розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявилася, розгляд справи просила проводити за її відсутності з урахуванням поданого відзиву.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Положеннями статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 23.12.2024 уклали Кредитний договір (оферти) № 23.12.2024 - 100000119 від 23.12.2024

Відповідно до умов Договору від 23.12.2024 Позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23.12.2024, строком на 155 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 26.05.2025; Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 1350 грн. 00 коп.

Звертаючись до суду з указаним позовом, Позивач зазначає про наявність у Відповідача заборгованості у розмірі 45150 грн., що складається з: тіла кредиту - 15000 грн, процентів - 18600 грн, комісії повязаної з наданням кредиту 1350 грн, додаткової комісії - 2700 грн, неустойки 7500грн.

Наразі відповідачем не погашено суму заборгованості за кредитним договором, що обумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 1054, 1055 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, що передбачений статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем не заперечується факт укладання кредитного договору № 23.12.2024 - 100000119 від 23.12.2024 та отримання кредитних коштів в сумі 15 000 грн, а також та обставина, що відповідач не здійснив виконання своїх зобов`язань належним чином. Факт надання кредитних коштів підтверджується відповідними письмовими доказами. Отже цілком обґрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачем свого зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Так, внаслідок порушень відповідачем зобов`язань щодо порядку та строків здійснення платежів на погашення кредитної заборгованості за нею утворилась заборгованість, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000 грн та комісією за надання кредиту в розмірі 1350 грн.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення заборгованості за відостками суд зназначає наступне.

За приписами ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Так, судом встановлено, що Відповідач по справі є дружиною віськовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у Донецькій області Бахмутський район, село Одрадівка, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 20 травня 2016 року зареєстрували шлюб та свідоцтвом про смерть серії № НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у Донецькій області Бахмутський район, село Одрадівка.

Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, який загинув чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Також з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 Указом Президента України від 07 квітня 2023 року нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Таким чином, на відповідача, як дружину військовослужбовця, який загинув під час виконання бойових завдань з метою забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

З огляду на викладене, оскільки на спірні правовідносини поширюються положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нарахована позивачем заборгованість за відсотками та неустойкою за кредитним договором № 23.12.2024 - 100000119 від 23.12.2024 укладеним з ОСОБА_1 не підлягає до стягненню та відповідно позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту в сумі 2700 грн, то суд зазначає про таке.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» , загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» , до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредиту, їх погодження зі споживачем при укладенні Кредитного договору. Умови Кредитного договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг як і не містять найменування цих послуг, а тому передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», згідно яких надання таких послуг передбачено безоплатно.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які фінансовою установою фактично не надавались.

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні Кредитного договору, тому положення Кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 в справі № 216/7637/21 (провадження № 61-5692св23).

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування комісії за обслуговування кредиту, а відповідно і про відмову в стягненні такої складової заборгованості в сумі 2700 грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню в розмірі заборгованості 16350,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8). Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали цивільної справи не містять.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 16350 грн, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволених вимог (16350/45150*2422,40) в сумі 877,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ЗУ «Про споживче кредитування» суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул.Саксаганського, 133-А, 01032) заборгованість за кредитним договором №23.12.2024-100000119 від 23.12.2024 в розмірі 16350,00 грн та 877,20 грн судового збору, а всього стягнути 17227,20 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : С.Є. Токова

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул.Саксаганського, 133-А, 01032).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .