Рішення № 138012268, 07.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/12490/25

Провадження № 2-о/644/53/26

07.07.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м.Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

У С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.01.1987 з усіма записами в трудовій книжці .В заяві вказано, що встановлення зазначеного факту необхідно заявниці для оформлення пенсії за віком.

Заява вмотивована тим, що 13.10.2023 заявницею було подано заяву до структурного підрозділу територіального органу Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням від 19.10.2023 №204650020306 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при розгляді заяви ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії через помилку в зазначенні дати народження в трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.01.1987 виданої «Трестом столовых Орджоникидзевского района». За таких обставин, заявниця змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 29 грудня 2025 року заяву було залишено без руху, надано строк для усунення встановлених судом недоліків.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 13 січня 2026 року, після усунення недоліків заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

28.01.2026 через підсистему «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відзив на заяву, в якому управління вважало наявними підстави для відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої заперечення тим, що у заявниці відсутній необхідний страховий стаж, (а.с. 30-31).

29.01.2026 через підсистему «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надано відзив на заяву, в якому управління вважало наявними підстави для залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, (а.с. 40-32).

19.02.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, в якому заявниця просила задовольнити вимоги заяви, обґрунтовуючи свої доводи аналогічно викладеному в неї, (а.с.69-70).

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримує, просить задовольнити.

Представники заінтересованих осіб - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Суд вважає за можливим проводити розгляд справи на підставі наявних в ній доказів без участі сторін.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно паспорта громадянина України, виданого 09.02.2021, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с. 7).

З трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.01.1987 виданої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що на першій сторінці трудової книжки зазначено рік народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », (а.с. 9).

Згідно актового запису про народження заявниці, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків, (а.с. 5).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.10.2023 №204650020306 було відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оскільки на 1 аркуші трудової книжки НОМЕР_2 від 22.01.1987 некоректний запис дати народження 08.010.1963, що не відповідає паспортним даним ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є порушенням вимог Інструкції №162 від 20.06.1974.

Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачений розгляд судом справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з даними, які зазначені в паспорті чи свідоцтві про народження.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці наявна помилка в даті народження заявника, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Встановлення факту належності заявнику вищевказаної трудової книжки, необхідно для оформлення пенсії за віком.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319, 352 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , належить трудова книжка серії НОМЕР_1 від 22.01.1987 на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » з усіма записами про всі періоди роботи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст судового рішення складено 07 липня 2026 року.

Суддя В.О. Попова