Постанова № 138012237, 29.06.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/4568/26

Провадження № 3/644/1216/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 червня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

потерпілої ОСОБА_1

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Бочарова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова адміністративну справу стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , раніше не судимого, який зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

встановив:

11.04.2026 року, в 11 годині 15 хвилин, в м. Харків, вул. Зубарєва, 42, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом ТАТА SAFARI, днз НОМЕР_3 , з причепом ПГМФ днз НОМЕР_4 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась попереду. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив п. 12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та п. 13.1 ПДР України - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав. Пояснив, що 11 квітня 2026 року близько 11 години 15 хвилин керував автомобілем марки «ТАТА SAFARI», з причепом та їхав по окружній дорозі в напрямку вулиці Луї Пастера. Їхав із приблизною швидкістю 50 км/год. Попереду рухався автомобіль FORD FOCUS. Від нього до цього автомобіля була дистанція приблизно 8-10 метрів. Попереду він побачив дорожню розмітку «зебру» червоно-білого кольору і почав пригальмовувати. Автомобіль FORD FOCUS, перед цією розміткою різко загальмував і він ( ОСОБА_2 ) не встиг зупинитися і, попри застосуване екстрене гальмування, лівою передньою частиною свого автомобіля він здійснив зіткнення з правою задньою частиною автомобіля потерпілої. Вважає винуватцем ДТП водія автомобіля FORD FOCUS, тому що потерпіла застосувала екстрене гальмування, внаслідок чого і сталася подія ДТП.

Захисник ОСОБА_2 адвокат Бочаров Д.Є. підтримав пояснення свого підзахисного та пояснив що ДТП відбулась в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з діями водія автомобіля FORD FOCUS, який всупереч правилам дорожнього руху застосував екстрене гальмування та зробив маневр вправо, що не дало змоги його підзахисному уникнути зіткнення. Зауважив, що протокол незаконний, тому що в ньому не зазначені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. На його думку, ДТП сталося внаслідок того, що потерпіла вчасно не побачила пішоходів і тому застосувала екстрене гальмування. Під час складання протоколу ці обставини працівники поліції не дослідили. Звернув увагу суду на те, що, на його думку, схему місця ДТП неправильно складено, а саме: не зазначена довжина автомобілів, адреса місця ДТП вказана невірно, невірні дані автомобілів, які зазначені в протоколі і т.інш.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 11 квітня 2026 року, вона рухалася на своєму автомобілі FORD FOCUS по окружній автодорозі. Заздалегідь, метрів за 100 150 до пішохідного переходу, побачила пішоходів і почала знижувати швидкість, щоб надати їм можливість перейти автодорогу. Перед подією ДТП швидкість автомобіля, на якому вона рухалася, була приблизно 50 км/год. Екстрене гальмування не застосовувала, розраховувала, що зупиниться перед пішохідним переходом і надасть можливість пішоходам перейти дорогу на пішохідному переході, але за декілька метрів до цього пішохідного переходу, в задню частину її автомобіля вдарив автомобіль, за кермом якого перебував ОСОБА_2 . Претензій будь якого характеру до ОСОБА_2 вона не має, їй була відшкодована спричинена матеріальна шкода. На підтвердження своїх слів просить долучити до матеріалів справи флеш-носій, на якому містяться два відеофайли з відеозаписами події ДТП.

Захистником ОСОБА_2 адвокатом Бочаровим Д.Є. до суду було подане клопотання про закриття провадження по адміністративній справі, в обґрунтування якого зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складений інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Мажуго Артемом Васильовичем з грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, без з`ясування усіх обставин, що мають значення та за наслідком надання невірної оцінки діям учасників дорожньо-транспортної пригоди, що мали місце безпосередньо в момент настання пригоди, а під час розгляду матеріалів за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11 квітня 2026 року не було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано усі обставини, що мають значення; не було належним чином досліджено та надано об`єктивну правову оцінку як транспортному засобу (автомобілю) ТАТА та причепу ПГМФ, що перебували під керуванням ОСОБА_2 , так і наявним у ОСОБА_2 документам; не було дотримано визначеної чинним законодавством України процедури розгляду і оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди; не було у встановленому законом порядку роз`яснено та забезпечено можливість ОСОБА_2 скористатися, визначеними чинним законодавством України правами, зокрема правом на захист; не було дотримано принципу неупередженості по відношенню до ОСОБА_2 , як учасника дорожньо-транспортної пригоди, за результатом чого було надано невірну правову оцінку стосовно наявності в діях ОСОБА_2 ознак передбаченого статтею 124 КУпАП. адміністративного правопорушення.

11 квітня 2026 року, в момент настання дорожньо-транспортної пригоди молодший сержант ОСОБА_2 , являючись військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України, на належних військовій частині НОМЕР_2 автомобілі ТАТА днз 5983 Т6, шасі МАТ4030969NL00036 з причепом ПГМФ днз НОМЕР_6 виконував визначене керівництвом військової частини НОМЕР_2 завдання, пов`язане із відсіччю збройної агресії російської федерації проти та територіальної цілісності України. України, захистом суверенітету

Згідно положень частини 4 статті 15 КУпАП «до водіїв транспортних засобів Збройних Сил України за порушення правил дорожнього руху, штраф як адміністративне стягнення не застосовується. У випадках, зазначених у статті 15 КУпАП, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, повинні передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності».

Під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, інспектором ОСОБА_3 та іншими представниками УПП в Харківській області ДПП, які перебували у місці дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), без з`ясування усіх обставин, що мають значення, без надання належної оцінки погодним умовам та дорожній обстановці, без встановлення осіб, які могли бути свідками події, а також причин та умов що сприяли настанню дорожньо-транспортної пригоди, відразу по приїзду на місце пригоди були висунуті ОСОБА_2 звинувачення у порушені п. 12.1 та 13.1 правил дорожнього руху та призначено винним у дорожньо-транспортній пригоді.

Щодо відеозапису, який міститься у долученому до протоколу серії ЕПР1 № 637753 від 11 квітня 2026 року файлі з назвою «export-2n2uw.mp4», судова практика виходить з того, що «долучення до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, що містять виключно факт складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення на водія, без фіксації обставин самої події правопорушення свідчить про неналежне фіксування події/факту вчинення правопорушення».

Усі пояснення та доводи ОСОБА_2 як з приводу обставин настання дорожньо-транспортної пригоди, так і проходження останнім військової служби у військовій частині НОМЕР_2 Збройних сил України та виконання службового завдання в момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а також належності автомобіля ТАТА vin код: НОМЕР_7 , днз. НОМЕР_8 та причепу ПГМФ vin код: НОМЕР_9 , днз. НОМЕР_6 військовій частині НОМЕР_2 Збройних сил України, наявності у ОСОБА_2 законних підстав для керування вказаними транспортним засобом з причепом та відсутності в діях останнього порушень вимог пунктів 12.1 та 13.1, у повній мірі були проігноровані присутніми на місці пригоди представниками УПП в Харківській області ДПП, а категорична незгода ОСОБА_2 зі складеним протоколом серії ЕПР1 № 637753 розцінені як відмова від отримання протоколу та постанови, без надання останньому можливості належним чином ознайомитися з матеріалами справи та складеним протоколом, а також висловити свої заперечення безпосередньо.

Під час оформлення матеріалів за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 11 квітня 2026 року за участю автомобіля ТАТА днз. 5983 Т6 з причепом ПГМФ днз. НОМЕР_6 та автомобіля Ford Focus днз. НОМЕР_5 , на складання протоколу серії ЕПР1 № 637753, інспектором Мажуго А.В. та іншими, присутніми на місці дорожньо транспортної пригоди представниками УПП в Харківській області ДПП Кушніром Є.Ю., Венскович А.А., Гончаренком С.С., Шавра А.О. та Маршалкіною О.К. не було дотримано визначеної чинним законодавством України процедури розгляду матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного розгляду матеріалів справи, не було у повній мірі з`ясовано усі обставини, що мають значення, не було дотримано принципу неупередженості, внаслідок чого складений у відношенні ОСОБА_2 протокол серії ЕПР1 № 637753 являється незаконним та справа № 644/4568/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП підлягає закриттю.

При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, який розглядає праву про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Підчас розгляду справи судом були досліджені докази, додані до протоколу, а також докази, надані учасниками справи.

Так, доданими до протоколу фотознімками зафіксовано розташування автомобіля ТАТА SAFARI, днз НОМЕР_3 , з причепом ПГМФ позаду автомобіля FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 біля перехрестя окружної автодороги М03 та вулиці Зубарєва, неподалік будинку № 42, на момент оформлення співробітниками патрульної поліції матеріалів справи про адміністративне правопорушення. На одному з таких фотознімків, незважаючи на невисоку якість зображення, на автомобілі FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 помітні пошкодження правої задньої частини автомобіля, а ще на одному фотознімку на автомобілі ТАТА SAFARI, днз НОМЕР_3 помітні пошкодження лівої передньою частини автомобіля.

На доданій до протоколу схемі ДТП, підписаній обома учасниками події, в тому числі і ОСОБА_2 , зафіксовано наявність у автомобіля FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 пошкоджень заднього бампера, заднього правого ліхтаря та зафіксована вм`ятина заднього правого крила, а у автомобіля ТАТА SAFARI, днз НОМЕР_3 зазначені пошкодження передньої лівої частини бампера, передньої лівої фари, переднього лівого крила та капота .

Обидва учасники події не заперечували, що контакт між автомобілями відбувся.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що внаслідок контакту автомобілів учасників автомобілі FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 та ТАТА SAFARI, днз НОМЕР_3 отримали пошкодження.

Винуватість ОСОБА_2 у зіткненні з автомобілем потерпілої підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

-поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , які вона надала під час судового засідання, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань і які були викладені вище;

-зафіксованим у протоколі та додатках до нього взаємним розташуванням автомобілів учасників, а також зафіксованими пошкодженнями автомобілів FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 та ТАТА SAFARI, днз НОМЕР_3 ;

-відеозаписом з відеореєстратора, розташованого в автомобілі FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 , який надала під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_1 , на якому зафіксовано легкий поштовх вказаного автомобіля ззаду наперед, коли він знаходився поруч із пішохідним переходом, що у сукупності з іншими наведеними доказами вказує, на те, що автомобіль FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 не рухався назад.

-відеозаписом з відеореєстратора, розташованого в автомобілі FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 , який надала під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_1 , на якому зафіксовано подію ДТП, а саме факт зіткнення автомобіля FORD FOCUS, днз НОМЕР_5 з автомобілем ТАТА SAFARI, днз НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Аналізуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надуманими, такими, що не відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони цілком спростовуються зібраними по справі доказами, суд розцінює ці показання, як спосіб уникнути адміністративної відповідальності за вчинене.

Цей висновок суду ґрунтується на досліджених судом матеріалах, які надійшли до суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення і які були досліджені судом в судовому засіданні.

Щодо доводів захисника ОСОБА_2 адвоката Бочарова Д.Є., про порушення співробітниками поліції процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, здійснення психологічного тиску на ОСОБА_2 та не роз`яснення та забезпечення можливості ОСОБА_2 скористатися, визначеними чинним законодавством України правами, зокрема правом на захист; не дотриманням принципу неупередженості по відношенню до ОСОБА_2 , як учасника дорожньо-транспортної пригоди, є суб`єктивними та безпідставними, оскільки спростовуються відомостями, що містяться у справі.

Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про те, що стороною захисту подавалась заява до правоохоронних органів, у порядку ст. 214 КПК України, щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.

Суд бере до уваги, що стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії керівництва УПП в Харківській області ДПП, пов`язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.

Під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень або недоліків з боку працівників патрульної поліції, які могли б вплинути на належність і допустимість доказів і, відповідно, на правильність судового рішення по суті складеного ними протоколу, а відповідні доводи ОСОБА_2 щодо неправомірних дій працівників патрульної поліції, які нібито застосував до нього психічне насильство, виходять за межі судового розгляду у цій справі.

Посилання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Бочарова Д.Є. на порушення процедури огляду ОСОБА_2 , оскільки він є військовослужбовцем, а отже з урахування положень ст. 266-1 КУпАП, його огляд мав бути проведений не співробітником поліції, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини, є безпідставними.

Так, зміст положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Дія положень ст. 266 КУпАП за колом осіб поширюються на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.

Визначальним критерієм для розмежування застосування вимог ст. 266 КУпАП та ст. 266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння або відмови від його проходження у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби, на що помилково посилається захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Бочаров Д.Є.

Враховуючи наявність відеозаписів події у цій справі, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 637753 від 11 квітня 2026 року, з урахуванням усіх доказів у справі. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність. Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Отже, сукупність вищенаведених доказів повністю підтверджує ті обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і є безсумнівними доказами порушення ним п.п. 12.1 та 13.1 ПДР України.

Так, згідно військового квитка серії НОМЕР_10 , ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 .

При цьому, відповідно до статті 15 КУпАП передбачено відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень. Військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах. Інші, крім зазначених у частині 1 цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту- військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

Всебічно дослідивши вся обставини справи, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо порушення водієм ОСОБА_2 пунктів 12.1 та 13.1 ПДР України.

На підставі вищевикладеного, суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал та надані докази, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Однак, відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 є військовослужбовцем, у зв`язку з чим, судовий збір в дохід держави у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», з останнього стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (ГУК у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Відповідно до положень ст.ст. 307308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Повний текст постанови складено 02.07.2026 року.

Суддя Я.М. Ритов