Ухвала суду № 138012661, 01.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/10892/24 Провадження№ 2/636/700/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

01 липня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Гніздилова Ю. М, за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Кіслової О.О., представника відповідача адвоката Биченка А.О., розглядувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державне підприємство «СЕТАМ» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

В провадження Чугуївського міського суду Харківської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державне підприємство «СЕТАМ» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

08 травня 2026 року до суду позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 1/2 частку житлового будинку, що складається 3: в житловому будинку літ. «А» приміщення «2-1», «2-2»; прибудова літ. «А1», в веранді літ. «а» приміщення «2-4», «IIІ», загальною площею 27,4 кв.м, житловою площею 10,0 кв.м, ганок літ. «а2», сарай літ. «Д», літ. «3», погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Ж», огорожа літ. № 1, № 3, огорожа літ. № 4 - в загальному користуванні та просила заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в аренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач та її представник свою заяву про забезпечення позову підтримали в повному обсязі, та просили її задовольнити з тих підстав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав позивача, оскільки буде позбавлений можливості захистити свої права чи законні інтереси в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Представник відповідача- адвокат Биченко А.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову в повному обсязі, з підстав недоведеності необхідності в накладені відповідних обтяжень.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому, на слід вжити заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем у його заяві.

Як передбачено положеннями ч.7 ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

За обставинами справи Суд також бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема те, що заходи забезпечення є тимчасовим заходом і не є формою позбавлення майна або повного утруднення його використання.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач немає зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З огляду на вищевказані положення, підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення в вказаній справі немає, оскільки на час вирішення заяви про забезпечення позову у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Роз`яснити, що учасники справи можуть в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 149-154, 156, 158 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державне підприємство «СЕТАМ» про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 1/2 частку житлового будинку, що складається з: в житловому будинку літ. «А» приміщення «2-1», «2-2»; прибудова літ. «А1», в веранді літ. «а» приміщення «2-4», «IIІ», загальною площею 27,4 кв.м, житловою площею 10,0 кв.м, ганок літ. «а2», сарай літ. «Д», літ. «3», погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Ж», огорожа літ. № 1, № 3, огорожа літ. № 4 - в загальному користуванні.

Заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в аренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 06 липня 2026 року

Суддя Ю. М. Гніздилов