Ухвала суду № 138012151, 27.05.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/2739/26

Провадження № 1-кп/572/441/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м.Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , сторін провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження за №12026181200000124 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бекабад Республіки Узбекистан, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, в силу положень ст. 89 КК України раніше не судимого, не одруженого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Сарненського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кп за №12026181200000124 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в обґрунтування якого послався на те, що о 31.03.2026 о 16 год 40 хв, ОСОБА_4 в стані наркотичного сп`яніння по вул. Львівська в м. Сарни, Рівненської області, поблизу будинку №6/1, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли під час словесного конфлікту, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс потерпілому один удар ножем в область грудної клітки зліва, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент його заподіяння.

Окремо вказав на наявність ризиків, які продовжують існувати, підтримав клопотання з зазначених у ньому підстав, просив задовільнити.

Обвинувачений заперечив щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).

Суд вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121 КК України підтвердженою стороною обвинувачення.

Є підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України. А саме ті, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обґрунтуванням того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування: обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якої передбачає суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років Усвідомлення реальності призначення тривалого строку позбавлення волі та неминучості кримінальної відповідальності об`єктивно підвищує ймовірність наміру підозрюваного ухилятися від слідства та суду.

Ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні є реальним та обґрунтованим, що підвищує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обґрунтуванням ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні є те, що свідки у кримінальному провадженні, його матір, сестра, племінниця проживають спільно з останнім. Окрім того, ОСОБА_4 впродовж тривалого часу проживав з потерпілим, а тому зважаючи на зв`язок між підозрюваним, свідками та потерпілим, сусіднім проживанням останніх, існує реальна загроза спроби підозрюваного впливати та здійснювати тиск на свідків та потерпілого з метою подальшого уникнення відповідальності, при цьому, останній перебуваючи на волі, буде мати реальну можливість шляхом погроз, вмовляння чи переконання впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни їх показань у провадженні, у зв`язку з чим лише перебування останнього у слідчому ізоляторі унеможливить їх спілкування.

Підтвердженням реальності ризику незаконного впливу також підтверджується показами свідка, який вказав, що ОСОБА_4 висловлював погрози вбивством присутнім особам.

Обґрунтуванням ризику вчинення іншого кримінального правопорушення є те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, що свідчить про імпульсивну, агресивну поведінку, зниження контролю над своїми діями. Дії були умисні, з усвідомленням наслідків. Перебування ОСОБА_4 на замісній терапії для наркозалежних підтверджує ризик вчинення іншого злочину.

При з`ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу тяжкість покарання - ч.1 ст.121 КК України, що є тяжким злочином, санкція відповідної статті передбачає суворе покарання, а саме відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином що може стимулювати підозрюваного ухилятися від слідства, те що ОСОБА_4 є працездатною особою, яка перебуває на замісній терапії для наркозалежних, слабкі соціальні зв`язки (неодружений, дітей не має, не підтримує загальноприйнятих родинних стосунків, відсутня реєстрація місця проживання), відсутнє постійне місце роботи та навчання, відповідно до положень ст.89 КК України є несудимим, однак був засуджений за вчинення майнових злочинів, а також відбував покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

Вищевикладені факти вказують на те, що ОСОБА_4 характеризується як суспільно-небезпечна особа.

Наведені вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сукупність вказаних обставин свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Враховуючи характер правопорушення інкримінованого ОСОБА_4 , особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу тримання під вартою.

У відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

Продовжуючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, суд бере до уваги суспільну небезпечність особи обвинуваченого, який вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та який перебуваючи на волі може, продовжувати злочинну діяльність, впливати на свідків та переховуватись.

З огляду на наведене, суд вважає наведені ризики доведеними стороною обвинувачення, а клопотання про продовження строку тримання під вартою таким, що підлягає до задоволення.

Крім того, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026181200000124 задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 - тримання під вартою,

Місцем попереднього ув`язнення визначити Рівненський слідчий ізолятор.

Для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначити розмір застави в сумі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області: код ЄДРПОУ 26259988, банк отримувача ДКСУ м. Києва, МФО: 820172, рахунок: UA048201720355229002000010559, призначення платежу: "застава від (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальному провадженні № (Сарненський районний суд Рівненської області)".

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, суду за кожним викликом та вимогою;

- повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів з дня продовження терміну його дії, а тому визначається до 26 липня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя